Зброю витягають грішники, натягують лука свого, щоб перестріляти жебраків та вбогих, заколоти правих серцем. Зброя їхня ввійде в серце їхнє і луки їхні поламаються.
Володимир Мономах, великий князь київський (1113–1125), державний і політичний діяч

«У суспільстві не залишилося надії на позитивні зміни»

Як «Самопоміч» допомогла Юрію Вілкулу у Кривому Розі
28 березня, 2016 - 18:55

Перевибори міського голови Кривого Рогу завершилися перемогою нинішнього градоначальника Юрія Вілкула. За нього віддали свої голоси 73,09% виборців, які прийшли на вибори, або 209 406 жителів міста. Такі дані з’явилися після паралельного підрахунку протоколів з мокрою печаткою, які отримали спостерігачі від різних політичних сил. Слідом за Ю.Вілкулом йде кандидат від «Самопомочі» Семен Семенченко, який набрав 10,74% голосів (30 777 виборців).

На третьому місці — Світлана Сова (партія «Сила людей») з результатом 4,6% (13 190 голосів). На четвертому — кандидат від партії УКРОП Микола Колесник — 4,3% (12 315 голосів), на п’ятому представник «Народного контролю» Ігор Левицький — 2,58% (7 405 голосів). Інші кандидати не набрали більш як 1%. Загалом у перевиборах брали участь п’ятнадцять претендентів на крісло міського голови — п’ять від політичних партій і десять «самовисуванців». Серед останніх був нинішній мер Ю.Вілкул, який цього разу вважав за краще дистанціюватися від «Опозиційного блоку». Такий «маневр» місцеві спостерігачі пояснюють бажанням збільшити кількість прибічників мера у виборчих комісіях різного рівня.

ФОТО УНІАН

ШАНСІВ ВИЗНАТИ ВИБОРИ НЕЗАКОННИМИ ДУЖЕ МАЛО

Для спостереження за перебігом виборів до Кривого Рогу з’їхалася небачена кількість українських і міжнародних спостерігачів — понад 2 тисячі. Головним «сюрпризом» під час перевиборів міського голови стала рекордна явка виборців. Усього у виборах мера взяли участь 286 600 жителів Кривого Рогу. Явка становила 55,88% від загальної кількості виборців, включених до списків. Це на 20% більше, ніж під час другого туру виборів мера 15 листопада 2015 року. Розгадка, судячи з усього, криється в добре організованому підвезенні виборців. Як розповідають учасники виборів, велику активність проявили ветеранські організації, які найняли двох міських перевізників, близьких до влади. При цьому ще до початку виборчої кампанії міська рада Кривого Рогу прийняла рішення про виділення матеріальної допомоги малозабезпеченим сім’ям. За одноразовою допомогою у розмірі 500 гривень до соцзабезів вишиковувалися величезні черги.

Спроби суперників Ю. Вілкула підняти питання про підкуп виборців не увінчалися успіхом. Тепер міські активісти пишуть  заяви вже про незаконність підвезення виборців. До правоохоронних органів, за даними поліції, надійшло як мінімум десять подібних скарг. «Вони спочатку підкуповували людей: понад 160 тисяч осіб отримали по 500 гривень від місцевої влади, а пенсіонери отримали знижку до 30% на ліки», — стверджує С. Семенченко. Крім того, до списків виборців, за його даними, вносили померлих людей, а в день голосування проводилася масова агітація за допомогою SMS-розсилань.

Проте фахівці з виборів вважають, що шансів визнати вибори незаконними дуже мало. Судячи з усього, в нелегку ситуацію потрапив не лише основний суперник Ю. Вілкула — Семен Семенченко, а і його партія «Самопоміч». Саме вони очолили народні протести в Кривому Розі після другого туру виборів мерів 15 листопада 2015 року. Нагадаємо, що тоді Ю. Вілкул, за офіційними даними, випередив представника «Самопомочі» Юрія Милобога всього на 752 голоси. Спираючись на незадоволеність городян, депутатам від «Самопомочі» вдалося провести через парламент спеціальний закон про перевибори у Кривому Розі.

«ДОГОВОРНЯК»?

Проте далі сталося те, що вже не раз повторювалося в українській історії — в результаті кулуарних домовленостей кандидатом від «Самопомочі» став не криворожанин Юрій Милобог, а... приїжджий Семен Семенченко. Для Кривого Рогу це було заздалегідь програшне рішення. Гірше за те, демократичним силам знову не удалося домовитися про висунення єдиного кандидата.

Нардеп Борислав Береза впевнений, що «Самопоміч» злила вибори й мав місце «договорняк». «Якщо судити з кількох екзит-полів і спілкування з десантом київських журналістів, то вже можна сміливо говорити, що «Самопоміч» злила вибори в Кривому Розі. Саме партія «Самопоміч» програла, а не Семен Семенченко, коли висунула в кандидати на посаду мера не місцевого Юрія Милобога, а залітного «парашутиста». Висунули того, кого захотіло керівництво партії. Не того, кого хотіли городяни, не того, за кого вже віддавали голоси й готові були проголосувати знову. І заради чого було влаштовувати весь цей спектакль, щоб так бездарно завершити фінал?» — пише у «Фейсбуці» Б. Береза.

Ще категоричніше у мережі висловилася народний депутат України Ірина Геращенко. «День голосування в Кривому Розі позаду. І тепер можна сказати. Мені соромно за «Самопоміч». Це ж треба так не поважати місто, щоб виставити в кандидати пройдисвіта, людину без біографії, без досвіду, без освіти, без професії, лжеофіцера і афериста, який збрехав ЦВК, коли подавав документи. Вілкул — це чиста ганьба, звісно. Але коли партією, яка блокувала трибуни й спала в коридорах ВР типу за Кривий Ріг, були на старті створені передумови для обрання саме Вілкула, то виникає питання — навіщо ви влаштували цю ганьбу? Узяли й зробили...»

«Найстрашніше в результатах у Кривому Розі це те, що вони, фактично, констатують смерть надії, — написав у «Фейсбуці» заступник голови Дніпропетровської облради Святослав Олійник. — У суспільстві не залишилося надії на зміни на краще. У цьому не можна звинувачувати людей, вони чесно вірили й дали еліті шанс. Але політична еліта не звернула уваги, що гілка, на якій вона сидить, вже спиляна».

«ПОТРІБНО ПРАЦЮВАТИ З ВИБОРЦЯМИ, А НЕ НА ТЕЛЕКАМЕРИ»

Євген МАГДА, політолог, виконавчий директор Центру суспільних відносин:

— Схоже на те, що Юрій Милобог не настільки інтегрований до партійної системи «Самопомочі», як Семен Семенченко, тому на виборах у Кривому Розі було висунуто останнього. Але і до перспектив призначення виборів, і до політичних перспектив Семенченка я від початку ставився надзвичайно скептично.

Узагалі викликає враження, що «Самопоміч» самостійно і без сторонньої допомоги «злила» ці вибори, тому ображатися за такі результати і такий «баскетбольний рахунок» політична сила може виключно на себе. Інтерес її в цьому зрозуміти важко — хіба що елемент співпраці двох опозиційних сил, оскільки «Самопоміч» віднедавна також опозиційна.

Виникає інше питання: навіщо «Самопоміч» взагалі ініціювала ці вибори, оскільки саме за їхньої підтримки відбувалося голодування активістів біля приймальні Володимира Гройсмана у Раді, саме «Самопоміч» просто згвалтувала парламентську коаліцію, щоб провести дострокові вибори мера Кривого Рогу. Вони створили антураж, що це вибори не мера Кривого Рогу, а ледь не президента галактики. Потім же «Самопоміч» просто спустила все це на гальма. Чому вони це зробили — невідомо. Про це слід запитати в Андрія Садового, який, вочевидь, є великим політичним менеджером і знає, що він робить.

Що ж до підкупу виборців, їхнє «підвезення», то це відбувається на будь-яких виборах і всюди. Але оскільки вибори відбувалися в конкретному великому місті, тому до цього було прикуто більше уваги. Якщо людина не хоче голосувати, то навіть якщо її підвезуть до дільниці, це принципово ситуацію не змінить. Тож рівень фальсифікацій не сильно перебільшував «загальноприйнятий», і результат виборів був достатньо очікуваним.

Проблема у тому, що в Кривому Розі багато людей працюють на великих підприємствах: гірничо-збагачувальних комбінатах, металургійних заводах, шахтах. Тим, хто володіє цими підприємствами, дуже легко маніпулювати і впливати на вибір більшістю з цих людей. Якби наші політичні сили, які називають себе «демократичними», висунули єдиного кандидата і почали у Кривому Розі конкретну роботу із людьми, а не просто писали пости у соціальних мережах, то результат був би дещо іншим. Звичайно, швидше за все Вілкул все одно виграв би, але б його виграш не нагадував бліцкриг.

Загалом вибори у Кривому Розі — це урок того, що якщо політичні сили хочуть досягати високих результатів і перемог, їм потрібно працювати з виборцями, а не на телекамери. 

«ВІДБУЛОСЯ МІНІАТЮРНЕ ВІДТВОРЕННЯ ПОДІЙ 2005—2006 рр...»

Михайло БАСАРАБ, політолог:

— Пояснень розгромному програшу демократичних кандидатів на виборах у Кривому Розі є кілька. По-перше, у місті відбулася не поразка «Самопомочі» чи інших політичних сил, які брали участь у даній виборчій кампанії. Перемога Юрія Вілкула означає поразку української правоохоронної системи, яка з моменту перемоги Революції Гідності не дала належної правової оцінки діям колишніх регіоналів, в тому числі сімейству Вілкулів. Дуже прикро, що ці громадяни не відбувають покарання за вчинені злочини у період правління Януковича і мають можливість брати участь у виборах та перемагати у них.

По-друге, серйозна проблема у позиції «Самопомочі», яка вирішила висунути кандидатом у мери не Юрія Милобога, який успішно конкурував із Вілкулом у жовтневій місцевій кампанії, а замінила його на немісцевого Семена Семенченка. Це значною мірою дезорієнтувало виборців і дало їм негативний сигнал, оскільки вони, голосуючи за Милобога, голосували не лише за «Самопоміч», а й за конкретного кандидата. Тож цей факт вони зрозуміли як зневагу до своїх електоральних вподобань.

Після майданів і мобілізації прихильників Милобога, які відстояли право на проведення повторних виборів, перемога Вілкула не була аж такою очевидною і прогнозованою. Результат міг бути абсолютно іншим, якби «Самопоміч» не маніпулювала із висуванцями на посаду міського голови Кривого Рогу, інші політичні сили проєвропейського спрямування підключилися до цієї кампанії і якби в Україні нарешті розпочалася масштабна кампанія із переслідування представників колишнього режиму Януковича. Саме відсутність цих чинників сприяла перемозі Юрія Вілкула у Кривому Розі. Це свято на вулиці регіоналів, яке серйозно демотивує як криворіжан, котрі відстоювали ідею перевиборів, так і все українське суспільство, яке жадає належного покарання для колишніх регіоналів. Перемога Вілкула за мовчазної згоди правоохоронців та високопосадовців — це елемент загального реваншу регіоналів, що викликає закономірну тривогу в українському суспільстві і сприятиме ще більшому невдоволенню діями нинішньої української влади.

Кривий Ріг — це друге за значенням місто у Дніпропетровській області, тому дуже прикро і небезпечно, що його міським головою буде Вілкул-старший. Це питання важливе навіть із точки зору національної безпеки, оскільки колишній регіонал є непевною особою у контексті продовження гібридної війни агресора на всій території України.

У Кривому Розі відбулися сигнальні вибори, результати яких дають нам підстави припускати високу ймовірність перемоги колишніх регіоналів на сході та півдні України в разі позачергових парламентських виборів. Тому треба зважати, які наслідки можуть принести ці вибори усій державі. Фактично відбулося мініатюрне відтворення подій 2005—2006 рр., які мали своїм наслідком трагічний 2010-й, коли відбувся реванш Віктора Януковича.

ПРЯМА МОВА

Ганна ГОПКО, народний депутат України:

В Україні жоден закон, що регламентує правила гри в цій сфері, не ухвалено (про військово-технічну співпрацю, про створення озброєнь і військової техніки, про офсетні угоди тощо). Програму розвитку озброєнь і військової техніки, яка з’явилась на початку 2016 року, засекречено, тобто судити про її переваги та недоліки можуть лише її розробники. Виконавчу владу відсічено від управління оборонною промисловістю. Парламентський контроль дорівнює нулю, а цивільний громадський контроль за названих вище показників умовний. Ручне управління сектором безпеки цілком дозволяє, щоб на тлі війни між Україною і Росією залишався «договірний» бізнес, причому в усіх сферах. За таких умов уся оборонка стає ніби президентською вотчиною. Так, у рамках Конституції правильно, щоб ключові завдання ВТС, включаючи збройовий бізнес, регулював саме глава держави. Але це зовсім не означає, що управління підприємствами — суб’єктами господарювання — здійснювалося групою ставлеників Президента. Це — управлінське викривлення, яке дає у руки такій групі можливості для зловживань. Скористаються ними чи ні — інше питання

Підготували Дмитро КРИВЦУН, «День»; Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ
Газета: