Зброю витягають грішники, натягують лука свого, щоб перестріляти жебраків та вбогих, заколоти правих серцем. Зброя їхня ввійде в серце їхнє і луки їхні поламаються.
Володимир Мономах, великий князь київський (1113–1125), державний і політичний діяч

За що вони боролися і що отримали

Захід перестає боятися погроз Росії
18 квітня, 2022 - 16:48
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто (ліворуч) і міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде (праворуч) в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 24 січня / Фото AFP

Після затоплення російського ракетного крейсера «Москва» Кремль отримав черговий потужний удар. Цього разу дипломатичний і військово-стратегічний.
    Як відомо, наприкінці минулого року Москва, без лапок, розгорнула гучну дипломатичну кампанію погроз і вимог до НАТО вийти з країн Східної Європи. І буквально два дні тому, як вимагав заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков за півтора місяця до вторгнення Росії до України, "НАТО треба зібрати манатки й піти до кордонів 1997 року".

Однією з цілей війни з Україною було не допустити розширення НАТО до Грузії, України та Фінляндії. У нас мало й рідко писали про останню країну в рамках вимог, але варто було б придивитися уважніше.

У європейських столицях, Вашингтоні та Оттаві російські вимоги були категорично відкинуті, і Москва мовчазно взяла це до відома. Імовірно, спланований російський армійський бліцкриг мав пояснити особливо нетямущим, що навіть найабсурдніші вимоги Москви мають бути беззастережно виконані. Інакше... 

Саме  інакше сталося з російською агресією. Після інциденту з крейсером «Москва», його безславної долі й українських тактичних контратак під Харковом почався приліт чорних лебедів. Причому зграєю.

Серед них особливо вирізняється дипломатична поразка у зв'язку зі скорим поданням у червні Фінляндією та Швецією заявок на вступ до НАТО. Обидві країни вже дуже давно відомі своїм нейтралітетом. Швеція дотримується його вже понад 200 років, Фінляндія - з кінця Другої світової війни. У певному сенсі це стало дипломатичною, політичною та економічною константою.

Однак слід зазначити, що Швеція має розвинений військово-промисловий комплекс, який виробляє практично всю номенклатуру сучасних видів озброєння.

Фінляндія, як і Швеція, має добре озброєну й навчену армію. Нещодавно Гельсінкі підписало контракт з американською компанією Lockheed Martin на постачання 64 винищувачів F-35A, адаптованих до потреб Фінляндії, озброєння та інших необхідних систем. США не постачають таку кількість винищувачів до жодної країни. Польща, для порівняння, підписала контракт на постачання 32 винищувачів F-35A Lightning II.

Стан статус-кво у відносинах між двома скандинавськими країнами і Росією до певного часу влаштовував усі сторони. Наприкінці минулого року 25-27% громадян у Фінляндії підтримали вступ до НАТО, у Швеції – близько 17%. Ці цифри дещо коливалися від опитування до опитування.

Ситуація почала змінюватися в січні цього року, а після 24 лютого лавиноподібно". Більш того, на початку лютого міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто заявив, що його країна не планує вступати до Альянсу. З початком російського вторгнення до України 79% фінів заявили, що вважають Росію загрозою для своєї країни.

Судячи з частих зустрічей на різних рівнях між Стокгольмом і Гельсінкі, обидві країни подадуть заявку окремо на членство в Альянсі на Мадридському саміті, який відбудеться наприкінці червня. Дуже важлива особливість. Обидві країни розраховують на прискорену процедуру прийому, і це їм пообіцяли. Про це 31 березня заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. "Фінляндія є дуже близьким партнером НАТО. [...] Якщо вони вирішать подати заявку, їм будуть раді, і ми знайдемо спосіб дуже швидко узгодити протокол для їх прийняття". У випадку зі Швецією те саме.

На початку квітня прем'єр-міністр Фінляндії Санна Марін заявила, що війна Росії проти України змушує її країну серйозно переглянути свою політику безпеки. "Росія - не той сусід, за якого ми її вважали. Прем'єр-міністр додала, що своє рішення про членство в НАТО, хоч би яким воно було, Фінляндія прийме "виважено, але швидко" - до кінця цієї весни.

Однак події почали прискорюватися. Практично не залишилося вагань ні в Фінляндії, ні в Швеції. Лідер найбільшої опозиційної партії «Шведські демократи» Іммі Окессон заявив в інтерв'ю газеті Svenska Dagbladet, що "якщо Фінляндія подасть заявку на вступ до НАТО, я маю намір звернутися до ради партії із закликом змінити нашу позицію". До недавнього часу партія категорично відкидала можливість вступу до НАТО. За словами Окессона, він був змушений переглянути свою позицію через те, що "Україна, яка не є членом НАТО, залишилася повністю одна".

Тектонічний поворот в політиці двох скандинавських країн відбувався досить давно, але дуже повільно. Однак вторгнення Росії до України кардинально змінило ситуацію в Європі в цілому і для Фінляндії, і для Швеції зокрема.

Перша згадувала зимову війну 1939-1940 років, коли Фінляндія була змушена відбивати величезну армію Сталіна без зовнішньої допомоги. Тодішній союзник Сталіна, гітлерівська Німеччина, змусила Швецію припинити допомагати Фінляндії з постачанням зброї, а Британія і Франція планували відправити свій експедиційний корпус занадто довго. Крім того, через ту ж таки Німеччину Норвегія і Данія не погодилися пропустити англо-французькі війська. Вони хотіли триматися подалі від війни, але незабаром отримали окупацію.

Бачачи, як Захід повільно й не завжди впевнено приходить на допомогу Україні, яка не є членом НАТО, шведська і фінська столиці дійсно турбуються про свою безпеку і віддають перевагу прискореному руху під парасольку НАТО. Більш того, багато в чому це буде формальний акт. У сфері безпеки дві країни давно співпрацюють з Альянсом і сформували свої збройні сили відповідно до його стандартів.

У якийсь момент Москва зрозуміла, що кардинальний поворот Фінляндії і Швеції в бік НАТО вже є доконаним фактом, і почала махати кулаками. Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв заявив, що "якщо Швеція і Фінляндія вступлять до НАТО, довжина сухопутних кордонів союзу з РФ збільшиться більш ніж удвічі" і тоді "ці кордони доведеться зміцнювати". Він погрожує, що якщо фіни і шведи наважаться, російське командування "серйозно посилить угруповання сухопутних військ і протиповітряної оборони", а також розгорне "значні військово-морські сили" у Фінській затоці для "відновлення балансу". Мілітаризація призведе до того, що "ми більше не зможемо говорити про будь-який без'ядерний статус Балтії" після вступу Фінляндії і Швеції до альянсу.

Погрози, що Росія вживе заходів, нікого не турбують. Як говорить англійське прислів'я, it’s too late to lock the stable door when the horse is stolen – занадто пізно зачиняти двері, коли коня вже вкрали. Який "потужний флот у Росії", побачив світ після українського нападу на крейсер "Москва". Які значні військово-морські сили у Фінській затоці, не смішіть світову спільноту. Краще подивіться на карту і вивчіть географію. Дуже корисна наука для політиків.

Вступ Фінляндії та Швеції до НАТО повністю змінює стратегічну ситуацію в Балтійському морі. Його береги і більша частина акваторії фактично будуть зайняті ворожими до Росії державами. Її Балтійський флот опинився в пастці в дуже незручній і мілководній Фінській затоці і тим самим втраьтить свої оперативні можливості. Вікно в Європу, яке так старанно пробив цар Петро I, зведеться до маленької кватирки.

З іншого боку, розширення кордону з НАТО на 1300 км потребуватиме більшої сили російської армії на півночі і звузить її можливості в інших регіонах. Зокрема в Середній Азії, а вони знадобляться там дуже скоро, а також на Південному Кавказі.

Зайнята Україною Москва ще не повністю оцінила погіршення свого військово-стратегічного становища в Балтійському морі та на півночі в районі Мурманська та Сєвєроморська. Усе ще попереду.

За що боролися, але отримали прямо протилежне. Такою є ціна авантюризму в політиці і в житті.

Юрій РАЙХЕЛЬ
Газета: 
Рубрика: