Нехай думки, укладені в книгах, будуть твоїм основним капіталом, а думки, які виникнуть у тебе самого – відсотками з нього.
Тома Аквінський, теолог, святий католицької церкви

Російська пропаганда: ленінські гасла в новітній упаковці

13 лютого, 2017 - 14:58

Їхав оце недавно у справах у легковику, причому не на таксі, а на службовій машині солідної установи. Їхати треба було через усю столицю, тож хоч-не-хоч, а втягнешся в бесіду. В дуже цікаву бесіду. Бо щиро україномовний водій розказував, що війна з Росією – то вигадка олігархів, що кляті буржуї гноблять трудовий народ, що ліпше було не виходити з СРСР, нехай звідти би всі вийшли, а залишитися разом із Росією, що війну слід закінчити якомога швидше, що Україну ліпше розділити на кілька держав, оскільки це штучне утворення, і ніколи Київ не домовиться зі Львовом, а Одеса – з Дніпром, що потрібен новий Сталін – і таке інше. Та головним, багато разів повтореним ним у цій розмові, стало: «Пора закінчити непотрібну війну!».

Так я в концентрованому вигляді – а їхали ми хвилин сорок – отримав іще одне підтвердження ефективності нового (чи нового-старого) інструментарію кремлівської пропаганди. «Іще одне», - бо окремі фрагменти озвучених водієм ідей можна щодня почути в автобусах чи магазинах. «Нового-старого», - бо йдеться про політичні технології, вперше застосовані Володимиром Ульяновим-Леніним у 1917-18 роках, що призвели до краху паростків російської демократії та поразки Центральної Ради.

Що ж, у Москві зробили висновки з провалу стратегії насадження «Русского мира» та створення «Новоросії» - так само, як більшовики переорієнтувалися із включення всіх вільнолюбних народів зруйнованої в 1917-му імперії назад до «великої Росії» на створення формально незалежних радянських республік та з побудови «Донецько-Криворізької республіки» на творення цілісної УСРР під своїм повним контролем. Ідея «слов’янського братерства» має більшу привабливість для частини українців, хоча це лише модифікація ідеї «Русского мира». Тим більше, коли вона йде у сув’язі з іншими ідеями. Кремль і Луб’янка дістали зі своїх «скринь» інші, більш дієві інструменти, успішно випробуваний сто років тому: «Мир – народам», «Багнети – в землю», «Це не наша війна», «Геть міністрів-капіталістів» тощо. Будьте певні – невдовзі дійде і до гасла «Братання» на фронті, вже чути голоси, що там, мовляв, такі самі, як і ми, українці, що нам ділити, це все наша влада винна…

Про Надію Савченко як речницю ледь оновлених ленінських гасел я вже писав на сайті «Дня» («Треба закінчувати цю війну», або Савченко і Ленін»). А тепер доводиться писати в цьому контексті і про уславлену співачку Ніну Матвієнко. 11 лютого на 5 каналі у програмі «Рандеву» вона розказувала про те, як жахливо, коли стріляють по хатах, що з того боку лінії фронту – теж українці, що вони нікому й нічого не зобов’язані… «Їм вигідна війна – і Америці, і Європі, і Росії… І саме нашим представникам влади. Їм вигідна ця війна, вони наживаються на ній. Я не вірю… Це неправда, це гра із хохлом… Доки ми будемо хохлами, доки розвішуватимемо вуха на це все, доти та війна буде продовжуватися. І наші хлопці там будуть гинути». І далі – про те, що підступна владає виставляє пікети перед концертами Ані Лорак та інших співаків, що виступають у Росії. Мовляв, співаків чіпати не треба. Хоче – нехай їде співати до Росії, для них немає меж, якщо на тій території їм краще – нехай їдуть. І нарешті: «Люди одягають вишиванки, але це гра».

Туди ж – і художник-анархіст Давид Чичкан, на чию виставку недавно був учинений напад. Що ж, не дивно, бо працює художник у жанрі плакату, і та виставка – то по формі та суті плакати, з відвертим ідеолого-політичним змістом. Яким саме? Ось тільки деякі гасла, про реалізацію яких, на думку Чичкана, мріяли на Майдані: «Усе, усім, тут і зараз», «Соціальна революція замість національної», «Владу нікому, безвладдя усім», «Ні бога, ні пана, ні націй, ні кордонів», «6 годин, 4 дні це вимоги трудові», «Держава – ворог людей, ворог країни», «Проти патріархату, проти капіталізму, проти націоналізму»… Це лише на одному плакаті – тому, який зірвали нападники. На інших – росіяни й українці об’єднані свастиками з національних прапорів. Нічого не скажеш, вірний ленінець товариш Чичкан. Згадаймо: напередодні жовтневого перевороту незабутній Ілліч теж боровся проти держави як такої. А ставши головою уряду заколотників, через півтора місяці створив ЧК… Згадаймо й інше: союзниками й асистентами більшовиків у здійсненні перевороту були ліві есери й анархісти; сумнозвісний матрос Желєзняков, що розігнав Усеросійські Установчі збори, якраз і був ідейним анархістом.

Лишається зачекати, поки хтось не висуне ще одне ленінське гасло тих часів, яке допомогло більшовикам узяти владу: «Грабуй награбоване!». Втім, хіба не нагадує його змістовно напис на плакаті Чичкана: «Усе, усім, тут і зараз»?

Ну, а про те, скільки «миротворців» і «пацифістів» виступає із закликами до припинення «братовбивчої війни» на деяких телеканалах і в прямих ефірах радіостанцій певного ґатунку, читачам «Дня» зайвий раз розповідати, гадаю, не треба. Причому ніхто не каже, як саме цю війну припинити і що станеться з країною та людьми, якщо армія кине зброю й піде додому чи скаже ворогу: «Давайте дружити!». Знов-таки, це по-ленінському. Століття тому численні «робітниці» газети (безплатні, до речі) працювали на гроші німецького Генштабу – інтереси більшовиків щодо захопленні влади та кайзерівської Німеччини щодо виходу Росії з війни збіглися. Наразі маємо схожу картину – дехто стверджує свої амбіції за гроші російської Луб’янки (навіть якщо вони надходять через деякі «ідейно ліві» західні фонди), хтось просто виступає у ролі персонажів, яких Ленін називав «корисними ідіотами».

Впадає в око, що майже ніхто в Україні на це не зреагував, особливо – там, «нагорі». А повинні були би, маючи стільки високооплачуваних аналітиків, чи не так? Що ж, Леніна з його гаслами століття тому недооцінили і російські праві, і російські ліберали, і російські лівоцентристи, і геть усі українські політики. Проте зараз ми маємо тяжкий і трагічний історичний досвід – і знаємо, які саме «лекала» використовують для накреслень своїх підривних дій «кремлівські чекісти», за якими підручниками вони вчилися та які спецоперації для них є взірцевими зразками для наслідування.

Утім, чи буде взятий до уваги цей досвід і чи зможе чинна влада виробити ефективну «політичну протиотруту»? Є серйозні підстави сумніватися в цьому. Бо, схоже, для влади на першому місці інтереси олігархів і власних кишень, натомість національні інтереси є навіть не друго- чи третьорядними. Тож у суспільстві і накопичується втома від війни, яку офіційно не визнають війною і не мобілізовують країну на відсіч агресору. Зубожілий люд у масі своїй не бачить «світла в кінці тунелю», а от жирування «еліти» бачить наочно. Тому оновлені ленінські гасла падають на вельми поживний ґрунт, а це за якийсь час може поставити Україну на межу національної катастрофи.

Бо ж у резерві Кремль і Луб’янка мають іще одне ефективне ленінське гасло: «Перетворити війну імперіалістичну (у нашому випадку – олігархічну) на війну громадянську». Воно за певних обставин може спрацювати, особливо коли його поєднати з гаслом: «Грабуй награбоване!»…

Новини партнерів