«Соціальна очистка» по-радянськи і по-російськи: невмирущі традиції
1980 рік у Києві, поміж іншого, був ознаменований тим, що з вулиць, скверів і подвір’їв багатоповерхівок столиці УРСР почали зникати коти. Не лише безпритульні, а й хатні, які вийшли погуляти (тоді автомобілів у місті було значно менше, «точкові забудови» ще не відтяли чималу частину зелених зон, тож хвостаті муркотуни почувалися значно вільніше і безпечніше). Так само почали зникати й собаки – не лише безпритульні, а й хазяйські, які не трималися на прогулянках поруч із господарями чи не сиділи на ланцюгу біля приватних будинків. Зникати, причому безслідно.
А разом із тим насунулася нова хвиля арештів киян, запідозрених владою в інакодумстві. Затримання – нерідко з мотивацією «за хуліганство» чи «за дармоїдство», а не «за антирадянську діяльність» - потім швидкий суд – і відправка до таборів або на заслання. Так, у травні вдруге був заарештований Василь Стус, який торік повернувся до Києва після ув’язнення та заслання. А Оксану Мешко з початку літа 1980-го на два з половиною місяці запроторили на примусове «обстеження» до психіатричної лікарні ім. Павлова.
Крім того, під час весняного призову до лав «непереможної та легендарної» військкомати особливо ретельно «забривали» хлопців із інтелігентних сімей, навіть тих, які до цього мали відстрочки через хвороби.
Ці події мали спільне пояснення. Столицю УРСР звільняли від котів, собак, дисидентів, інтелігентної молоді, а також зареєстрованих МВС алкоголіків, наркоманів, проституток і фарцовщиків в порядку т. зв. «соціальної очистки» перед літньою Олімпіадою. Адже у Києві мав відбутися один із групових турнірів з футболу, тож очікувалася велика маса іноземних туристів-глядачів. А хіба можна, щоб іноземці контактували з «соціально чужими елементами» та безпритульними котами?
Найбільше пощастило п’яницям і проституткам: їх в позасудовому порядку на все літо виселили до приміського «трудового профілакторію» у селищі Глеваха. З числа заарештованих тоді дисидентів дехто повернувся в Україні вже під час перебудови, скажімо, Ольга Матусевич-Гейко, а дехто – ні, як-от Василь Стус. Якими виявилися долі інтелігентних київських хлопців, нерідко з серйозними хронічними хворобами, відправлених тоді служити за Північне полярне коло чи на Далекий Схід, важко сказати – відсутня статистика. А от виловлених тоді чотирилапих друзів людини безжально нищили на місці…
Переконаний, хтось тоді одержав нагороди, позачергові звання та грошові премії за «очищення Києва». Хоча очікувані «маси іноземних туристів» так і не приїхали – московські Олімпіаді демократичний світ оголосив бойкот…
Ця вже давня історія згадалася тому, що в Росії з осені минулого року міста, в яких проходитимуть змагання чемпіонату світу з футболу, зачищаються від котів і собак (знов-таки, не лише безпритульних) ще більш варварськими методами, ніж робилося це в радянські часи перед Олімпіадою. На «повне й остаточне розв’язання собачо-котячого питання» в РФ виділені мільйони євро, на які можна було би побудувати притулки для бездомних тварин, зробити їм щеплення та стерилізацію і почати пошук господарів, - але, попри риторику влади, обрані зовсім інші методи. До державних «мисливців на міську дичину» підключилися добровольці-догхантери (у 2014 році значне число їх пішло «зачищати укрів» на Донбасі, в підсумку залишившись там назавжди; інші вирішили не ризикувати своїми дорогоцінними життями й мати справу з тими, хто гарантовано не дасть відсіч, – а тут така нагода!).
Ясна річ, бюджетні кошти не тільки «освоюються», а й «розпилюється», але «велике полювання» в Росії розгорнулося на повну потужність. Про це – з моторошними деталями – повідомляє Радіо «Свобода», про це пишуть європейські мас-медіа, проте речники влади на все мають відмовку: мовляв, справа робиться в інтересах іноземних вболівальників, щоб їх не покусали.
«1 сентября 2017 года по всей России начались массовые кровавые убийства бездомных собак и кошек перед чемпионатом мира по футболу 2018. Местные власти городов уничтожают животных варварскими методами, расстреливают, травят ядами и многих раненых, но ещё живых сваливают возле мусорных свалок. В России не работают законы и нет эффективных законов по защите животных и об ответственном к ним отношении. Практически нет государственных приютов для бродячих собак, а те малочисленные, что есть, представляют собой тюрьмы пыток и мучительной голодной смерти. Российские власти производят массовые варварские убийства, чтобы приезжие спортсмены и болельщики со всего мира не могли увидеть положение бездомных животных в России. Так поступали нацисты с людьми во время Второй мировой войны. Мы призываем бойкотировать чемпионат мира по футболу в варварском государстве Россия», - говориться в петиції однієї з груп російських зоозахисників. Як видається, у тексті є суттєва помилка – така практика була притаманна передусім не нацистам, а російським же більшовикам, і далеко не лише в роки війни…
Утім, нацисти, більшовики, гітлерівці, путінці… Чи існує між ними суттєва різниця? Хіба що в обмежених зовнішніми чинниками можливостях, а не у внутрішніх інтенціях. Утім, подивимося, якими методами ближче до початку Мундіалю-2018 в 11 російських містах, де відбуватимуться ігри чемпіонату, проводитиметься неминуча в таких випадках «соціальна очистка» і скільки опозиціонерів «для профілактики» відправлять за ґрати.
Масові вбивства міських тварин у Росії вже відбувалися на нашій пам’яті – напередодні Олімпіади-2014 у Сочі. Тоді найняті «мисливці» та добровольці-догхантери відстрілювали собак і котів із духових рушниць отруйними кулями. Тварини вмирали у повній свідомості, від задухи, а їхні трупи потім вивозилися в інше місто, де перероблялися на кістяне борошно, яке потім використовувалося агропромисловими фірмами. Це вже нацистська практика – так само, як і вживання «чистильниками» терміну «біологічне сміття»…
Ну, а в останні дні зимової Олімпіади-2014 розпочалося вторгнення «зелених чоловічків» до Криму. Чим іще, крім знищення безпритульних і домашніх собак і котів ознаменує Мундіаль-2018 російська влада, невідомо…