«Вихід є – це Боснія»!?
Хто і навіщо пропагує в Україні досвід примирення за зразком Боснії і Герцеговини
Україна має вчитися, як долати наслідки військових конфліктів, на боснійському прикладі. Таку точку зору навіює глядачам програма телеканалу «До ТеБе», яка так і називається: «Вихід Є! Боснія і Герцеговина - вихід з післявоєнної кризи». Журналісти з Донецької області (м.Краматорськ) зняли серію сюжетів про цю балканську країну, працюючи в Сараєво разом російськими колегами під егідою Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Організатором проекту виступив Офіс ОБСЄ з питань свободи ЗМІ, керівник якого, Дуня Міятович, колись сама жила та працювала в Боснії.
Для усіх, хто знайомий з балканськими реаліями, приклад мирного врегулювання в БіГ ніяк не може бути орієнтиром для України. По-перше, тому, що він… так і не був до кінця реалізований. Єдине, що вийшло у міжнародної спільноті – це припинити бойові дії. Але побудувати потім життєздатну державу – ні.
Офіційно Дeйтонську угоду з врегулювання ситуації в Боснії та Герцеговині було підписано рівно 21 рік тому - 14 грудня 1995 року. БіГ спланували як єдину державу, але у форматі конфедерації. Спочатку були створені два автономних утворення, боснійсько-хорватська Федерація Боснії і Герцеговини та Республіка Сербська; потім, в порушення Дейтонських угод, виникла ще одна окрема адміністративна одиниця – округ Брчко, статус якого взагалі толком невизначений.
Хоча Дейтон і поклав край бойовим діям, він залишив БіГ з практично непрацездатною державною структурою: країною і досі, через два десятки років після підписання Дейтонської угоди, керують зовнішні управлінці - емісари з Європи та США. Плани з розбудови нової, єдиної політичної нації також провалилися.
Ситуацію в економіці характеризує такий приклад: за офіційними даними, в БіГ майже 30% безробітних, за неофіційними – 50%, серед молоді – більш, ніж 60%.
Бeзпeкову ситуацію в країні можна назвати хронічно кризовою. В Боснії та Герцеговині досі присутні миротворці, при чому буквально місяць тому РБ ООН ухвалила резолюцію щодо продовження ЇХ мандата.
На сьогодні все частіше звучать вимоги до перегляду Дeйтонської угоди – тем більш, що до цього документу вже внесено десятки поправок, а в деяких пунктах він просто не виконується.
Нещодавно в Республіці Сербської, всупереч забороні Конституційного суду БіГ, але за відкритої підтримки Росії, відбувся референдум, на якому мешканці РС вирішували долю святкування дня незалежності цього регіону. Це контраверсійне питання викликало найбільшу внутріполітичну кризу в країні з часів завершення війни. Регіональні політики кажуть прямо: РФ веде гібридну війну в Боснії і Герцеговині на боці Республіки Сербської та дестабілізує таким чином весь регіон.
На цьому фоні намагання ОБСЄ рекламувати в Україні боснійську дійсність виглядає трохи дивним.
Співорганізатор цього проекту, перший секретар Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, вважає, що головним в матеріалі «До ТеБЕ», і взагалі в проекті, є не розповідь про «дуже проблемне» «боснійське примирення», а той факт, що Сараєво стало «майданчиком для спільної журналістської роботи молодих колег» з України та РФ. Але погодитися, що столиця БіГ була обрана в якості всього лише фону для російсько-українського «медіа-пікніка порозуміння» з буреками та кавою, неможливо. З якихось причин Дуня Міятович вирішила показати українцям «хорошу, мирну Боснію», і тому в сюжетах телеканалу «До ТеБе» присутні люди, які займаються примиренням та об’єднанням БіГ, натомість немає протилежних точок зору і немає останніх новин з життя країни. Навіщо це робиться?
Відповідь є дуже простою. Ще на початку року журналіст Роман Цимбалюк (кореспондент УНІАН в Москві) писав: «У глави МЗС РФ Сергія Лаврова в неформальній обстановці запитали, чого ж хоче домогтися Кремль в Україні. Відповідь була дуже лаконічною: Росія хоче перетворити Україну в другу Боснію. …Москва робить все можливе, щоб, відволікаючи увагу від захоплення Криму, створити в Україні анклав, не підпорядкований центральній владі. Роль Республіки Сербської, за задумом московських ляльководів, повинні зіграти карикатурні «ДНР» і «ЛНР». Саме через них планується блокувати євроатлантичну інтеграцію України, вимагати позаблоковий статус і пробувати проштовхнути інші свої нездійсненні «хотілки»: федералізацію і надання російській мові статусу державної».
Тобто, виходить, що один з підрозділів ОБСЄ, під маркою налагодження російсько-українського журналістського діалогу, який сам по собі вже викликає подив та обурення, просуває ідеї Кремля з популяризації «боснійського варіанту» в Україні?
…Цікаво, що стало для НСЖУ мотивацією для участі в цьому проекті?
