На Волині встановили пам’ятний знак на місці головної ставки УПА-Північ

Урочище Михайлів - таку назву має це місце у колись непрохідних лісах біля села Свинарин, що у Турійському районі на Волині. Саме тут у Другу світову війну облаштували головну ставку УПА-Північ. Неподалік - урочище Вовчак, де вже навесні 1943 року був загін з п’яти сотень вояків Української повстанської армії (УПА). Місце дислокації отримало назву «Січ». Тут були казарми, різноманітні майстерні, госпіталь, підстаршинська школа та інші виробничі підрозділи, необхідні для побуту і бойового вишколу повстанців. В урочищі Михайлів таборували станиці Служби безпеки ОУН, і певний час мешкав командир УПА Дмитро Клячківський (псевдо Клим Савур).

Урочище Михайлів є одним з 15-ти пунктів історико-краєзнавчого туристичного маршруту "Вовчак: "Волинська Січ" – за місцями бойової слави УПА», який рік тому підготували і презентували ГО "Волинська фундація" та туристичний клубом ANTAR за підтримки Українського інституту національної пам'яті. Його протяжність - 64 кілометри. Є пішохідний та велосипедний варіанти, маркування проведено за міжнародними стандартами. У селі Губин, як вказано у буклеті маршруту, була криївка (схрон) для повстанців, де вони переховувалися ще у 1949 році. Губинський ліс - місце таборування сотні УПА, яка входила до складу повстанської республіки “Січ». Окремі боївки повстанців вели збройну боротьбу у губинських лісах до початку 50-х років минулого століття. Повстанська база була у селі Озютич - саме в Озютичі, як і у Вовчак, почали збиратися перші добровольці майбутньої УПА. В околицях нині неіснуючого села Лежахів розташовувалася друга підстаршинська школа «Лісові чорти», в яку на вишкіл брали лише хлопців з освітою не менше семи класів гімназії. У селах Мочалки та Вербичне є братські могили повстанців.

Пам’ятний хрест на місці головної ставки УПА-Північ виготовили зі столітнього дуба, який повалила стихія. На місці, де стояли повстанці, діє історико-культурний комплекс «Вовчак-Волинська Січ», директором якого є Василь Мазурик. Фактично на ентузіазмі було відновлено повстанську базу: шанці, криївку, хату (свого часу тут, серед лісів, було село Вовчак, яке після війни зрівняли бульдозерами з землею), збудували церкву. Тут проводять патріотичні вишколи, фестивалі патріотичної пісні, два рази були туристичні змагання «Доброволець». А нещодавно тут зняли повнометражний документально-художній фільм «Шлях поколінь» – про реальні події і реальних людей, зокрема, про зв’язкову УПА Ганну Абрамчук (псевдо «Зелена»), котра ще жива і, не зважаючи на поважний вік, буває у Вовчаку. Місця повстанської стоянки відвідували громадяни Польщі, США, Канади, Німеччини, Франції.

Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк