Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

На Волині поставлять пам’ятник командиру останнього підрозділу УПА

19 квітня, 15:38

Про те, що на Волині ще у 50-х роках минулого століття діяли підпільні групи Української повстанської армії, відомо з надійного джерела: архівних  документів Служби безпеки України та Волинського обкому комуністичної партії. В  одному з таких документів, Колківського райкому КП (б)У та районного відділу МДБ Волинської області щодо ліквідації оунівського підпілля в липні 1952 року, читаємо: «…На території Колківського району активну антирадянську націоналістичну діяльність проводять районні провідники ОУН в кількості 4-х бандитів…, …«Білоус» – Галайда Григорій Наумович, Старий Чорторийськ…, …«Лисенко» – Ковбасюк Юхим Андрійович, Довжиця…, …невідомий…, та …«Рижий», він же «Сергій» – Лінник Степан Андріанович, 1920 року, який народився в с.Підгаття Колківського району, Волинської області, в лавах ОУН з 1943 року, на озброєнні має автомат ППШ з круглим диском і пістолет, командир ОДГ…». Ліквідувати Степана Лінника радянська влада зуміла лише  20  жовтня 1955 року, про що і сказано у доповідній першого секретаря Волинського обкому партії Грушецького першому секретарю ЦК КП України Кириченку. Причому ліквідувати  його  зуміли лише у  нерівному бою біля  села Комарове, називаючи  підрозділ Лінника «бандою Рижого». Колекція архівних документів, які  дослідив директор Маневицького краєзнавчого  музею Петро Хомич, містить звіти про збройні зіткнення упівців з нацистами – засідки на колони, напади на гарнізони та важливі об’єкти, докладно є опис про напад на м. Камінь-Каширський 19 серпня 1943 року, бої з каральними експедиціями тощо. Наприклад, є звіт про одну з найуспішніших операцій УПА, коли повстанці розгромили залогу, вбивши до 100 німецьких солдатів і поліцаїв, захопивши великі трофеї.

Петро Хомич і виступив з ініціативою  про встановлення пам’ятника останньому  командиру підрозділу УПА на  Волині, крайовому  провіднику ОУН Степану Ліннику  на його малій  батьківщині, у селі  Підгаття Маневицького району. Одним із меценатів вшанування пам’яті  людини, яка  не здалася,  до кінця борючись за незалежність України, є і уродженець села Цміни (Підгаття нині  входить у Цмінівську сільську раду), котрий мешкає на Херсонщині. Пам’ятник має постати на свято Покрови, у жовтні цього року. На жаль,  де похований Степан  Лінник, невідомо, енкаведисти зазвичай  не залишали таких відомостей.

Наталія МАЛІМОН,  «День», Луцьк

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати