У Києві відкрито Галерею протестного мистецтва Музею Майдану та першу виставку в ній “Мистецький Барбакан. Ретроспекція”

У Києві відкрито Галерею протестного мистецтва Музею Майдану та першу виставку в ній “Мистецький Барбакан. Ретроспекція”. Триватиме ця виставка до 20 лютого.

“Мистецький Барбакан” – це майданівська локація, створена митцями як місце зустрічей, перепочинку, обігріву та цілодобового чергування на території протесту. Також це певне означення середовища художників, поетів, письменників і громадських діячів, які збиралися тут. Куратори виставки намагалися відтворити дух та атмосферу тих часів, а також розповісти про тих митців та їхню творчість.

"Для нас принципово було відкрити Галерею протестного мистецтва саме виставкою про “Мистецький Барбакан”. Адже важко обрати тему, яка краще відповідає позиціонуванню цієї галереї – мистецтва на протесті й мистецтва як протесту. З одного боку, “Мистецький Барбакан” – це історія про те, як митці відклали свої мистецькі знаряддя та стали частиною протесту, з іншого – навіть цілком утилітарна для протестних цілей локація стала мистецьким осередком посеред Майдану”, – розповідає Ольга Сало, кураторка галереї й заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності з розвитку та культурно-просвітницької роботи.

Саме відтворений простір “Мистецького Барбакану”, можна сказати, став центральним артефактом виставки. Архітектор Дмитро Жила, ініціатор “Мистецького Барбакану” та куратор виставки, зберіг частину матеріалів із його конструкції та основні атрибути побуту: бочку ”Бімбу”, каски, плакати. Тож ті, кому не пощастило побувати у “Мистецькому Барбакані” під час Майдану, мають нагоду хоча б частково побачити все на власні очі.

“Спочатку це не планувалося як велика мистецька подія, бо була потреба, щоб у нас з’явилася своя локація на Майдані, але просто нецікаво ставити намет, тому я зробив проєкт із палет і листів ОСБ, а потім з'явився простір, який ми одразу наповнили мистецтвом”, – пригадує Дмитро Жила.

“Ми зробили банери, зібрали все, і стіни нашого барбакану використовували як експозиційний майданчик. Нічого не міняли, тільки додавали. У нас усе розширилося, як і сам барбакан, в якому постали спочатку стіни, потім вхід, потім дах… Художники приносили свої роботи, ми їх друкували, дехто приносив навіть оригінали”, – ділиться спогадами барбаканівець Андрій Гончарук.

Уперше відвідувачі зможуть побачити всі роботи художників-барбаканівців, які є в зібранні Музею Майдану: майже повна колекція вишитих “бандериків” Івана Семесюка, знамениті плакати Андрія Єрмоленка, типажі майданівців у графіці Олександра Ком’яхова, експресивні плакати Маші Золотової та картину Олекси Манна “Нове середньовіччя”.

Мистецький осередок спротиву на Майдані, коли виникла потреба, перепрофілювався у повноцінну боївку, діяльність якої було спрямовано на фізичний захист території протесту.

“Від усього серця хочу подякувати всім, хто долучився до цієї вікопомної події, яка називається “Мистецький Барбакан”. Ідуть роки, а вона живе та знову збирає нас, і вже формується цілий міф, випускаються книжки, вже працюють дослідники, й це залишається для майбутніх поколінь. Саме завдяки структурній наполегливій праці зі збереження нашого національного доробку й формується наше майбутнє”, – зазначає барбаканівець, засновник ініціативи “Союз вольних художників” Антін Мухарський.

Явище “Мистецького Барбакану”, який уже ввійшов в історію української культури, – це ідеалістична есенція з історії Майдану: руйнівній природі свавільної влади протиставлено життєствердний креатив, творчий спротив і всю потрібну для того рішучість.

“Найголовніше, що ви змогли зробити, – це об’єднати людей в одному місці, тому що дуже багато людей, якщо бути чесними, валандалися по Майдану, поки не знайшли цю точку... Це була точка єднання, після якого з’явилися нові герої, яких ми всі з вами бачили”, – сказав, звертаючись до барбаканівців, журналіст і письменник Руслан Горовий, який також частенько навідувався до “Мистецького Барбакану”.

Новостворена Галерея протестного мистецтва – новий публічний простір Національного музею Революції Гідності. Виставка “Мистецький Барбакан. Ретроспекція” триватиме до 20 лютого.

“Ці зали мають бути наповнені у перспективі життям, експериментами, творчістю. “Мистецький Барбакан” став  унікальним явищем у протестному просторі Революції Гідності. Сам Майдан 2013–2014 років був багатовимірним, зокрема фортецею, яка захищає найважливіше – державу, народ”, – зауважив Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Адреса: вул. Липська, 16, м. Київ.

Години роботи: середа-п’ятниця – з 11:00 до 19:00,  субота-неділя – з 11:00 до 17:00. Вихідні дні – понеділок, вівторок.

Вхід вільний.

ДО УВАГИ ВІДВІДУВАЧІВ! Відвідувачів просять дотримуватися чинних карантинних вимог, а саме: при відвідуванні галереї мати при собі сертифікат щодо вакцинації від COVID-19 або негативний ПЛР-тест, зроблений не більш ніж за 72 години до відвідування заходів; у приміщенні вдягати маску, яка закриває ніс та рот, дотримуватися соціальної дистанції.