У Пересопниці туристам демонструватимуть житла Х століття
У селі Пересопниця, що на Рівненщині, завершилися розкопки. Науковці вважають цю місцевість цікавою і перспективною, адже тут багатий культурний шар. Власне, тому й археологи тут працюють щороку. Цьогоріч вони «відкрили» декілька жител часів Київської Русі, а також виявили чимало старожитностей, серед яких фрагменти кераміки, прикрас, мармурові хрестики, а ще писало, зроблене з заліза. Інструмент у доволі гарному стані. Він являє собою стержень із гострим кінцем, яким писали на табличках, вкритих воском. Наразі науковці опрацьовують артефакти. Тим часом розкопані житла періоду Х століття хочуть музеєфікувати, щоб їх могли побачити всі охочі.
Село Пересопниця має яскраву історію, переконують краєзнавці. Її знають як батьківщину української Першокниги – Пересопницького Євангелія. Але ще раніше, в XII-XIII століттях, це був центр удільного князівства. Тут жили заможні та освічені мешканці, працювали умілі ремісники, велася жвава торгівля. Про це свідчать археологічні знахідки.
«Нам вдалося «відкрити» три будівлі Х століття. Це дві хати, а також майстерня. Про це свідчить своєрідне планування, притаманне періоду Київської Русі – квадратна споруда, довжина стін якої має розміри 4 на 4 метри, а в центральній її частині залишили місце для якоїсь ремісничої атрибуції, обов’язкової для майстра. Це могла бути, наприклад, колодка на якій щось вибивали, - пояснює археолог Олексій Войтюк. - А щодо жител, то одне з них було з глинобитною піччю, а інше з так званою кам’янкою Це піч, виготовлена з каменю, в даному випадку з пісковику. Взагалі для Пересопниці це не характерно. Очевидно, коли люди залишали це житло, вони розібрали піч, адже камінь був рідкісний. Тим часом ми знайшли дрібні камінці, а під ними черінь. Одне з жител, яке ми розкопали, «перерізають» дві господарчі споруди – погріб або льодник, як його називали, а також ще одна напівкругла будівля з відкритим вогнищем. Припускаємо, що там зберігали збіжжя. А щоб взимку воно не промерзало, там розкладали невеличке багаття. Крім цього, ми виявили фрагменти посуду, металеві предмети, серед яких фібула (защібка для плаща), ножі, похідна виделка, яка належить до військових атрибутів. Є і цікаві знахідки пізнішого періоду. Серед них – писало яке доволі добре збереглося. Це говорить про освіченість і заможність людей, що тут жили. Можливо, вони були наближені до князя. Також у нас чимало скляних виробів, зокрема, фрагментів прикрас - браслетів, намиста. Під час розкопок виявили і хрестики з рожевого та сірого мармуру. Це візантійська традиція. Крім того, натрапили і на актову печатку, тобто буллу князя. Щоправда, кому саме вона належала, не відомо».
Участь у розкопках на території Пересопниці, окрім професійних археологів, взяли студенти-історики, а також школярі, які займаються в археологічному гуртку. Тим часом давньоруські житла, які «відкрили» цьогоріч, мають намір зробити доступними для туристів.
«Хотілося б зробити археодром на місці розкопок. Чекаємо спеціаліста з Києва, який проконсультує, як краще його облаштувати, - розповідає директор культурно-археологічного центру «Пересопниця» Микола Федоришин. - Взагалі такі відкриті майданчики є в Ольвії. Але там - каміння і пісок, а в нас – глина. Тож коли в Пересопниці йдуть дощі, все починає осипатися, тому треба робити накриття. Але така локація, безумовно, буде цікавою».
Тетяна ІЛЬНИЦЬКА, Рівне
