Цьогорічний 21-й Форум видавців у Львові продемонстрував запит людей на якісну історичну публіцистику, зокрема — на книжки з Бібліотеки газети «День». А ми приїхали до Львова добре підготовлені, – привезли нашим читачам аж п’ять новинок – книжки «Україна Incognita. Toп-25» українською, російською та англійською мовами, фотоальбом «Люди Майдану. Хроніка» і перевидані «Апокрифи Клари Гудзик», а також попередні наші видання, «Маршрути №1», листівки і футболки. Судячи з постійного аншлагу біля нашого стенду – на нас тут чекали.

Ще до презентації наших книжок на стенді «Дня» було людно. Наші постійні читачі приходили цілеспрямовано, зі списком того, що запланували купити. Були й ті, кого приваблював стильно оформлений стенд — у синьо-жовтому «камуфляжі», вони підходили, а йшли від нього вже з новими книжками. Коли на стенд завітала головний редактор «Дня» Лариса Івшина, одразу виникла імпровізована автограф-сесія і своєрідний дискусійний клуб тих, хто створює газету, і тих, для кого її створюють.

«Коли з’явилася тільки перша книжка з Бібліотеки «Дня», історична, коли я і тисячі людей вже мали змогу не вирізати ці публікації з історії України з газети, а прочитати їх, зібрані під одною обкладинкою, я почувався щасливим — і як читач газети «День», і як людина, яка хоче знати свою історію, — розповідає Михайло Слабошпицький, український прозаїк, літературознавець, публіцист, громадський діяч.

На презентації наших книжок  у Палаці Потоцьких – за участі головного редактора «Дня» Лариси Івшиної, директора Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків із діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» Ірини Ключковської, філософа, письменника, публіциста Петра Кралюка, історика Сергія Кота та міського голови Львова Андрія Садового – не було жодного вільного місця. Андрій Садовий, до речі, долучився до презентації спонтанно, прийшовши на неї як слухач.

На відео ви зможете побачити і себе – ми зафільмували біля нашого стенду постійних читачів, які поділилися враженнями від газети та наших книжок, та спонтанну автограф-сесію Лариси Івшиної. Багато усмішок і цікавих речей – у новому відео!

Відео Марії Семенченко, Івана Любиш-Кірдея

КОМЕНТАРІ

«ГАЗЕТА, ЩО  ЗВЕРТАЄТЬСЯ ДО ІСТОРИЧНИХ ТЕМ, ПРАЦЮЄ НА МАЙБУТНЄ»

Вікторія САДОВА, журналіст, заступник директора Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького», лауреат премії ім. Ірини Калинець:

– Бажаю вам у день 18-ліття багато вдячних читачів, відповідної до сьогодення автури, також миру і не зникнення інформаційного простору, а в тому просторі – творчого неспокою, тому що  тільки в тому неспокої народжується якісний продукт. Кожного разу, відкриваючи «День», маю колосальну інформаційну поживу. Підтримка, яку «День» дає суспільству, ні з чим не зрівнянна. Дуже багато беру для себе з газети «День» за профілем моєї теперішньої роботи – це всі мемуари «отсидента» (за назвою книжки Глузмана), біографії, листування… Загалом, можу сказати, що «День» інформаційно супроводжує діяльність таких установ, як наш музей. Завжди посилаємося на «День», бо довіряємо виданню – розумному і надійному. Крім того, не можу не сказати про суспільну відвагу «Дня», який піднімає історію до сьогодення, тобто робить її приявною нині. Бо тоді розумієш – немає минулого. Газета, що звертається до історичних тем, працює на майбутнє. Звичайно ж, разом із читачами!

«ДЯКУЮ ЗА ТРИМОВНІСТЬ!»

Микола ЗУБКОВ, шевченкознавець, упорядник  «Забороненого Кобзаря», працівник термінологічного центру Національного університету «Львівська політехніка»:

– «День» завжди приваблював мене животрепетністю тем. Ці теми не висмоктуються з пальця, а беруться із сьогодення. Ваша газета – одна з небагатьох, що тримає руку на пульсі часу. Дякую редакторові «Дня» Ларисі Івшиній за те, що видання виходить трьома мовами. Це дає можливість читати її великій кількості людей. Із нагоди 18-ліття бажаю газеті і в подальшому не змінювати редакційної політики, бо ті газети, які підлаштовуються під загал, – втрачають. А газета, яка має власне і неповторне обличчя, завжди є затребуваною.

«ДЕНЬ» ТРИМАЄ КУРС НА ФАХІВЦЯ»

Мирослава ОВЕРЧУК, завліт Львівського національного академічного драматичного театру ім. Марії Заньковецької:

– «День» читаю чи не від першого номера. Зараз в інформаційному полі, на мою думку, дуже бракує висвітлення культурних подій. Зневага до культури і зневага до висвітлення подій у культурі зараз дуже відчутні у духовному стані нашого суспільства.  Те, що мене хвилює і цікавить фахово, – природно. Але є ще соціум, який фактично відрізаний від культурної інформації. І на цьому тлі в газеті «День» можна почерпнути як інформацію, так і аналіз, як суб’єктивні точки зору, так і рух об’єктивних процесів. Це стосується і музики, і виставки, і кіно, і театру,  і письменства, і якихось навчальних методик… Це абсолютно не заважає висвітленню якихось політичних ситуацій чи економічних проблем. Отже, це можна поєднувати і можна знаходити фахових людей, які давали б фаховий матеріал читачеві. Треба просто хотіти. Те, що газета «День» тримає курс на фахівця, – украй важливо і дуже цінно. Втрата фахових критеріїв – теж одна з ознак нашого часу. Тому я хочу газеті «День» побажати тільки процвітання і тільки розширення можливостей, бо творчі плани і творчі наміри у вас є. Хай буде ще більше можливостей!

«ЯКІСНІ ФОТОГРАФІЇ – ОЗНАКА ЯКІСНОЇ ПРЕСИ»

Роман БАЛУК, фотограф, автор «Дня»:

– Для мене «День» і його проекти передовсім цінні якісними фотографіями й описами до них. Насправді в Україні преса дуже рідко приділяє цьому належну увагу. Напевно, мало хто тепер з вітчизняних видавців думає про те, що якісні фотографії – ознака якісної преси в усьому світі. Із нагоди повноліття хотів би побажати «Дню» й надалі тримати таку високу планку оформлення видання, рівень публікацій, успішного розвитку всіх проектів «Дня».

«ВИ РЕАЛІЗУВАЛИ СЕБЕ ЩЕ 18 РОКІВ ТОМУ»

Ігор ДЕРЖКО, доктор філософських наук:

– Я, звичайно ж, вітаю «День» із повноліттям, але хочу сказати, що, на мою думку, видання було повнолітнім від першого свого числа. Тобто ви як повнолітні реалізували себе ще 18 років тому, і ваше видання – унікальне явище у сфері інтелектуальної діяльності. Хотів би побажати, щоби «День» розширив до максимуму свою Бібліотеку – книжками історичного, філософського, психологічного, філологічного, культурологічного, політологічного спрямування. Це я говорю в контексті публікацій «Дня» за всі 18 років вашої праці. І це треба робити – саме вам, тому що наш викладач, наш професор змушений читати  перекладну літературу, яка друкується в Росії. Наприклад, росіяни готують до друку п’ятитомник Герберта Спенсера (англійський філософ і соціолог. – Ред.), і вже два томи вийшло. Бракує нам такої літератури, і «День» має заповнити цю інтелектуальну нішу, бо за якісною літературою давно спрагло українське суспільство.

«МЕНЕ ДУЖЕ ЗАХОПЛЮЄ ВАША ВНУТРІШНЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ»

Дарка ТКАЧ, тележурналіст, режисер, сценарист:

– Читаю «День» від дня заснування, друкувалася у вашому виданні. Тішуся, що є така газета в Україні, що це є наше правдиве вікно. Тішуся, що є така Лариса Івшина, яка так багато робить для нашої культури, політики, для здійснення нас як держави. Радію, що стільки часу газета втримується на перших ролях серед вітчизняних медіа. Зрештою, не тільки українських – знаю, що «День» читають за кордоном і послуговуються вашим виданням і політики, і дипломати. Кажу Ларисі Олексіївні: «Молодець! Мене дуже захоплює ваша внутрішня євроінтеграція». Дякую пані Івшиній за те, що відкриває українцям перлини України, відкриває нових цікавих людей, яких ми не знаємо, творить обличчя справжньої України. Щодо побажань на майбутнє, то хочу, щоби «День» більше приділяв уваги екологічним питанням, бо це –  одна з найважливіших проблем в Україні. Я вже давно докладаю зусиль, щоби привернути увагу до проблем довкілля. Зробила фільм «Люди і дерева» про мислячу природу і хочу, щоби його показували у школах, щоби діти росли вихованими на високій пошані до найвищого Божого дару – природи. Ми для того і є на Землі, щоби давати позитивну енергію у Космос. 

«ДЕНЬ» – ОДНА З ТИХ ГАЗЕТ, ЯКІЙ Я ЗВИК ДОВІРЯТИ»

Остап МУШИНСЬКИЙ, випускник Львівської академії друкарства:

– «День» – одна з тих газет, якій я звик довіряти. В Україні взагалі мало таких ЗМІ, яким можна довіряти. З іншого боку, знаю декого з журналістів, які працюють у «Дні», і, вважаю, на них цілком можна покластися. Також мені подобається, що «День» дає великого формату фото, бо це означає, що знімки – якісні і не вкрадені з Інтернету. Із нагоди 18-ліття видання бажаю вам подальшого розвитку і не зупинятися на тому рівні, хай дуже високому, на якому ви зараз є.

«ЛАРИСА ІВШИНА ПОГАНОГО НЕ ПОРАДИТЬ»

Іванна ГОРОДОЦЬКА, пенсіонерка:

– Я прийшла до стенду газети «День» по новинки, бо регулярно читаю ваше видання й у п’ятничному номері знайшла інтерв’ю з головним редактором газети Ларисою Івшиною «Від парадигми Голоду – до парадигми захисту Гідності» про нові книжки вашої Бібліотеки. Купила перевидання Клари Ґудзик і «Україна Incognita. Топ- 25» майже із заплющеними очима, навіть не гортаючи. Лариса Івшина поганого не порадить. На жаль, бракне грошей на фотоальбом – скільки тої пенсії… Але поки з дідом подужаємо два перші видання, зберемо й на третє.

«ЧИТАЮ ВІД ДОШКИ ДО ДОШКИ»

Ігор КОЛЯДИНСЬКИЙ, соціолог, Івано-Франківськ:

– Мені так щасливо збіглося, що цими днями я у Львові у відрядженні. Звичайно ж, не міг на прийти на Форум видавців. Звичайно ж, не міг з порожніми руками відійти від стенду «Дня». Новинки Бібліотеки «Дня» – це, поза сумнівом, – якісна публіцистика. Купив «Апокрифи» й «Україна Incognita. Топ- 25». І це – не «пробна куля», тобто знаю, що купую добру літературу, бо це вже не перші ваші видання у моїй власній бібліотеці – маю книжку «Две Руси» російською (бо українською чомусь свого часу не знайшов) і «Силу м’якого знака». Не передплачую «Дня» – люблю купити у кіоску, йдучи на роботу. Читаю, як мовиться, від дошки до дошки. Дещо вирізаю і «складую», бо точно знаю: якщо зараз не згодиться, то потім – точно.

«ДЯКУЮ «ДНЮ» ЗА ПЛІДНУ ПРАЦЮ»

Світлана МЕРЕЖКОВСЬКА, кінолог:

– Прийшла по ваш фотоальбом з Майдану, бо бачила сюжет з головним редактором «Дня» пані Івшиною на львівському телебаченні, звідки і знаю про ваші книжкові новинки. За кілька днів їду на гостину до друзів, які живуть у Саратові. Напевно, матиму з ними дискусію щодо ситуації, що склалася між нашими країнами. Не тільки покажу їм ваш альбом – подарую. Хай дивляться і читають. Хай зрозуміють! Дякую «Дню» за плідну працю. Люблю вашу газету, і бажаю колективу з нагоди повноліття тримати і тримати ту високу планку, про яку ви заявили ще 18 років тому!

Підготувала Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів

«День» висловлює подяку Ганні Свириденко за вагому участь в перевиданні книжки «Апокрифи» Клари Ґудзик та Василю Кривобоку за участь у виданні фотоальбому «Люди Майдану. Хроніка». Також висловлюємо подяку Благодійному фонду сприяння ініціативам газети «День» - його президенту Миколі Гриценку – за підтримку.