У 2006 році головний редактор «Дня» Лариса Івшина була гостем програми «Місцевий час: політика та політики» на одеському каналі ТРК «Круг». Ведучий Олег Константинов цікавився думкою Лариси Олексіївни щодо проблем української журналістики, розпитував про майбутньому України, про історію та місії «Дня». Сьогодні Лариса Івшина знову в Одесі - завтра вона представлятиме там фотовиставку «Дня». Із перспективи останніх подій цікаво подивитися, чи виправдалися тодішні передчуття і що змінилося за цей час.

 

«Чи здатне дезорієнтоване суспільство, що складається з людей різних цільових установок, контролювати владу і вимагати від неї чогось? - Міркує Лариса Івшина. - Іноді - здатне. Але поки ще це - стихійні бунти. По-серйозному, як би ми не хотіли, щоб було інакше, вони ні на що не впливають. Помаранчева революція - це недостатньо вивчене явище. Ще тоді я вважала, що це - поки не революція, а просто «гейзер», який пробив із глибин. У ньому було і незадоволене національне почуття, і крах надій тих людей, які хотіли хорошого життя відразу в 1991 році. Але все-таки це «гейзер», а не нова хвиля. Природа явища - інша. «Гейзер» пробив, вийшов на кілька метрів у висоту і пішов у глибини. Можливо - не назавжди і колись він повернеться в іншій якості... Сьогодні ми повинні думати над тим, як формувати інтелектуальний шар. Без розумних людей у владі Україна не зможе зайняти ніякого гідного місця у світі. Адже зараз йде конкуренція за місце в історії - є маса національних проектів, які зазнали катастрофи через егоцентризм якихось угруповань, які хворіли перебільшеним уявленням про власну значущість. Якщо ви не зможете запалити свою країну впевненістю у тому, що вона може домагатися перемог, якщо вона буде підозрювати вас в нечистій грі, у неї може не виявитися майбутнього. Україна зараз - це своєрідна Попелюшка. У нас немає газу, нафти й іншого добра. Але багато країн виявлялися в ролі Попелюшки, однак своєю працьовитістю та впертістю вони досягали мети. Може бути колись на нас «одружиться» Євросоюз».