Рогатин, до якого «День» поїхав, насамперед, тому, що там, за свідченнями істориків, провела своє дитинство Роксолана, став для нас особливим досвідом. Вперше журналісти видання спробували передати побачене та почуте під час прес-туру за допомогою відео. У кількахвилинний ролик складно втиснути і шарм колись процвітаючого галицького міста, і проблеми сучасного українського провінційного містечка, й той потенціал, який має, але, на жаль, не використовує Рогатин.

Ми спробували розповісти про це місто у першу чергу через думки його жителів, їхнє ставлення до Рогатина, країни та життя загалом…

Розгорнутий матеріал за результатами прес-туру читайте на шпальтах «Дня», а більше фото дивіться найближчим часом на сайті «Україна Incognita».

Головна вулиця міста – Галицька. Обабіч неї розташовані і готично-ренесансний костел Святого Миколая XVI століття, і церква Різдва Пресвятої Богородиці (початок будівництва – орієнтовно XV століття). До цієї вулиці, яка все ще зберігає сліди колишнього архітектурного обличчя Рогатина, тулиться головна площа із пам’ятником Роксолані. Утім, якщо відійти трохи вбік, – місто наче залишається позаду, змінюючись приватними будинкам із невеликими фермерськими господарствами.

Готично-ренесансний костел Святого Миколая XVI століття. Попри те, що споруда є історичним об’єктом, сьогодні тут проводить богослужіння римо-католицька громада міста. До слова, далеко не всі жителі розуміють, що костел Святого Миколая – не просто храм. Якби таке розуміння було, навряд чи до пам’ятки архітектури притулили б (у прямому розуміння цього слова) металевий гараж для автомобіля.

Старовинне кладовище, дерева й тиша – гармонійне сусідство для дерев’яної церкви Святого Духа XV століття, що увійшла нещодавно до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Вікторія СКУБА, «День», фото Ярослава МІЗЕРНОГО