«Йде боротьба за правдиву історію і розум людей»
В Запоріжжі автори «Дня» представили книжкові новинки – триптих: «Котел або Справа без терміну давності», «Я – свідок. Записки з окупованого Луганська», «Катастрофа і Тріумф. Історії українських героїв». Зокрема, упорядник першої збірки – Іван Капсамун і автор другої книги – Валентин Торба взяли участь у авторській програмі Ольги Вакало «Я й ЦЕ» на телеканалі «Запоріжжя». В темі програми книжки журналістів «Дня» стали відправною точкою для дискусії на низку питань, які торкались новітньої історії нашої держави. Упорядник третьої збірки – Марія Семенченко та учасник АТО, священик отець Ігор взяли участь в аналогічній передачі (буде опубліковано згодом).
«Перебування «десанту» «Дня» в Запоріжжі є знаковим тим, що саме в ці дні – друга річниця Євромайдану. Сьогодні наша газета вийшла з заголовком: «Майдан був. Чи відбулася революція?». Другим знаковим моментом є те, що саме цього тижня тривають меморіальні дні пам’яті жертв Голодомору, - сказав в ефірі редактор відділу політики Іван Капсамун. – Всі ці події змушують нас оцінити події часів новітньої історії України і радянського минулого, наслідки яких досі не подолані. Зокрема, про це і наші книжки». Слід нагадати, що Іван Капсамун минулого тижня став лауреатом премії імені Джеймса Мейса за громадянську позицію.
Дійсно, і Голодомор 1930-х років, внаслідок якого загинули мільйони українців, і подальші репресії, і зрештою війна на Донбасі, втрата територій та тисяч життів, є не просто сумними датами і фактами, а ланками єдиного ланцюга причинно-наслідкових подій. Так вийшло, що саме американський індіанець Мейс розповів українцям про їхню трагедію з якої не всі зробили відповідні висновки. Адже побудовані меморіали і запалені свічки – це не формальний ритуал, а пам’ять, яка натякає і навчає. Той, хто нищив українців на початку 20-го століття, тепер нищить їх в столітті 21-му. І, на жаль, лише через чергові кола пекла українцям доводиться дозрівати як нації і як громадянському суспільству.
Валентин Торба, в свою чергу, поділився своїми спогадами про те, як схід України перетворювався на вотчину російського впливу. «Я луганчанин і все життя прожив в Луганську, - говорить Валентин. - Добре пам’ятаю, як по місту в 1994-му році були розклеєні передвиборчі агітки із проросійськими закликами Кучми. Він обіцяв двомовність, дружбу з Росією і майже відновлення Радянського Союзу. Коли Леонід Кучма балотувався на другий термін в 1999-му році, на фінішну пряму разом з ним штучно за російським сценарієм був виведений комуніст Симоненко. Тепер Кучма представляє Україну в Мінську. Це привід для українців задуматись – як так сталося, що той, хто привів нашу країну до війни, тепер цю країну представляє перед агресором».