Чи можна побачити «на мiсцях» економічне зростання?

Реальний валовий внутрішній продукт України (ВВП) виріс за сім місяців 2004 року на 13,5% проти 9,4% за такий же період у минулому році. При цьому інфляція в січні—серпні становила лише 4,3% в порівнянні з 8,2% за весь 2003 рік. За найскромнiшими урядовими розрахунками ВВП у цьому році виросте на 10,5% при інфляції 5,8—6,3%. При цьому Нацбанк заявляє, що не дасть розгулятися інфляції, незважаючи на прискорення темпів зростання економіки. Виходить, економіці в цьому році нічого не загрожує, і громадяни можуть упевнено дивитися в майбутнє... На наступний рік Мінекономіки передбачає істотне уповільнення темпів економічного зростання, але при цьому скоротиться й інфляція, так що реальні прибутки громадян знову-таки не постраждають. Але чи не відрізняється бачення столичних макроекономістів від того, що реально відбувається в регіонах країни? Таке запитання наші кореспонденти поставили працівникам державних адміністрацій.

Ігор РАЙНІН , заступник начальника Головного управління економіки, начальник Управління розвитку підприємництва і ринкових відносин у Харківській області:

— Про те, як вирішуються економічні проблеми Харківського регіону, можна судити за постійно зростаючим рівнем зайнятості населення, збільшенням заробітної плати та пенсій, скороченням числа ліквідованих підприємств. Зростання темпів розвитку в промисловості тримається в рамках 15—17%, що є досить високим показником. За півріччя практично перевиконано бюджет. Позитивні моменти можна знайти в усіх галузях, їх безліч, хоча, можливо, вони не дуже помітні для добробуту простих людей. Ми не можемо говорити, що через місяць-другий пенсія у нас буде, як у Німеччині. Поки що це нездійсненне, все має відбуватися поступово. Зараз ми впритул приступили до розробки програми підвищення якості життя. Розроблено понад 50 показників. Хочу відзначити, що досі ця робота не проводилася ніким і ніде.

Володимир КУЛІШ , міністр економіки Автономної Республіки Крим:

— Значний приріст кількості відпочиваючих за останні роки, вже названий пострадянським «курортним бумом», говорить про зростання добробуту українського народу. В Криму тільки за перше півріччя обсяг роздрібного товарообігу збільшився на 23%, що відображає значне зростання споживання продуктів, одягу, побутових та інших товарів. Реальні прибутки жителів Криму зросли за цей час на 15—20%. Рада міністрів Криму розробила принципово нову стратегію розвитку регіону до 2015 року. Ми виявили, що значна частина курортної виручки вимивається з бюджету Криму за допомогою фірм, що платять податки в інших регіонах України, а також у Росії та інших країнах. Це стосується не тільки туристичних і курортних операторів, а головним чином виробників продуктів, одягу, меблів, послуг зв’язку, транспорту, постачальників енергоносіїв. Тому стратегією передбачається структурна перебудова, спрямована на те, щоб виробляти все це на власній базі. Ставиться завдання в майбутні 10—15 років, спираючись на геоекономічний потенціал України і самого Криму, перетворити автономію в найкращий у країні регіон за якістю життя, підвищити реальні прибутки населення на півострові втричі (середньомісячна заробітна плата складатиме близько 1200—1300 гривень), підвищити кількість зайнятих у виробництві, а рівень безробіття скоротити до мінімуму.

Микола ТИНДЮК , перший заст упник голови Одеської облдержадміністрації:

— Останні шість років в Одеській області спостерігається стійка позитивна динаміка всіх економічних показників. За якістю формування бюджетів всіх рівнів область займає п’яте місце в країні. Наш регіон також демонструє найнижчий у країні рівень безробіття: тільки Київ і Севастополь випереджають нас за цим показником. На підприємствах з’явилися оголошення про набір нових кадрів. З 1998 року область не має заборгованості з виплати пенсій, а борги із заробітної плати тільки за останній місяць скоротилися на 24% і зараз складають всього 23 мільйона гривень — на загальноукраїнському фоні це не багато.

Одеська область стала місцем реалізації кількох великих державних проектів. Це відновлення каналу Дунай — Чорне море, будівництво газопроводу високого тиску в Бєлгород-Дністровському, створення автомагістралі Одеса — Київ. Кожен із цих проектів дає новий поштовх соціально-економічному розвитку регіону.

Високий урожай зернових сприяв також зміні структури хліба і хлібобулочних виробів. У півтора разу збільшилися обсяги виробництва дешевого хліба. Підприємство «Одеська паляниця» навіть ухвалило рішення про поступове зниження цін на хліб. При цьому загальний рівень цін на продовольчі і непродовольчі товари в серпні в порівнянні з липнем знизився на 0,1%. Звичайно, у нас немало і проблем, особливо в комунальному господарстві. Тому сьогодні активно ведеться робота із залучення інвестицій до цієї сфери.

Анатолій БЛИЗНЮК , голова Донецької облдержадміністрації:

— Економічні зміни, що відбуваються на наших очах, — це закономірність і логіка розвитку. Останні кілька років стали відповідальним періодом для нашого регіону. Донбас вийшов із кризи, посилив свої позиції, і розпочався підйом. Зростання обсягів виробництва тільки за перше півріччя поточного року склало близько 18% в порівняльних цінах до рівня січня-червня 2003 року. Донецька область, як і раніше, забезпечує 20— 25% загальнодержавного економічного потенціалу. Ми маємо позитивні показники в усіх без винятку галузях виробництва. І все це спрямовано на добробут і благополуччя кожного донеччанина. Зарплата в області зростає буквально на очах. У серпні середня зарплата перевищила 770 гривень, причому вона виросла не за рахунок окремих структур — зростання зафіксовано на підприємства всіх видів економічної діяльності. Одночасно із зростанням заробітної плати відмічається і зростання пенсій, розмір якої з травня 2004 року збільшився до 243,1 гривень проти 173 грн. у минулому році. Наші головні цілі — створення нових робочих місць, скорочення енерго- і ресурсоспоживання при подальшому збільшенні обсягів виробництва, поліпшення екологічних показників.

Микола САВЮК , начальник Головного управління економіки Хмельницької облдержадміністрації:

— Хмельницька область, як і вся Україна, вийшла на шлях сталого економічного розвитку. Відповідно поліпшується ситуація і в соціальній сфері. Активізувалася інвестиційна і будівельна діяльність. У цьому році освоєно 703,3 мільйона гривень інвестицій в основний капітал, що вдвічі більше, ніж у першому півріччі минулого року. Вважаю, що переконливою ілюстрацією соціального розвитку є зростання обсягів будівництва та введення в експлуатацію житла. За 2003 рік заселено 851 житловий будинок загальною площею 242,7 тисячі квадратних метрів. Це на 20,9% більше ніж у 2002 році. За перше півріччя цього року маємо 435 житлових будинків загальною площею 84,3 тисячі квадратних метрів, що на 4,5% більше, ніж за відповідний період минулого року. Розвивається будівництво й у сільській місцевості. Тут введено 24,2 тисячі квадратних метрів (на 61,5% більше, ніж торік). Водночас спостерігається стійка тенденція до зростання реальної заробітної плати: за січень—червень вона збільшилася на 24,5%.

Степан ЛУКАШИК , заступник голови Львівської облдержадміністрації:

— Середньомісячна заробітна плата одного працівника у липні становила 546 грн. Це майже на 17% перевищує встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб та у 2,5 рази — рівень мінімальної заробітної плати. Порівняно з відповідним періодом минулого року зарплата львів’ян зросла в середньому на 130 гривень. Однак реальна заробітна плата не повністю забезпечує потреби громадян. Погодитися із цим ми, звичайно, не можемо і тому активно сприяємо нарощуванню обсягів промислової продукції, залученню інвестицій в економіку області. Львівщина, використовуючи переваги прикордонного розташування, стала одним з лідерів залучення інвестицій в економіку України. У 2003 році їх обсяг становив $70 мільйонів. За 6 місяців цього року в економіку Львівщини вже залучено $35,2 мільйона зовнішніх інвестицій і 1,6 мільярда гривень з внутрішніх джерел. Загалом до кінця року очікується вливання в нашу економіку близько $360 мільйонів.

Костянтин ГРИЩЕНКО , начальник управління економіки Вінницької міськради:

— На сьогодні є достатньо підстав говорити про позитивну динаміку з більшості економічних показників. Позитивні зрушення перш за все прослідковуються у будівельній, інвестиційній, комунальній галузях, а також у сфері послуг. Разом з тим ситуацію з розвитком регіону я б охарактеризував як певною мірою ризиковану. Залишається комплекс невирішених проблем. Так, подорожчання бензину вдарило по такій чутливій групі населення, як інваліди, ветерани. Турбує недостатній рівень бюджетних надходжень. Сьогодні бюджет Вінниці покриває поточні витрати бюджетних установ та дозволяє проводити виплати зарплат, але ж усе на мінімальному рівні. Через нестабільну ситуацію з цінами покращання майже не відчувається. Для стабільного розвитку місцевий бюджет потрібно принаймні подвоїти. Кошти могла б дати ефективна інвестиційна політика, але Вінницька міськрада не може приділяти достатньо уваги інвестиційним проектам, скерованим на довготривалий економічний ефект, бо повсяк час доводиться спрямовувати бюджетні надходження на «латання дірок». Економічний розвиток також був би більш відчутним, якби можна було істотно підвищити зарплату в бюджетній сфері.

Олег ТОРКУНОВ , начальник Рівненського управління економіки:

— Безумовно, економічний прогрес в Україні має позитивні наслідки для нашого міста. Адже за перше півріччя обсяги промислового виробництва зросли порівняно з відповідним періодом минулого року на 33,4%. Це вплинуло і на рівень заробітної плати. За січень-червень 2004 року середня зарплата в місті досягла 510 гривен, що на 23,8% більше, ніж за відповідний період минулого року. Збільшились надходження і до міського бюджету, які становлять 116,8% проти минулорічних. Рівень безробіття скоротився з 3,2 до 2,5%.