«Другорядний платіж»

На початок липня 451 тисяча чоловік (4,1% загальної кількості найманих штатних працівників) в Україні страждають від антиконституційного явища — невиплат заробітної плати. Загальна сума заборгованості становить 1,101 мільярда гривень. Причому, як зауважує заступник голови Федерації профспілок України Ґригорій Осовий, враховуючи поширену практику виплати зарплати в конвертах, цю цифру можна вважати значно заниженою. З початку поточного року приріст заборгованості склав 14,6%.

Профспілки вважають, що основна відповідальність за невиплату заробітної плати лежить на державі, яка має невідкладно реагувати на порушення прав людини. «У держави є достатньо важелів впливу, щоб примусити роботодавців поважати конституційні права громадян», — стверджує Осовий. Однак влада, на його думку, сама не може бути взірцем для бізнесу щодо повернення зарплатних боргів. За його словами, уряд провалив усі зобов’язання, які він взяв на себе щодо ліквідації заборгованості з заробітної плати відповідно до Генеральної угоди. Зокрема, не виконана обіцянка уряду Єханурова про погашення до 1 травня 50% заборгованості на підприємствах державної форми власності. Більше того, тільки з початку року на державних підприємствах заборгованість із заробітної плати зросла на 54,6% і перевищила 200 мільйонів гривень.

Відновленню порушеного законного права працівників на своєчасне отримання винагороди за працю не завжди сприяє й діюча законодавча база. Як не дивно, але ще донедавна заробітна плата, на відміну від податків, в Україні не належала до першочергових платежів. В жовтні 2004 року в законодавство були внесені відповідні зміни, однак досі ця робота не завершена. Минулого року Україна ратифікувала міжнародну конвенцію №173 «Про захист прав працівників в разі неплатоспроможності підприємця (роботодавця)», що гарантує першочерговість виплати зарплати в разі банкрутства підприємства. Внаслідок цього внесено деякі зміни до закону про банкрутство, але процес законодавчого регулювання ще не завершено.

На жаль, визнає Осовий, профспілкам не вдалося переконати уряд та Верховну Раду ратифікувати конвенцію в повному обсязі. Тому поки що не реалізовано норму про створення на солідарній основі підприємцями та державою фонду гарантування заробітної плати в разі неплатоспроможності підприємства. Щоправда, деяке зрушення тут є: існує домовленість про розробку цього року на трьохсторонній основі концепції створення такого фонду.

Зараз на розгляді у парламенті знаходиться ініційований профспілками законопроект про підвищення економічної відповідальності роботодавців в разі несвоєчасної виплати заробітної плати. «Невиплата заробітної плати — це фактично насильництво, бо забрані в людей кошти реінвестуються в розвиток підприємства», — каже Осовий. Тим часом в разі звернення за обіговими коштами до банку роботодавець отримав би кредит за ставками набагато вищими, ніж рівень інфляції, який він відшкодовує при поверненні зарплатних боргів. Тому в законопроекті передбачаються жорсткі санкції: за перший місяць невиплати зарплати відшкодування має становити 10% від суми заборгованості, затримка від місяця до двох місяців — 50%, понад три місяці — 100%. За словами Осового, можна передбачити, що цей законопроект проходитиме у Верховній Раді з великими труднощами.

Проблема заборгованості з виплати заробітної плати — далеко не єдиний камінь спотикання у стосунках уряду і профспілок. Федерація повідомила про те, що вона вступила у колективний трудовий конфлікт із Кабінетом Міністрів. Таке рішення стало результатом нехтування вимог, висунутих профспілками у зв’язку з невиконанням норм Генеральної угоди на 2004-2005 роки та законодавства України при прийнятті рішень влади щодо підвищення цін і тарифів. На думку ФПУ, це свідчить про небажання уряду працювати з профспілками в дусі соціального діалогу. Такі дії уряду, попереджає ФПУ, можуть призвести до загострення конфлікту в соціально-трудовій сфері і перерости в загальнонаціональний страйк. Шахтарі до нових акцій протесту вже готові. «Сьогодні йде фінансове придушення галузі з метою ліквідації вуглевидобутку в Україні», — заявляє перший заступник голови профспілки працівників вугільної промисловості України Валерій Мамченко і наводить такі дані. За півроку галузь недоотримала з бюджету 409 мільйонів гривень. Крім того, за відвантажене вугілля шахтарі не отримали ще 368 мільйонів гривень. На складах в Донецькій та Луганській областях знаходиться близько 500 тисяч тонн вугілля, яке самозапалюється, а енергетики тим часом спалюють дорогий газ. Заборгованість із заробітної плати у вугільній галузі вже склала 400 мільйонів гривень.