Прощавай, Кіпре, здрастуй, Швейцаріє

У вівторок усі кіпрські банки залишалися зачиненими. Ймовірно, вони відкриються лише завтра. І всьому світу зрозуміло, що остання низькоподаткова юрисдикція Європи — банківська система Республіки Кіпр — пішла на дно. Посилаючись на дані Держстату, фахівець з використання нерезидентних компаній Руслан Попович спростовує заяву першого віце-прем’єра Сергія Арбузова, що Кіпр не є головним інвестором України. Юрист зауважує, що обсяг «острівних» інвестицій в економіку нашої країни на початок 2013 року становив $17 мільярдів, або майже 32% від усіх прямих іноземних інвестицій.

Експерти компанії Goldblum and Partners однозначно зазначають, що з Кіпру, який давав в колишні часи такі переваги, як невисока вартість реєстрації й утримування компанії, відсутність урядового клейма «офшор» і лояльні умови виплати дивідендів, закладені ще в часи СРСР, треба тікати. На думку юристів Goldblum, єдина альтернатива Кіпру — Швейцарія. Вона входить до Шенгенської зони, і її можна без проблем відвідувати, але в той же час ця країна майже не залежить від євро й керується лише своїми власними законами. Хоча не виключається можливість попрацювати з Великою Британією (досить респектабельна юрисдикція), а також з Гонконгом (для зберігання грошей), у якого, на думку Поповича, «досить трендова позиція, там стабільно, банки добре й спокійно працюють».

Фахівець зі швейцарського податкового права Дмитро Пічугін розповідає, що з середини березня у нього почався гарячий сезон. Якщо раніше українські та російські клієнти становили в портфелі його компанії всього 15—20%, або в абсолютних цифрах це одна людина на тиждень, то зараз щотижня приходить 15—20 клієнтів (1—2 на день), які збираються якимось чином розв’язати проблему з Кіпром. «І вони обирають Швейцарію, — підкреслює експерт і пояснює чому, — вона вже понад 100 років є оазою в центрі континентальної Європи». «Вплив Європи на швейцарську банківську систему є, але він обмежений регуляцією курсу швейцарського франка по відношенню до євро, що дає можливість Швейцарії утримувати свій банківський сектор і впливати на інфляційні процеси». Серед переваг Швейцарії, Пічугін називає «анонімізацію володіння», що розглядається сьогодні підприємцями з України як великий плюс. «Найближчим часом ми чекаємо хвилі відтоку клієнтів і в банківській, і в корпоративній сфері в бік Швейцарії, Австрії, Голландії, — продовжує експерт, — тому що слідом за проблемами в банківській сфері на Кіпрі можуть з’явитися проблеми з оподаткуванням. Якщо на Кіпрі мінімальний податок на прибуток 10% і він явно підвищуватиметься, то, наприклад, у Швейцарії — 8,5%».

Дрібний і середній бізнес поки залишається на Кіпрі, бо як в Україні, так і в Росії він таким чином мінімізує оподаткування. До Швейцарії, за словами Пічугіна, «побіжать» підприємці, у яких річний обіг підприємств перевищує 600—800 тисяч євро. Такі наші клієнти працюють у сфері торгівлі з Євросоюзом або іншими країнами, експорту/імпорту сировини, зокрема сільськогосподарської продукції, металу, займаються видобутком корисних копалин. Середній вік наших клієнтів, зазначає експерт, від 28 до 50 років. Їхня мета перевести бізнес з рідної країни, де йому вже тісно, на нові рейки. «Середній клієнт оперує в Швейцарії 6—7 мільйонами франків, або, рахуйте, 5 мільйонами євро обігу», — зазначає Пічугін.

«День» попросив експерта охарактеризувати співвідношення банківського сектора й решти економіки Швейцарії (відомо, що на Кіпрі співвідношення 3:1, що й стало однією з причин кризи). «Обсяг банківського бізнесу та фінансової сфери в економіці Швейцарії становить близько 60%, — відповів Пічугін, — решта — сільське господарство та наукоємні технології. Я б не сказав, що економіка цієї країни дуже залежить від банківської сфери, бо там здебільшого гроші іноземних вкладників. А ставки по банківських вкладах у Швейцарії навіть дуже низькі. За п’ятирічним контрактом на банківський депозит ви отримуватимете (без права дострокового зняття або без права поповнення) десь 0,3% річних». «Банки на Кіпрі не є основою для бізнесу, — продовжував експерт, — це допоміжне явище, що допомагає працювати на ринку». А чи не стала Україна після подій на Кіпрі ближчою до дефолту? Відповідаючи «Дню», експерт відповів однозначно негативно. На його думку, якщо українські компанії перейдуть з Кіпру в іншу юрисдикцію, то все одно рано чи пізно настане час, коли вони почнуть інвестувати гроші в свою країну.