Що не так з українським варіантом «концесії»

Революційний і такий актуальний для України законопроект Про концесію потребує доопрацювання. Про це заявляють ті, на чию підтримку у впровадженні цього механізму розраховував уряд — іноземні інвестори.

Експерти Європейської бізнес асоціації кажуть: у цілому ідея та концепція документа — правильні. І бізнес її підтримає. Але є окремі положення законопроекту, які вже на цьому етапі викликали у представників європейського бізнесу занепокоєння. Тому Асоціація звернулася з проханням розглянути та врахувати напрацьовані  ЄБА пропозиції до моменту розгляду Верховною Радою даного законопроекту у другому читанні.

Асоціація наголошує, що особливої уваги та концептуальної зміни  потребують такі положення щодо:

— змін до земельного законодавства (Земельного кодексу та Закону України «Про оренду землі» в редакції проекту Закону). Відповідні зміни компанії-члени Асоціації пропонують виключити із тексту Проекту Закону;

—  створення юридичної особи для надання допомоги державним партнерам (п. 8 Прикінцевих та Перехідних положень Проекту Закону). Компанії-члени Асоціації пропонують виключити дану ініціативу із тексту Проекту Закону;

— підсудності спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів (запропоновані проектом Закону зміни до Господарського процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України). Компанії-члени Асоціації пропонують не вносити зміни до чинних процесуальних кодексів України;

— порядку укладення концесійного договору шляхом проведення прямих переговорів з орендарем державного майна;

—  заміни концесіонера та іпотеки концесійних прав;

— гарантій прав концесіонера в аспекті стабільності концесійних відносин;

—  одноразової фіксованої плати та умов встановлення її розміру.

«Зазначені положення мають критичне значення для експертів компаній-членів Асоціації», — йдеться у зверненні ЄБА.  У листі Асоціації також знайшли відображення низка інших положень, які потребують зміни та які мають бути враховані в робочому порядку.

Нагадаємо, Верховна Рада підтримала законопроект Про концесію 3 квітня цього року. 

Голова офіса Національної інвестиційної ради Юлія Ковалів  заявила, що ефективний механізм концесії дозволить частково подолати одну з найбільших проблем українського ринку для міжнародних компаній-інвесторів — відсутність «room to invest». Room to invest, з її слів — це, буквально, простір, місце, ніша, у яку можна інвестувати.

«Річ у тім, що надто багато ринків в Україні займає держава. Щоб вирішити цю проблему, необхідно провести швидку та прозору приватизацію, а також створити ті самі механізми державно-приватного партнерства», — зазначила Ковалів.

Глава парламентського комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук зазначив, що  прийнятий в першому читанні законопроект Про концесію, зокрема, розмежовує регулювання концесії та інших форм державно-приватного партнерства, спрощує процедуру виділення земельних ділянок для концесійних проектів, встановлює єдину процедуру прийняття рішень у всіх формах державно-приватного партнерства, в тому числі, концесії.

«При цьому право власності на об’єкт концесії в місцевої територіальної громади», — уточнив Іванчук.

Він визнав необхідність доопрацювання законопроекту до другого читання, але йшлося про процедуру концесійного конкурсу.

Концесія — найпоширеніший у світі тип державно-приватного партнерства, в якому об’єкт залишається у державній власності, але право користування, інвестування й отримання прибутків від його експлуатації — а заодно й можливі операційні ризики — відходять до приватного інвестора.

В такий спосіб уряд сподівається вирішити одну з головних проблем української економіки — зношеності основних фондів та інфраструктури: дороги, порти, залізниця тощо.

Планувалось, що першими пілотними проектами державно-приватного партнерства в формі концесії в Україні будуть проекти в інфраструктурі, а саме портові проекти. Про це повідомив перший віце-прем’єр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів під час презентації нового законопроекту про концесії.

За його словами, першими проектами будуть концесія державного стивідора «Ольвія», Херсонського морського торгового порту і залізнично-поромного комплексу порту «Чорноморськ».

Говорячи про вищевказані три проекти, заступниця міністра інфраструктури Надія Казначеєва повідомила, що попереднє техніко-економічне обґрунтування для них вже готове.

У вересні почнеться робота по ТЕО, а концесійні конкурси планується провести в 2018—2019 роках.

«Сподіваємося, що новий закон буде «обкатаний» на сфері інфраструктури, а потім буде успішно застосовуватися і в інших сферах», — додала вона.