Утилізаційний збір: хто відчує «покращання»?

1 вересня набрав чинності Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати екологічного податку з утилізації знятих з експлуатації транспортних засобів та вдосконалення деяких податкових норм». Даний закон є доповненням законопроекту «Про утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів», який було ухвалено Верховною Радою 4 липня. Згідно з цим законом, на імпортерів, а також і вітчизняних виробників транспортних засобів буде накладено відповідний податок.

Базові ставки утилізаційного збору для легкових автомобілів складатимуть 5,5 тисячі гривень, а для автобусів, вантажно-пасажирських і вантажних автомобілів або спецтехніки — 11 тисяч гривень. Кінцевий розмір збору розраховуватиметься за коефіцієнтами. Таким чином, ціна податку на нові легкові автомобілі складатиме від 4,73 до 30,2 тисячі гривень, на ненові — від 9,46 до 60,5 тисячі гривень, залежно від об’єму двигуна. Обсяг податку на решту видів транспортних засобів складатиме від 8,8 до 14,74 тисячі гривень для нових та від 17,6 до 29,4 тисячі гривень для вживаних, залежно від їх маси.

За два дні до набрання чинності закону про збір ДАІ повідомило, що стягнення збору не поширюватиметься на авто, які були завезені на склади до 1 вересня.

Проте, ще до набрання чинності закону, в Україні, і не тільки, розпочалися дискусії щодо доцільності його ухвалення. У СОТ, для прикладу, українську владу звинуватили у порушенні правил організації, членом якої ми є. ЄС, у свою чергу, висловив велику стурбованість. «У нас є серйозні побоювання щодо недавно ухваленого закону про введення утилізаційного збору на автомобілі, який набере чинності 1 вересня. Ми очікуємо, що Україна відреагує на наші зауваження та ухвалить рішення, відповідно до правил СОТ», — заявив єврокомісар із питань розширення й політики сусідства Штефан Фюле.

Занепокоєнні ухваленням закону й автомобільні імпортери. Вони прогнозують дефіцит окремих моделей автомобілів, оскільки у вересні їм буде невигідно завозити нові моделі автомобілів.

Утім, є сторона, яка, за логікою влади, мала б отримати користь від ухвалення закону про утилізаційний збір. Це — вітчизняні автовиробники. Адже, відповідно до заяв, наші виробники звільнятимуться від сплати утилізаційного збору в разі інвестування коштів у будівництво центрів з утилізації транспортних засобів. А отже, їхня продукція не дорожчатиме, відтак стане більш привабливою за ціною для покупця, ніж імпортні автівки.

Проте і тут не все так просто. Згідно із новим законом, не сплачуватимуть податку лише ті виробники автомобілів в Україні, які мають повний цикл виробництва, з урахуванням фарбування і зварювання, а також заводи, які спеціалізуються на промисловій збірці автомобілів. І лише в тому разі, якщо візьмуть на себе відповідальність за забезпечення утилізації автомобілів і будуть включені до відповідного реєстру. Проте порядок ведення реєстру, який визначає Кабінет Міністрів, ще не закріплено необхідним для цього нормативним актом. У секторі легкових автомобілів відповідним критеріям відповідають лише «Богдан», «Єврокар», Запорізький автозавод та Кременчуцький автоскладальний завод (КрАСЗ). У перші дні дії закону про стягнення утилізаційного збору «День» звернувся до них, щоб з’ясувати чи скористалися українські автовиробники можливістю отримати «пільги» на оподаткування.

Особисто поспілкуватися вдалося лише із кількома вітчизняними автовиробниками. До слова, як нам чемно повідомили за телефоном, який вказано на офіційному сайті заводу, Кременчуцький автоскладальний завод — один із чотирьох українських заводів, який може не сплачувати утилізаційний збір — «взагалі не співпрацює із пресою».

Нижче — друкуємо пряму мову тих, хто все ж таки вважає за потрібне донести свою позицію споживачеві.

КОМЕНТАРІ

Олег ПАПАШЕВ, віце-президент із виробництва корпорації «Укравто»:

— На сьогодні Корпорація, відповідно до вимог законодавства, створила 103 пункти прийому та 25 пунктів розбирання транспортних засобів і, відповідно до процедур Мінприроди, здійснює їх реєстрацію у Державному реєстрі.

На нашу думку, закон про утилізацію матиме позитивний вплив на роботу Корпорації.

Також на сьогоднішній день Корпорація не бачить причин, які могли би вплинути на ціни у зв’язку з прийняттям законодавства про утилізацію.

Володимир ДЗУНЗА, генеральний директор ТОВ «ЛАЗ»:

Наразі про утилізацію техніки, яку виготовляє наше підприємство говорити зарано. Адже, зараз ми зосереджені на експортні поставки транспорту. У зв’язку з тим, що в Україні не відбувається значних закупівель транспорту, усі сили були кинуті на пошуки замовлень в інших країнах. Наразі ми працюємо і виконуємо замовлення по Болгарії та розглядаємо перспективи співпраці з іншими країнами.

Оскільки закон тільки підписали, і ми ще не зіштовхувалися вживу з його наслідками, важко сказати про позитивні чи негативні результати його прийняття. Зокрема, тому що ще не має його чіткого тлумачення.

В ближчій перспективі у нас звичайно плануються контракти по Україні — обласні центри закуповуватимуть техніку на нашому заводі. Це складна, сучасна техніка, яку важче продавати аніж легковий транспорт, тому, думаю, такі заводи-виробники швидше за все звільнять від утилізаційного збору, або буде задіяно інші механізми, які із введенням цього закону не матимуть серйозного негативного впливу на діяльність автобусовиробників. Але зараз практично нічого ще не зрозуміло.

Можу навести лише світову практику. Далеко не треба йти. Знаю, що у Білорусії при закупівлі техніки вітчизняного Мінського заводу підприємець сплачує 50% вартості техніки, а інші 50 покриває держава. В нас, на жаль, таких пільг немає, або вони часто не працюють на практиці. Натомість, борги перед нашим підприємством серед замовників великі.

Якщо ж з прийняттям закону до вартості таки додасться 3—4%, то це знову ж таки дуже негативно відіб’ється на вітчизняному виробництві. Адже, в наших економічних умовах, перевізники намагаються придбати якомога дешевші машини, які швидше «відіб’ються», в результаті маємо безкінечний ввіз в Україну металобрухту з Європи. Тому наші потуги зробити транспорт більш доступнішим та якісним — зведеться нанівець. На сьогодні завод не може взяти на себе такі витрати — це однозначно. Хіба що за рахунок допомоги держави. Так як в Мінську — це ідеальний варіант. Я думаю, що наші колеги, такі як «Богдан», теж опинилися в такій ситуації, як і ми.

Сергій ФІЛІПЕНКО, голова правління ВАТ «ЗАЗ»:

— Наша організація взяла на себе відповідальність за забезпечення утилізації автомобілів. Ми провели відповідну підготовку — уклали договори з підприємствами, які будуть займатися отриманням автомобілів і їх утилізацією. З цієї точки зору, ми готові.

Ми добре розуміємо, що таке «утилізація», знаємо, хто в Україні займається і спеціалізується на цьому, знаємо, як це організувати. Наш завод давно виготовляє автомобілі, і маємо досвід в питаннях, пов’язаних з утилізацією окремих частин автомобілів, технічних рідин або металів, ще до прийняття Закону, який регламентує утилізацію автомобілів на ринку України.

На наш погляд, Закон принесе позитивні зміни, тому що з’явились певні вимоги і правила на цьому ринку, зокрема в питанні як правильно повинні використовуватися автомобілі, в першу чергу ті, які підлягають утилізації. У даному Законі реалізований підхід, який властивий країнам Європи і не тільки, бо Росія теж пішла таким шляхом. В країні стане чистіше і ми станемо в ряд цивілізованих країн, де діють подібні закони. Адже ті автомобілі, які не зовсім відповідають екологічним нормам, будуть приходити сюди з певною платою, яка забезпечить те, щоб їх професіонально та правильно утилізували в майбутньому, а не викинули під відкрите небо. Найголовніше, що кошти для того, щоб це забезпечити, передбачені.

Ми — потужна організація, яка цілком здатна задовольнити вимоги Закону. У нас вже є готова система і ми не просимо на неї грошей у покупця. Продукція Авто ЗАЗу вже кілька місяців поспіль лідирує з точки зору продаж на ринку України. Це говорить про те, що ціни у нас «правильні», вони конкурентні, орієнтовані на клієнта — українського покупця. Тому ми не хотіли б втрачати зв’язок із покупцем і якось погіршувати ці стосунки. На даний момент у нас немає планів підвищувати ціни в зв’язку із запровадженням утилізаційного збору.

На заводських складах у нас є певна кількість продукції — близько 2 тисяч машин. Проте цей «запас» існує не в зв’язку із утилізаційним збором або із введенням системи утилізації. Це — склад, який виник на початку року і зменшувався в зв’язку з тим, що експортний об’єм значно призупинився в реалізації і ми не змогли так швидко його реалізовувати на ринку Росії, де для нас бар’єром став російський утилізаційний збір. Ми не виготовляли значні об’єми продукції, щоб мати товарну продукцію на запас.