«Геть маски!»

Висвітлення теми коронавірусу в ЗМІ формує не тільки уявлення аудиторії про те, що відбувається в країні та світі в зв’язку із пандемією, але і надає людини поради, як правильно себе поводити в доволі незвичної та вкрай неприємної ситуації.

Наприкінці травня — на початку червня Україна почала виходити з карантину. Міністерство охорони здоров’я підкреслювало: головне в цьому процесі — дотримуватися рекомендацій медиків і не забувати, що вірус нікуди не подівся. Чи був цей меседж адекватно переданий нашими медіа? Здається, не дуже.

ТЕМА ДРУГОГО ПЛАНУ

26 травня Інститут масової інформації оприлюднив черговий Звіт з моніторингу онлайн-медіа. Висновок експертів був однозначним: тема COVID-19 відходить в українському медіапросторі на другий план.

Кількість матеріалів, що стосувалися пандемії коронавірусу, порівняно з березнем, знизилася в середині травні практично вдвічі. На деяких сайтах такі публікації взагалі практично зникли. І, незважаючи на те, що в цілому ця тема залишається в топі, поступово вона відходить на другі позиції.

Дослідження також показало низький рівень присутності в медіа статей, що інформують власне про хворобу — лише 8% публікацій стосувалося наукових досліджень та були побудовані на експертному оцінюванні ситуації із захворюванням. «Медіа практично припинили розміщувати інформацію про те, як захиститися від вірусу», — констатує ІМІ.

Найбільше в новинах про COVID-19 висвітлювалася міжнародна тематика: 28% матеріалів стосувалися стану захворювання за кордоном. 18% матеріалів містили статистичні дані про ситуацію в Україні — це статистика щодо захворілих, вилікуваних і померлих загалом та за різними областями країни зокрема.

Активно медіа розповідали про послаблення карантинних обмежень та виходу з карантину — 17% матеріалів. Соціальні питання порушувались у 12% матеріалів, і це були переважно новини про виплати медикам та дистанційну освіту.

КОЛИ НА ПЛЯЖ?

«Детектор медіа» зробив приблизно такі самі висновки після вивчення ТБ-передач.

«У теленовинах пандемія відходить на другий план, журналісти найбільше цікавляться тим, коли нарешті можна буде на пляж», — констатували експерти, дослідивши інформаційні передачі 18—24 травня.

За даними моніторингу, згадок про коронавірус у новинах щотижня меншає. Матеріали за темою — це переважно зведені хроніки з даними різних регіонів, інформація про кількість тих, хто захворів, помер чи одужав.

В той же час у випусках новин багато сюжетів про послаблення карантину: як працюватиме транспорт, як відновлюють роботу кафе, дитсадки та зоопарки. Треба віддати належне — після оголошення послаблення карантину чимало сюжетів на всіх каналах були присвячені роз’ясненням, що можна і чого не можна робити. Висловлювались у таких матеріалах прем’єр Денис Шмигаль, міністр охорони здоров’я Максим Степанов, його заступник Віктор Ляшко та інші урядовці.

Втім, експертного обговорення теми коронавірусної пандемії явно бракує. Як пише «Детектор медіа», спікери, хоча б якось пов’язані з медичною сферою, були лише на каналах «112», ZIK і NewsOne, що відносять до умовного «медіахолдингу Медведчука». Наприклад, голова медичного комітету Верховної Ради Михайло Радуцький побував на шоу «Народ проти» (ZIK), а голова Національної медичної палати України Сергій Кравченко на «Протистоянні» (NewsOne). Інші канали тему в своїх ток-шоу тему коронавірусу воліли обминати.

НОВІ ТРЕНДИ

Одночасно в інформаційному просторі з’являються «жовті», практично фейкові телесюжети про вірус. Так, 20 травня 5 канал повідомив про альтернативне тестування — ніби замість лабораторних чи швидких тестів виявляти хворих вчать собак: «Фахівці переконані, що недужі мають однаковий запах. Якщо собакам вдасться його розпізнавати тоді вони зможуть визначати хвора людина на COVID-19 або ні. Поки що успіху у цій нелегкій справі вони не досягли. але плідно над цим працюють і впевнені, щоб навчити собак їм може знадобитись кілька місяців». «За дотепною формою приховується хибний зміст, оскільки тестування залишається єдиним способом встановити точний діагноз і впливати на поширення хвороби. І провокувати скептичне ставлення аудиторії до тестів — не найкраща ідея», — дипломатично констатує «Детектор медіа».

Можна, звісно, сподіватися, що у глядачів 5 каналу все в порядку із критичним мисленням і почуттям гумору. Але нелегко бути в цьому впевненим в ситуації, коли поруч з нами живуть люди, які вірять в «чіпування від Біла Гейтса» та «ковідне випромінювання 5G». Зрозуміло — 5 канал вирішив «бульварним» матеріалом про «собак-тестерів» збільшити свою аудиторію — але чи дійсно редактори подумали про всі можливі наслідки виходу такого сюжету — виникнення чи посилення скептичного відношення до тестування на коронавірус?

Справжнім «трендом сезону» стало недотримання маскового режиму: гості «Свободи слова» ICTV, «Народ проти» каналу ZIK, «Свободи слова Савіка Шустера» на «Україні» та «Права на владу» «1+1» масок не носили. В зв’язку з цим можна лише згадати рекомендації українських та британських експертів «Лабораторії журналістики суспільного інтересу» журналістам щодо висвітленням теми карантину та пандемії коронавірусної хвороби. В одному з пунктів наголошувалося: «довіра до спікерів і героі?в багато в чому залежить від того, чи самі вони дотримуються правил безпеки і навіть приспущена на обличчі маска може підірвати довіру глядача».

ПОГАНИЙ ПРИКЛАД ТА ЙОГО НАСЛІДКИ

Шмигаль, Степанов та Ляшко можуть з ранку до ночі розповідати про необхідність дотримання рекомендацій лікарів, зокрема, щодо носіння масок в закритому приміщенні. Але якщо вони самі, або інші урядовці, топ-політики, відомі публічні особи включно із журналістами демонструють повне ігнорування цих вимог, і прості люди гарантовано не будуть їх дисципліновано виконувати. Це — закономірний ефект так званого «поганого приклад», або популяризації хибної моделі поведінки, яку чомусь пропагують українські засоби масової інформації. В умовах продовження розповсюдження коронавірусу в Україні ці дії важко назвати відповідальними.

Також не виглядає доцільним зменшення уваги ЗМІ до теми пандемії — ІМІ вважає, що причиною є втома суспільства від постійного стресу. Здається, втомилися і самі журналісти. Але чи є відмова від якісного висвітлення проблеми внаслідок «втоми» — відповідальним рішенням редакцій? «Зменшення висвітлення теми в медіа може призвести до хибного зменшення актуальності цієї теми в суспільстві. Проте і медіа, і суспільству варто пам’ятати, що вірус нікуди не зник і небажання про нього чути не убезпечить населення від можливості ним заразитися», — констатує ІМІ в своєму дослідженні.

Окрім того, поява псевдонаукових матеріалів по типу «тестів за допомогою собак» — це шлях до бульварізації серйозної теми, яка потребує якісного та багатогранного висвітлення. Дезорієнтація людей підсилює їхню зануреність в пошук альтернативної реальності, де вірусу не існує, а є небезпека від «чіпів», «5G» та вакцинування.

Про те, що засоби масової інформації — і традиційні, і так звані нові медіа — впливають на поведінку людини, напевно, знають всі. Але іноді здається, що повсякденна робота редакцій не завжди враховує необхідність усвідомлення та прогнозування наслідків цього аспекту своєї діяльності.

Якщо не надавати людям якісної та достовірної інформації, «забити на вірус» та на рекомендації лікарів безпосередньо в ТБ-студіях, не розповідати про новини з наукових лабораторій та про нові дослідження провідних спеціалістів, можна лише сприяти ускладненню виходу країни з епідемічного стану. Так, не треба нагнітати страх чи роздмухувати паніку. Натомість треба навчитися — і суспільству, і журналістам в першу чергу — конструктивно та тверезо сприймати навіть не дуже веселу реальність. «Просто припинити хворіти», на превеликий жаль, не вийде.

P.S. 4 червня стало відомо про рекордне зростання хворих на COVID-19 в Україні: впродовж останньої доби коронавірусну хворобу діагностували 588 людям. Найбільше нових випадків COVID-19 було зафіксовано у Львівській області (85), Житомирській області (53) і місті Київ (77).