Навіщо нам... спекулянти

Україна робить ще одну спробу побудувати в країні фондовий ринок і такий його важливий елемент, як товарний біржовий ринок. Спілкуючись минулого тижня з журналістами, голова Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) Тимур ХРОМАЄВ зазначив, що в Україні за останніх 25 років створено лише формально ринкову економіку, але насправді вона залишається плановою.

Він переконаний, що наша країна має шанс побудувати ринок ф’ючерсних контрактів приблизно на 30 мільярдів доларів. У цьому випадку вітчизняні виробники аграрної та енергетичної продукції отримають дієві інструменти керування своїми ризиками, а Україна,  в результаті побудови біржового ринку створить додаткову вартість  як на аграрну продукцію (зерно, кукурудза, соняшник), так і на енергоносії (газ і електроенергія). Це, поза сумнівом,  сприятиме динамічнішому та стійкішому зростанню економіки.

Представник держпідприємства «Енергоринок» Юрій ГНАТЮК бачить стратегічну перспективу для української енергетики в тому, що в країні розпочинається торгівля за двосторонніми договорами, а головне — створюється  можливість об’єднання ринків електроенергії з європейськими ринками.

«Нова модель ринку газу, — пояснює головний комерційний директор НАК «Нафтогаз України» Юрій ВІТРЕНКО, — передбачає:  якщо ви відібрали газ, який не купили, і ваш відбір із системи перевищує подачу із системи, то операторові газотранспортної системи потрібно буде купити цей обсяг газу і збалансувати таким чином ваш портфель. «А ви щодоби йому за це платитимете, — зазначає Вітренко. — Якщо подача в систему перевищує ваш відбір із неї, тоді утворюється позитивний дисбаланс, який оператор закриває шляхом продажу цього газу на ринку, а вам платить гроші». 

Сьогодні в нас немає нормального денного балансування — всі ці небаланси закриваються у фізичній формі, — продовжує Вітренко, — кожен потім приходить і каже: ось я купив цей газ і віддаю його, хоча його клієнт міг купити цей газ не вчора, а минулого місяця. «Усе це неправильно і часто-густо працює у спотвореній формі, — зазначає комерційний директор. — Новий механізм надасть кожному учасникові ринку стимул балансувати самого себе, купивши або продавши відповідні обсяги газу на ринку».

«І що швидше працює ринок, що він динамічніший, і що більшою є потреба  в біржовій торгівлі, то кращий стан ринку, його ліквідність, — каже топ-менеджер «Нафтогазу». — А сьогодні ліквідність на цьому ринку буває практично раз на місяць. І нова система стимулюватиме сучасні методи торгівлі з використанням відповідного обладнання». «Якщо ми зробимо нормальний торговельний і фінансовий ринок, усунемо всі проблеми з неправильним регулюванням, тоді з’явиться можливість для технологічного розвитку», — прогнозує Вітренко.

Представник НКЦПФР Руслан МАГОМЕДОВ доповнює: «З практики нашого фондового ринку ми бачимо, що ринок оживає тоді, коли кінцевий продавець і покупець між собою не зустрічаються і між ними стоїть спекулянт. Для того, щоб йому було місце, потрібна якась постійна ліквідність у стакані заявок. Якщо вона з’являється тільки раз на місяць або на тиждень, то  зрозуміло, що для спекулянта немає середовища, де він міг би розвинутися, а разом із ним і весь ринок. Тому на фондовому ринку повністю зачиняються двері до кінця кожного дня. І в ті роки, коли на такому ринку були гроші, це давало відчутні результати».

«Побудова нової моделі ринку нам потрібна не для себе, — уточнює Гнатюк, — це ми робимо для споживачів, для трейдерів, для електрогенерації. У нас для цього дуже обмежені терміни. 1 липня 2019 року ми вже повинні перейти до повномасштабної моделі ринку. Хоча той досвід європейської моделі, який ми хочемо перейняти, і те програмне забезпечення, на якому ми збираємося стартувати і працювати, дають змогу чітко структурувати спотовий ринок, з такими розвиненішими інструментами, як ф’ючерси, деривати тощо. Отже, ми брали загальноєвропейську модель і дотримуватимемося її навіть у тому випадку, якщо там змінюватиметься законодавство».

«Ми дуже раді, що «Укртрансгаз» переходить до добового балансування — це надасть великого поштовху розвиткові і ліквідності ринку, — наголошує представник цієї компанії Олег МАКОГОН. — Ми підтримуємо наших колег із фондового ринку в питанні створення єдиного розрахункового центру. Але бачимо розвиток ринку трохи інакше».

«Нова клірингова організація з фінансових інструментів, яка хотіла б діяти ще й на товарному ринку, — зазначає газівник, — може почати працювати лише до 2019 року, тоді як реформи в «Нафтогазі» тривають вже зараз. Газовому ринку негайно потрібні первинні елементи для клірингу і розрахунків. Коли «Укртрансгаз» запустить добове балансування, в ринку виникне потреба у великій кількості операцій і в правильних ринкових умовах, з єдиною системою розрахунків і з єдиними правилами». Макогон повідомляє, що в його організації вже працюють над єдиною моделлю ринку і додає: «Ми із задоволенням приєднаємося до решти починань та інших моделей, які працюватимуть».

У Вітренко щодо цього зовсім іншої думки. «Я чомусь переконаний, що ми не спроможні встановити якісь нові правила, які відрізняються від тих, що діють у цивілізованих людей. Не треба вигадувати український велосипед, — звертається він, певно, до представника дочірньої структури «Нафтогазу», — просто візьмімо якісь правила, що працюють у світі, хоч які вони є. І спочатку навчімося грати за правилами цивілізованих людей».

«Ми взяли третій енергопакет, — продовжує полеміку Вітренко, — впровадили, і все було гаразд. А щойно нашу пильність приспали,  регулювальник (НКРЕКП) разом з облгазами, що належить одній людині, яка проводить час в Австрії (це, очевидно, підприємець Дмитро Фірташ. — Авт.), і з деякими працівниками «Укртрансгазу», а також консультантами, які вважали, що вони вже у процесі,  вигадали український велосипед, який не їде. Вони не взяли Європейський мережевий кодекс. А коли у них запитували, чому вони цього не зробили, виявилось, що вони просто не розуміють, що в ньому написано». «Спочатку вивчімо західні правила, — закликає комерційний директор. — Впровадимо їх, а потім, якщо зможемо придумати щось інше і краще, то зробимо».

«Темпи зростання ринку в Україні залежатимуть від того, наскільки швидко такі ринки завоюють довіру учасників, — наголосила, відповідаючи на запитання «Дня», заступник керівника проекту USAID «Трансформація фінансового сектора» Юлія ВІТКА. — Для цього потрібно, щоб на рівні законодавства було втілено світові стандарти функціонування таких ринків. Ще однією умовою зростання ринку є наявність надійної інфраструктури. Певною мірою це залежатиме і від технологій. Технології та інновації знижуватимуть транзакційні витрати і робитимуть такі ринки ефективнішими. А в центрі їхньої уваги має бути клієнт».

«Чи плануєте ви та очолювана вами комісія створити в Україні фондовий ринок не лише для компаній, а й для людей, щоб кожен українець міг висловити своє ставлення до тієї чи тієї компанії, купуючи якісь її акції чи облігації?» — запитав у Хромаєва «День». «Ви практично зараз сформулювали основне завдання нашої комісії, — сказав голова НКЦПФР, — це захист маленького українця, захист нашого власного інвестора, який працює. Нам важливо, щоб він був захищений та отримував якісну інформацію, аби кожна компанія, що розміщує свої акції на українському ринку, одночасно показувала і свої чесні баланси, чесні аудиторські висновки. На жаль, у нас ще немає підприємств, які були б готові до того, аби вийти на IPО в Україні. Але це те, над чим комісія працює. І роботи дуже багато». «Перше  IPО в Україні відбудеться за 3—5 років», — додав Хромаєв у відповідь на додаткове запитання «Дня». Запам’ятаємо цю обіцянку!