Перейти до основного вмісту

«Острозький клуб». Друге видання

У найдавнішому виші країни відновили ініціативу головного редактора «Дня», яка об’єднувала молодь різних регіонів
12 червня, 10:52
ОСТРОГ. 11 ЧЕРВНЯ 2015 РОКУ. СУЧАСНІ КОМУНІКАЦІЇ ЗНАЧНО ПОЛЕГШУЮТЬ СПІЛКУВАННЯ. ТРЕБА ТІЛЬКИ ДБАТИ ПРО ТЕ, ЩОБ БУЛО ПРО ЩО ГОВОРИТИ. ІВАН КАПСАМУН ПІД ЧАС СКАЙП-ВКЛЮЧЕННЯ З РЕДАКЦІЇ «Дня» В КИЄВІ / ФОТО ЄВГЕНА МАЛЬЧИКА

Учора в Острозі був особливий день — після 9-річної перерви ініціативна група Національного університету «Острозька академія» відновила Острозький клуб вільного інтелектуального спілкування молоді.

Нагадаємо його історію. Ще 2006 року така ідея виникла в головного редактора «Дня» Лариси Івшиної — як важливої ініціативи для реального здійснення внутрішньоукраїнської інтеграції. «Під час зустрічі з одеськими студентами я з’ясувала, що мої співрозмовники ніколи не бували в Західній Україні. І, окрім стереотипів, які в їхні голови через «ящик» заклали недобросовісні політики, нічого про неї не знають. Країна живе у відриві від самої себе», —  говорила про ідею клубу Лариса Івшина.

Одним із перших учасників цього неформального клубу став студент політології Одеського національного університету імені Мечникова, а нині — редактор відділу політики газети «День», Іван Капсамун. Власне, він і був серед тих піонерів, хто і свої стереотипи долав, і допомагав це робити іншим, організовуючи спілкування студентів з різних регіонів в Одесі. Під час зустрічей молоді в різних містах відбувалися дискусії на новаторські для українського суспільства теми, які не ставили для себе інші: «Політична культура молоді», «Культурна реінтеграція України в Європу» тощо, це було реальне живе знайомство і зав’язування контактів. Інтелектуальними центрами, що об’єднували учасників клубу за чотири роки його активної діяльності, стали Острог, Одеса, Харків, Донецьк, Луганськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Сімферополь... Проте для підтримки «імпульсів» потрібні люди, які відчувають постійну потребу підтримувати цей зв’язок. Студенти, що заснували клуб, ставали випускниками, йшли на роботу... Крім того, для підживлення такого інтелектуального руху потрібно, щоб інші середовища, журналістські зокрема, популяризували його.

Але питання внутрішньоукраїнської інтеграції, на жаль, за цей час не стало менш актуальним. Національний стрес показав, що такі горизонтальні ініціативи важливі. Добре, що в Острозькій академії про це пам’ятають і вирішили відновити неформальний клуб. «Цінуємо усі ваші ініціативи, що знайшли втілення в нашому університеті та справили значний вплив на особистісне становлення студентів, — написав у листі до Лариси Івшиної, почесного академіка Острозького академічного братства, ректор НаУОА Ігор Пасічник,  — група наших студентів виступила з ініціативою відродження започаткованого Вами 2006 року Острозького клубу вільного інтелектуального спілкування молоді».

Участь у першому засіданні відродженого клубу, крім острожан, взяли студенти Донецького національного університету, Запорізького національного університету, Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара, Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Шевченка. Ініціатори зустрічі запросили до слова на цьому засіданні колишнього члена Острозького клубу вільного інтелектуального спілкування молоді Івана Капсамуна. Темою розмови визначили — «Схід і Захід — як позбутися від нав’язаних роками стереотипів».

«Надзвичайно радію, що діяльність Острозького клубу знову відроджується. Сподіваюся, що сьогоднішня дискусія стане хорошим стартом для конструктивних внутрішньоінтеграційних змін. Війна на Сході довела, що ми єдина нація. Саме від мислячої молоді залежить, чи зможуть об’єднатися українці навколо спільної національної ідеї і зруйнувати штучно нав’язані стереотипи», — зазначив ректор Острозької академії Ігор Пасічник, відкриваючи зустріч.

Іван Капсамун передав учасникам вітання від Лариси Івшиної та нагадав: «Якраз в Острозі виникла ідея створення такого інтелектуального клубу, після якого вже дуже мобільно реагували наступні групи студентів, які долучилися до наших зустрічей в багатьох-багатьох містах. По-перше, дуже важливою є формальна зустріч, тобто ті теми, які обговорювалися, пізнання один одного. Але не менша значима і неформальна частина, завдяки якій ви краще один одного пізнаєте, познайомитеся і в подальшому,сподіваюся, проведете наступні зустрічі».

Щодо заявленої тему подолання стереотипів Іван зауважив: «Тема, яку ви обговорюєте, — дійсно дуже цікава і актуальна, особливо після російської агресії і того, що ми отримали в результаті цієї агресії. Але я хочу сказати, що ця тема була актуальна і багато років тому і ми їздили по університетах і обговорювали її. Власне це була тема всього Острозького клубу, тому що його лозунгом була «внутрішньоукраїнська інтеграція». Ця проблема не була вирішена до кінця. І це не міг зробити тільки Острозький клуб, тому що це не лише рівень студентів і навчальних закладів. Це рівень держави, яка мала долучатися і підтримувати подібні ініціативи. Що треба робити: перше — пізнавання один одного, своєї країни. Об’єднавчим фактором має бути модерна держава, поєднана з нашою ідентичністю. На жаль, на сьогоднішній день, держава цю функцію не виконує і поки На це є свої причини і я не хочу на цьому зупинятися. Отже, має робити свої зусилля суспільство. Зокрема, те, що й робить Острозький клуб, який відновлено сьогодні. По суті, ви зараз вже знаходитесь на шляху об’єднання».

«Для того щоб розуміти людину, її треба чути і слухати. Якщо ми хочемо будувати об’єднану країну, то без діалогу це неможливо, — ділиться враженням від зустрічі Катерина ХОРОЩАК, студентка спеціальності «Журналістика» Національного університету «Острозька академія». — Не обов’язково з уст кожного буде лунати істина, але ці думки допоможуть спільно вибудувати стратегію нашого подальшого розвитку. Сьогоднішнє засідання Острозького клубу показало — таке спілкування дуже важливе для нас через те, що ми пізнаємо та дізнаємося про проблеми один одного. Коли ми face-to-face вирішуємо спільні питання, то можемо підтримати, заперечити, доповнити... Зрештою, зрозуміти, що будувати майбутнє — це не тільки впроваджувати реформи та видавати накази, а й надихати один одного, мотивувати до позитивних спільних, злагоджених дій».

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати