ВРАЖЕННЯ

Юлія КУЗЬОМКА, студентка Прилуцького педагогічного училища:

— Презентація книг «Дня» в Прилуках була заходом високого культурного рівня. А ще вразила приємна, тепла атмосфера цієї зустрічі, те, наскільки відкрито й без зайвого пафосу люди обговорювали всі свої проблеми. Ким би те не був, історією просто необхідно цікавитися. Тому що це — життя наших попередників, і ми зможемо побудувати майбутнє лише тоді, коли знатимемо нашу історію.

Микола ГРИНЬ, власкор «Деснянської правди» у Прилуцькому регіоні:

— За 32 роки журналістської роботи я друкувався в багатьох виданнях, але коли рік тому мене надрукували в газеті «День», радість була така ж, як тоді, коли я опублікував перший допис. Я дуже шаную вашу газету, передплачую її і регулярно читаю. І вважаю, що такі заходи, як ця читацька конференція, лише сприяють зростанню авторитету «Дня» і популярності серед читачів.

Дар’я ШИНКАРЕНКО, студентка Прилуцького педагогічного училища:

— Особисто я вважаю, що такі заходи вкрай необхідні. Вони допомагають краще зрозуміти нам, хто ми є, звідки ми і до чого нам потрібно йти, щоб зробити наше майбутнє кращим. Мені здається, що для цього просто необхідно весь час повертатися до наших коренів. Але оцінювати минуле потрібно з погляду сучасності. На мою думку, Ларисі Олексіївні це блискуче вдається. Я мала змогу ознайомитися з книгою «Дві Русі». Вона мені дуже сподобалася. І я обов’язково детально вивчу обидва томи з «Бібліотеки «Дня». Я дуже вдячна Ларисі Івшиній, що вона надала мені таку можливість, подарувавши цей чудовий двотомник.

Тамара ДЕМЧЕНКО, доцент кафедри історії й археології України Чернігівського педагогічного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук:

— Я збираюся ретельно прочитати обидві книжки з «Бібліотеки «Дня» з олівцем в руках (хоча ні свої, ні чужі книги не люблю обмальовувати) і написати рецензію на них. Я — історик, і розумію, наскільки ці книжки важливі для роботи зі студентами, для написання курсових, дипломних робіт, наскільки тут цікаві підходи, нові висновки, несподівані ракурси. В принципі, це, можливо, один iз найшляхетніших проектів, який з’явився за останні роки — зокрема, з огляду на стовідсотково українську спрямованість всіх публікацій.

Катерина МОВЧАН, директор підприємства «Культурно-дозвільний центр» міського Будинку культури:

— Фотовиставка «Дня» справила на мене дуже приємне враження. Є різні дні: й похмурі, й веселі. І от у кожній роботі є, так би мовити, «родзинка», яка буває у кожного дня і в кожної людини.

Сергій ЛАЄВСЬКИЙ, директор Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського:

— Такі культурні ініціативи дуже потрібні, тому що без культури нема нації, нема розуміння, для чого ти живеш. А що стосується конкретно сьогоднішньої конференції, то мені, наприклад, було дуже цікаво спостерігати за реакцію деяких присутніх. Зокрема, за спілкуванням молодих (судячи по голосах) людей позаду мене. На початку ставлення до того, про що говорили, було дещо агресивним — з підтекстом: чому нас тут хочуть навчити. Але вже десь ближче до середини зустрічі, коли пані Лариса образно сказала про те, що нам слід звузити ареал проживання нашої національної жаби, то, характеризуючи зміну настрою в мене за спиною, можу сказати, що там оцю національну жабу «з’їли» і почався доволі активний процес травлення. Коментарі припинилися. А вже під кінець зустрічі колишні опоненти були згодні з дуже багатьма твердженнями і думками.

Ольга ПАЛЯНИЦЯ, учениця 10-го класу середньої школи № 13 м. Прилуки:

— Мені дуже сподобалася фотовиставка «Дня»: деякі роботи викликають радість, деякі — сміх, а окремі — просто біль. Я сама займаюся художньою зйомкою. І для мене особисто такі заходи дуже цікаві. Що все-таки значить для автора фото — з’явитися в потрібний момент в потрібному місті! А якщо в газеті є фотографія, то на статтю поруч звертають увагу: дуже важливо окрім слів дати читачу ще й якийсь художній образ.

Віктор ТКАНКО, заступник голови Чернігівської обласної державної держадміністрації:

— Стає вже доброю традицією приймати на Чернігівщині творчий колектив редакції газети «День». У різні часи. Але враження одне: дуже високий професіоналізм і кожного року — нові знахідки. Для того, щоб творчо опрацювати кожну цікаву статтю, кожен матеріал в вашій щоденній газеті вже просто не вистачає часу. Тому ще раз відзначаю: газета росте. Так, багато тих людей, яких виховала газета «День», залишають її — в добрі часи чи в недобрі. Але їх прізвища ми пам’ятаємо і знаємо саме завдяки «Дню». Хотілось б, щоб газета і надалі була виважено-толерантною, високопрофесійною, якою вона залишається вже багато років.

Сьогоднішня зустріч — це просто ще один дотик до роздумів про минуле, сьогодення й майбутнє України. І головне — про нашу роль в цьому поступі. Чи буде, про що казали на конференції, наша хата скраю? Чи ми все ж таки доведемо, що українці — європейська нація, яка здатна зробити дуже багато і піти вперед? У нас повинні вчитися! Чернігів, наприклад, вже був Європою. Прилуки, Ніжин, Чернігів мали Магдебурзьке право. Сьогодні ми вже, коли зустрічаємося з нашими сусідами з Білорусі, з Росії, запитуємо: а хто — старший брат? Звідкіля почалася наша спільна історія? Оці всі питання дуже професійно ставить газета «День». Вже сьогодні можна сказати, що мине рік, два, десятиріччя, але коли будеш перегортати сторінки газети «День», соромно, за те, що надруковано, не буде. Тому що це насправді професійна, серйозна газета, до якої ще велика кількість людей повинна звикнути — оскільки, коли її читаєш, треба думати. Можу сказати, що це моя найулюбленіша газета, яку я читаю чи не з перших номерiв.

Микола БАБІЙ, міський голова м. Прилуки:

— Враження від сьогоднішньої акції настільки позитивні, що навіть важко одразу підібрати якийсь влучний епітет. Ми цілий рік iшли до цього. Я ревно ставлюся до того, що презентація книг iз «Бібліотеки «Дня» і фотовиставка вже були в Чернігові і в Ніжині. І нарешті — Прилуки, які є історичним центром, економічно потужним регіоном Чернігівщини. Хоча заочно ми були знайомі давно, тому що багато прилучан і я, зокрема, читаємо газету, слідкуємо за її розвитком.

Зараз ми започаткували цілу програму розвитку культури й мистецтва в регіоні. Сьогодні вашою фотовиставкою відкрили виставковий салон. Саме в такий спосіб ми будемо проводити, як я кажу, культурний, духовний всеобуч територіальної громади. Вписуючись у формат нової молодої держави, це обов’язково треба робити.

Володимир БОДЬКО, пенсіонер:

— Завдяки сьогоднішньому заходу, ми побачили, що є люди, які справді боліють за Україну. І це радісно. Цей захід навіть зблизив нашу місцеву владу і нас, простих людей. А фотовиставка — просто чудова, я ще не бачив у нас, в Прилуках, таких змістовних робіт. Коли приходить весна, і квітнуть дерева, відчуваєш радість, так само — і з цією виставкою.