«Тут ми бачимо себе...»

Свято вдалося! Саме такого висновку доходиш після неповних десяти днів експонування в київському Будинку кіно 250 найкращих світлин ХХІ Міжнародного фотоконкурсу «Дня» — адже це тисячі й тисячі відвідувачів, мільйони емоцій та думок, десятки вражень у Книзі відгуків...

Звісно, такий успіх має свої складники. Передусім «непомильне око» і досвід редакційної команди, яка щороку відзначає день народження газети такою загальноукраїнською подією. Також — довіра й ентузіазм сотень фотомайстрів — і «класиків», і початківців, які старанно відбирають саме найкращі свої світлини й активно надсилають їх на конкурс. І обов’язково — надійне партнерство з багатьма десятками підприємств та установ, окремих громадян, для яких підтримка Фотоконкурсу «Дня» — теж складова успіху. Нагадаємо, цьогоріч уже традиційно Гран-прі вручив Павло КАЛЕНИЧ, директор агрофірми «Ольгопіль». «Я уже вчотирнадцяте на фотовиставці газети «День», яка стимулює робити гарні та цікаві справи, зокрема й мене, як керівника, власника господарства, — поділився під час відкриття Павло Євгенович. — А Лариса Олексіївна своїм ентузіазмом, розумними інвестиціями просто заряджає всю Україну. Через це я в колі партнерів і з величезним задоволенням беру участь у відзначенні кращих фотомитців країни». Павло Євгенович відзначив грошовим сертифікатом серії «Життя Станиці Луганської» та «Снайпери» військового репортера газети Верховної Ради України «Голос України», володаря «Золотого дня» 2015 року Олександра КЛИМЕНКА. «Найцінніше на війні — це люди. Звісно, люди, які воюють. Які нас захищають. У кожного з них своя історія», — переконаний пан Олександр. Крім двох серій-переможців, в експозиції було представлено ще чимало його світлин — моментів із життя воїнів з текстовими описами їхніх історій.

«МАРІУПОЛЬ — ЦЕ Я»! / ФОТО АЛІНИ КОМАРОВОЇ

«ФОТОГРАФ — ЦЕ ІНСТРУМЕНТ»

Дуже символічно цього року зійшлися симпатії членів журі «Дня» і наших відвідувачів. Приз призів «Золотий день» (а це унікальна ювелірна прикраса Dachi Jewellery, подарунковий сертифікат на поїздку до Трускавця, бестселер і парфум «AVE») отримала Зоя ШУ за серію «Після полону». І вона ж здобула перше місце за результатом глядацького голосування! «На мою думку, фотограф — це інструмент. Я спробувала в доступній для масового глядача формі пояснити, чому важливо займатися людьми, які повернулися з полону. Тільки здається, що в них усе гаразд, але насправді так не є. Дякую газеті «День», що хоч я беру участь вперше, отримала такі визначні нагороди. Це дуже серйозна й престижна виставка і фотоконкурс в Україні. І чудово, що ви її проводите уже 21-й рік», — зазначила пані Зоя на церемонії закриття фотовиставки. Між іншим, роботи і володаря Гран-прі, і власниці «Золотого дня» якнайкраще представляють тему фотоконкурсу-2019             — «Велич простоти».

«ТРИ ГРАЦІЇ» / ФОТО АНАСТАСІЇ ФАСТОВЕЦЬ

«Я переніс біду війни крізь себе. Переніс біду полону, коли ти опиняєшся в безпомічному стані. Фото на виставці газети «День» стали для мене візуалізацією і болю, і усвідомлення масштабу трагедії, яку переживають українці,                — ділиться з «Днем» колишній полонений Анатолій ПОЛЯКОВ. — Можу сказати, що фотографи показують цей біль дуже м’яко. Все ще страшніше. Але це дуже важливо, адже надихає на гуманізм. Світлини на фотовиставці доводять істину, яку кожна моральна людина відчуває підсвідомо. За це я завдячую «Дню». Адже ці фото здатні висловити реальність людей уже після полону. Коли людина виходить «із підвалу», то у неї — відчуття ейфорії, свободи. А потім воно змінюється на відчуття безпорадності, байдужості до себе з боку інших громадян. Це дуже боляче. Тому що колишні полонені позбавлені будь-якої державної підтримки. «У підвалі» намагаються перш за все знищити твою особистість. І коли ти повертаєшся на свободу, то часто не вистачає духу протистояти реаліям, адже тебе фактично розтоптали. І коли певні політики або чиновники використовують на власну користь проблеми полонених, то це ще більше травмує останніх. Наприклад, нещодавно був представлений відповідний законопроект, але самих полонених до його розробки не допустили. Хоча при цьому декларували протилежне. Це знову ж таки травмує. І от якраз фотографії «Дня» показали цю проблематику життя після полону...»

ІЗ СЕРІЇ РОБІТ «ПІСЛЯ ПОЛОНУ» / ФОТО ЗОЇ ШУ

«Вона бачить те, чого не бачать інші, і це їй вдається сфотографувати й передати. Зоя вміє створити таку атмосферу, щоб людина відкрилася, була сама собою, — зазначає про стиль роботи Зої Шу Дмитро КЛУГЕР, ще один герой її серії (його історію «День» розповідав у № 207 від 12    листопада). — Зоя називає себе провідником, який фотографує. Я вважаю, що вона провідник, який знаходить шляхи». Нагадаємо, Зоя Шу також створила сайт www.plen.in.ua, щоб знайти інших людей, які побували в полоні, продовжувати їх знімати, а також налагодити комунікацію між громадянами, які мають спільний досвід.

«ПОКАЗУВАТИ РЕЧІ, ПРО ЯКІ НЕ МОЖНА МОВЧАТИ»

Звичайно, з-поміж 250 світлин — ще десятки відзначених нашими партнерами. «Ми завжди раді підтримувати проекти, які звертають увагу на важливі теми. Зрештою, це далеко не остання функція творчості: показувати речі, про які не можна мовчати. Щиро дякуємо нашим героям і всім учасникам фотоконкурсу за такі емоційні світлини», — кажуть, зокрема, брати КОЧУТИ, автори і власники ювелірного бренду Kochut, котрі нагородили роботу Наталії КРАВЧУК «Паралельні світи».

«ЧОРНОБИЛЬСЬКА ЗОНА. КОЛЬОРИ» / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «ДЕНЬ»

«Цього року КП «Володимирський ринок» вдруге бере участь у спонсорстві міжнародної фотовиставки від газети «День». Але цьогоріч, крім адміністрації, долучилися також підприємці КП «Володимирський ринок», — розповідає директор КП «Володимирський ринок» Олександр ЛИТВИН. — Підтримка нашими підприємцями цього культурного заходу стала для нас великою радістю, тому що малий бізнес неохоче надає фінансування на неприбуткові проекти. КП «Володимирський ринок» намагається зламати стереотипи щодо ринків взагалі та ринкових підприємців. Кожен із наших підприємців, крім призів для фотографів, використовував особисті можливості: «Авторська Цукерня» пригощала всіх учасників та відвідувачів профітролями з різноманітною начинкою, «Радіо-Мах» — створило і поширювало інформаційний ролик-заклик для відвідування фотовиставки, Олійня №1 — підтримала двох номінантів. Ми сподіваємося, що національні торговельні майданчики, якими є ринки, активно підтримуватимуть соціальні проекти. Ми віримо, що наступного року їх буде, як спонсорів, у рази більше».

«МАРШ ЗАХИСНИКІВ» / ФОТО ОЛЕКСАНДРА ХОМЕНКА

Між іншим, відзнаки знаходили своїх власників і після відкриття фотовиставки. 17 листопада приз від Центру інформації та документації НАТО в Україні вручила його директорка Барбора МАРОНКОВА — Михайлу Марківу за роботу «Він і Вона». «Центр інформації та документації НАТО в Україні підтримує газету «День» і цю фотовиставку вже протягом кількох років. Щороку ми вибираємо фото, яке, на нашу думку, найкраще відображає сферу, в якій НАТО підтримує Україну, — це сектор безпеки та оборони, — коментує пані Барбора. — Водночас, звичайно, наш переможець — один із багатьох, яких представляє цьогорічна фотовиставка газети «День». Я вважаю, що ці фото — яскрава ілюстрація того, що відбувається в Україні, суспільстві цього року. Ми бачимо багато фото політичних лідерів України, оскільки в країні були вибори, а також багато фото, на яких — молоді чоловіки й жінки, які продовжують захищати Україну на сході».

ВОЛОДАР ГРАН-ПРІ-2019 ОЛЕКСАНДР КЛИМЕНКО, ВЛАСНИЦЯ ПРИЗУ ПРИЗІВ І ЛІДЕРКА ГЛЯДАЦЬКИХ СИМПАТІЙ ЗОЯ ШУ ТА ГЕРОЙ ЇЇ СЕРІЇ «ПІСЛЯ ПОЛОНУ» ДМИТРО КЛУГЕР — І САМІ СВІТЛИНИ-ПЕРЕМОЖЦІ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «ДЕНЬ»

«Я прогулювався біля Верховної Ради, здається, це був травень. Бачу — йдуть закохані. Вразило те, що вони у військовій формі. Це пара, у якої є спільна ідея, що їх об’єднує. Це люди, котрі не байдужі до долі країни. Я хотів би, звичайно, знайти їх і подякувати. Сподіваюсь, що майбутнє за такими людьми — які закохані в одне одного й у свою справу, — розповідає Михайло МАРКІВ історію фото. — Мені приємно бути учасником фотовиставки газети «День». І фотографії я надсилаю сюди не заради призів, яких багато, а просто щоб бачити, що мої роботи поряд з роботами інших авторів. Тут представлені дуже поважні фотографи: Анатолій Степанов, Олександр Клименко, Анна Чапала і багато інших. Ці роботи побачать багато людей: виставка поїде різними містами України. Це поважна подія, і я маю за честь, що мої роботи тут теж представлені. Фото для мене це і робота, і хобі, і життя загалом».

«Я ТУТ СПІЛКУЮСЯ З УКРАЇНОЮ»

Міжнародний фотоконкурс і фотовиставка — не лише наймасштабніший соціальний проект «Дня», а й ще один спосіб творення спільноти однодумців, яка не просто споглядає, а й «переживає» світлини, уловлює їхні підтексти й міркує над розв’язанням проблем, які «оголює» фотовиставка. Доказ цього — і записи в Книзі відгуків, як-от: «Щорічно відвідую фотовиставку «Дня». Дякую за те, що ви є! Плачу і радію з вами. Вчусь мужності й віри в майбутнє нашої України»; «Щиро дякую за цікаву виставку, за можливість побачити очі українців із різних куточків України, в різних обставинах життя. Бажаю працівникам газети «День» і майстрам-фотографам великого натхнення та подальших успіхів. Обіймаю», — написала пані Ольга. «Ваша виставка — це не тільки інформація про життя країни, про захисників, це любов до своєї землі. І взагалі країна живе, розвивається. Дякуємо вам, організаторам виставки «Дня», що ви є. Ми любимо вас, шануємо, — зазначили постійні читачі «Дня» Світлана і Костянтин.

«Це концентрат України, якою вона є, — ділиться Галина ДАЦЮК, ведуча «UA: Радіо Культура». — Вона прекрасна, вона сумна, вона заплакана. Вона — та, що хоче звільнитися. Вона — та, що має результати звільнення. Вона — та, що лікує. Та, що мандрує. Та, що простує. Та, що любить. Та, що і не пробачає, і водночас уміє перемагати. І пробачати теж. Тобто ці очі фотовиставки — вже 21-ї, міжнародної — це очі України. Я просто тут спілкуюся з Україною. Вона дивиться на мене, я на неї, і я їй освідчуюся. Я зробила знімок і написала: мрію, щоб ці руки вміли так знімати, як Тимченко і Клименко, і писати, як Лариса Івшина. Це культурний прорив у простір: України — у світ і нас — у себе. Коли ми дивимося в ці обличчя, в ці ситуації, в ці миттєвості, то бачимо себе. Тому тут ми можемо побачити Україну, світ, наших людей. І себе — в кадрі й поза ним. Те, що робить пані Лариса, видаючи книжки, щоденну газету «День» (без «Дня» ні дня!),           — це концентрація високої думки, певної місії. Тут сумуєш, бачиш, як нам боляче сьогодні. Але тут віриш — як у храмі...»

До речі, ще один складник успіху проекту «Дня» — правильна локація. Дякуємо Будинку кіно, в чиїх гостинних залах комфортно почувалися і роботи, і відвідувачі.

І повернімося до результатів глядацького голосування — у виборі відвідувачів урівноважено трагічні для України події та світлі й радісні моменти життя. Адже друге місце посіла робота Анастасії ФАСТОВЕЦЬ «Три грації» (робота представлена в номінації «Світ очима дітей», оскільки авторці всього п’ятнадцять років). Третє місце здобув Олександр ХОМЕНКО — «Марш захисників», а четверте — фото Аліни КОМАРОВОЇ «Маріуполь                — це я!». Заключним у п’ятірці лідерів є фото Руслана КАНЮКИ «Чорнобильська зона. Кольори».

І насамкінець — чудова новина: «екстракт» найкращих світлин Фотоконкурсу «Дня»-2019 уже з 26 листопада до 20 грудня буде розміщено у вестибюлі станції «Театральна» Київського метрополітену!