Та, що співає бджолам

Співрежисери Тамара Котевска й Любомир Стефанов показують труди й дні Хатідже Муратової - чи не єдиної жінки в Європі, яка продовжує практику так званого полювання на бджіл або дикого бджільництва. Вона ходить - «полює» - по глухих хащах, дереться в гори й за одними тільки їй відомими прикметами знаходить рої диких бджіл. Якісь лишає на місці, якісь переносить у свої вулики. Мед потім продає на базарі в місті. Розкуповують дуже швидко: продукт відмінний.

Хатідже живе в покинутому передгірному селі з 85-річною матір'ю, прикутою до ліжка. У певну мить у них раптом з'являються галасливі сусіди - сім'я кочових пастухів з цілим натовпом дітей, і це стає серйозним викликом. Спочатку стосунки цілком дружні, але потім сусід починає поводитись як типовий хижак і загарбник - просто розоряє рій за роєм заради швидкої наживи. Пасторальний спокій порушують сварки й утрати.

Але життєлюбність Хатідже допомагає їй зрештою пройти всі випробування.

Режисери зуміли завоювати довіру своїх героїнь. Хатідже, зовні схожа на легендарну американську науковицю Маргарет Гамільтон, розмовляє з бджолами й навіть співає їм. Її мати зберегла в собі зворушливі дитячі риси й іноді видає фрази на кшталт «Я стала деревом». Окремої згадки заслуговує операторська робота Феймі Даута і Саміра Люми, які передали зачаровуючий, залитий сонцем пейзаж.

В результаті з'явилася на подив поетична, естетично продумана робота, відзначена трьома призами на «Санденсі» й номінована Американською кіноакадемією на «Оскар» відразу в двох категоріях - «найкращий документальний фільм» і «найкращий міжнародний фільм».

***

    Земля меду / Medena zemja (2019, Північна Македонія, 85`), режисура: Тамара Котевска, Любомир Стефанов, оператори: Фейм Даут, Самір Люма, виробництво: Trice Films, Apolo Media.