86 гривень за патріотизм

Американський письменник Марк Твен свого часу сказав, що обов’язок кожного громадянина, якщо він не згоден з суспільством, висловити свою незгоду публічно. І дуже добре, що «День» постійно надає своїм читачам можливість висловити свої погляди на актуальні проблеми сьогодення. Я хочу звернутися до теми пенсійного забезпечення, або точніше — незабезпечення старості в Україні.

Минулого року мені виповнилося 55 років і я отримала свої 142 гривні. Продовжую працювати і сплачувати податки державі, яка, як я вважаю, продовжує мене грабувати. Поясню чому.

Кожний громадянин України отримав ідентифікаційний код у податковій інспекції, яка фіксує сплачені податки. З 1997 по 2001 рік за п’ять років держава утримала з моєї зарплати більше нiж 25 тисяч гривень. Деякі мої знайомі, друзі, працюючи, не платили податки взагалі, або якщо платили, то в п’ять разів менше ніж потрібно. І що ж? Коли ми отримали пенсію, вона виявилась однаковою. 25 тис. гривень, виплачених мною, ніяк не позначилися на моїй пенсії.

Ще один аспект проблеми. Наші депутати протягом багатьох років направо і наліво роздавали пільги, невідомо чим керуючись при цьому. На моїй батьківщині, у Білій Церкві, пенсію чоловіки отримують у 55 років, а жінки — у 50. Мій дядько, якому 92 роки, отримує 86 грн., а його небіж, здоровий працюючий чоловік отримав 142 грн. у 55 років, тому що Біла Церква — це чорнобильська зона. Та вся Україна — це зона. Запоріжжя, Марганець, Краматорськ, Павлоград і багато інших міст мають незадовільний екологічний стан.

У Львові живе моя добра знайома пані Ярослава. У цьому році їй виповнюється 80 років. Про людей, як пані Ярослава, кажуть: на таких світ тримається. Ще в підлітковому віці вона активно включилася в українське громадсько-політичне життя, стала активісткою «Просвіти». У 20 років організувала й очолила жіночу сітку ОУН в Городецькому повіті на Львівщині. Після війни як діячка ОУН, вдова одного з керівників проводу ОУН, вимушена була піти в підпілля. Навіть донька Галинка, яка мешкала у родичів у Львові, не знала, що пані Маруся, яка не часто з’являлась у тітки, була її мамою. Лише через 12 років, у 1956 році, патріотка вийшла з підпілля. Уникнути арешту все ж таки не вдалося. У 1964 році її заарештували за друкування у той час невідомого твору В. Чорновола «Лихо з розуму». І яку ж пенсію сьогодні платить Україна своїй патріотці, яка жертвувала всім в ім’я вільної України? Пані Ярослава у свої 80 років отримує в незалежній Україні 86 гривень! Цікаво, яку пенсію отримує той, хто у 1964 році «здав» пані Ярославу?

Моя сестра, яка вийшла заміж за баварця і живе в Мюнхені, якось запитала мене: які пенсії отримують зараз в Україні? Почувши відповідь, із жахом в очах спитала, як же люди живуть на цей мізер? Питання зависло в повітрі. Що я могла відповісти?

Знайомий українець, сьогодні громадянин Естонії, який майже весь час живе в Києві, отримує від маленької Естонії $ 80 пенсії.

Я вважаю, що потрібно відмовитися від субсидій, більшості пільг, які є аморальними і лукавими, і платити людям нормальні пенсії, керуючись при цьому здоровим глуздом. Візитна картка кожної держави –рівень пенсійного забезпечення населення, людей, які все життя працювали на цій землі.