9 інновацій для столиці

Інформаційні технології спрощують багато речей. В електронний режим можна перевести видачу довідок і медичних рецептів. Через комп’ютери можна управляти рухом транспорту і проводити закупівлі для міста. Це економить час і гроші, а також б’є по корупції: деталі всіх оборудок можна перевірити в Інтернеті. З електронними новаціями місто стає smart, тобто «розумним».

«Smart City — широке поняття, яке включає багато елементів із різних галузей: житлово-комунальне господарство, спортмайданчики, медицина, освіта, — розповідає Ігор Ніконов, перший заступник голови Київської міської державної адміністрації, куратор проекту Kyiv Smart City. — Подібні проекти є у багатьох містах, але по деяких аспектах ми випереджаємо всіх, бо дивимося у ХХІІ століття».

Різні люди — громадські діячі, столичні чиновники, представники сфери ІТ, бізнесмени — об’єдналися, щоб розвинути систему міського управління з використанням інформаційних технологій. Кошти залучають як із бюджету міста, так і від інвесторів. Щотижня команда Kyiv Smart City звітує про свої здобутки. Ми детальніше зупинилися на основних розробках проекту. Зазначимо: посилання на ініціативи Kyiv Smart City, що вже діють, є на сайті КМДА — у розділі «Е-місто».

ВІДКРИТИЙ БЮДЖЕТ

Ця розробка вже дозволяє проаналізувати виконання бюджету міста. Притому не тільки по районах — є дані для конкретних шкіл, лікарень та інших комунальних установ. Людина може не лише перевірити видатки і надходження міста, а й порівняти дані аналогічних закладів. Наприклад, чому дві школи витрачають зовсім різні кошти на енергоносії? Можливо, хтось безладно ставиться до ресурсів? Або школу треба утеплити? «Відкритий бюджет» дасть багато цікавої інформації — головне, аналізувати її.

ЕЛЕКТРОННІ ЗАКУПІВЛІ

Проект офіційно запрацював із 28 липня. Станом на 20 жовтня завдяки йому провели 2404 успішні закупівлі на 117 мільйонів гривень. При цьому заощадили 17 мільйонів. На сайті КМДА є статистика закупівель і супутні документи. Керівник напряму «Електронні закупівлі» проекту Kyiv Smart City Олена Василець описала процес: «Називаємо закупівлю і визначаємо її початкову вартість. Виставляємо крок аукціону і чекаємо пропозицій. Подавати пропозиції можна до початку аукціону. Торги проходять у три раунди. За результатами третього раунду система визначає потенційного переможця — за найнижчою запропонованою ціною. Потім люди перевіряють, наскільки учасники аукціону відповідають вимогам, і обирають переможця».

МІСТОБУДІВНИЙ КАДАСТР

Ця опція дозволяє визначити, чи є законними забудова або бридкий рекламний банер у вашому дворі. Всі будівництва і рекламні об’єкти Києва введені у кадастр. Можна побачити статус будь-якого будівельного майданчика. Якщо об’єкт позначено зеленим — все нормально, червоним — є проблеми. Не факт, що підозріле будівництво є незаконним, але там не вистачає якихось документів. Статус будівництва важливо перевірити, якщо збираєтеся придбати квартиру — купувати щось на об’єкті з «червоною» позначкою ризиковано. Також можна повідомити про самочинне будівництво чи незаконну рекламу — київська влада зобов’язана виїхати на місце і перевірити статус об’єкту.

До речі, на іншому ресурсі діє база комунального майна. Все, чим володіє КМДА, внесено в єдиний реєстр. Будь-який киянин може перевірити, що є у міста, що здано в оренду і що можна орендувати або купити.

ЕЛЕКТРОННІ ПОСЛУГИ

Вже 21 послуга доступна на спеціальному веб-порталі — й організатори планують перевести в онлайн-режим значно більше сервісів. Треба зайти на сайт, ідентифікуватися за допомогою платіжної картки або «Картки киянина», замовити послугу і отримати її в електронному вигляді. Наприклад, уже можна оформити субсидію на оплату житлово-комунальних послуг. «Електронний» підхід економить купу часу і робить стосунки громади і чиновників прозорішими.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ТРАНСПОРТНА СХЕМА

Цей масштабний проект створювали протягом дев’яти місяців за допомогою Світового банку. Попередню транспортну схему для столиці створювали кілька десятиліть тому, і вона вже відчутно застаріла. У новій моделі в режимі реального часу можна вводити заплановані об’єкти, оцінювати транспортні потоки і ефективність маршрутів. «Маємо величезну кількість маршрутів, які дублюються. Люди втрачають на пересадках 10 — 15 хвилин, — наголошує Ігор Ніконов. — Ми вивчили потоки транспорту — це найголовніше. Бачимо, звідки, хто і куди їде. Змінюємо маршрутизацію, ввели зміни у проект Генерального плану міста, який ще будуть розглядати. Математичні розрахунки показують, що Київ може обійтися без «корок». Для цього треба ухвалити закон про паркування і ввести відповідальність за його порушення».

«БЮДЖЕТ УЧАСТІ»

Кияни можуть вплинути на формування кошторису міста у 2016 році. На онлайн-платформі проведуть відкрите обговорення проекту бюджету — так люди покажуть, у що хочуть вкладати гроші. Буде декілька напрямів із підпунктами — галузі, які фінансує місто. Кожен киянин, коли залишить мінімальну інформацію про себе, зможе проголосувати, який напрям вважає доцільнішим для фінансування. Чиновники Київради проаналізують результати опитування і врахують його під час затвердження бюджету міста.

ЕЛЕКТРОННІ ПЕТИЦІЇ

Людина має важливу пропозицію до влади. Наприклад, щодо збереження  історичного будинку. На спеціальному ресурсі — має запрацювати днями — людина подає електронну петицію. Якщо десять тисяч людей протягом 90 днів підписують звернення — в тому числі в Інтернеті, — чиновники зобов’язані розглянути його на засіданні Київради і опублікувати відповідь. Цю відповідь також надішлють заявнику.

ЄДИНИЙ ДИСПЕТЧЕРСЬКИЙ ЦЕНТР

Цю ініціативу планують впровадити у 2016 році й уже завершили потрібні тендери. У кожному транспортному засобі, незалежно від форми власності, який перевозить пасажирів, необхідно мати GPS-навігатор, підключений до загальної системи. Ліцензійна угода між власником засобу і київською владою визначить дотримання графіку руху, справність автомобіля тощо. За словами представників команди Kyiv Smart City, водій маршрутки більше не зможе стояти на зупинці й тягнути час, доки машина заповниться. Єдиний центр контролюватиме відхилення від маршруту. Якщо водій порушить угоду, його позбавлять ліцензії.

У базу диспетчерського центру буде внесено транспорт усіх комунальних служб. Так можна оцінити ефективність їх роботи: побачимо, куди вивозять сміття, коли прибирають вулиці тощо.

ЕЛЕКТРОННИЙ РЕЦЕПТ

Пацієнт приходить до лікаря, ідентифікується за допомогою «Картки киянина» і для нього створюють електронний рецепт. Людина приходить до аптеки, рецепт зчитують з картки і видають ліки. Паралельно є наміри ввести в обіг паперові рецепти зі штрих-кодами. «Електронний рецепт» восени планують впровадити для людей, залежних від інсуліну. До кінця року збираються запустити проект для всіх пацієнтів.

Проблема в тому, що в законодавстві України немає поняття «електронний рецепт». «На сесії Київради будемо приймати рішення щодо поняття електронного рецепту, але паралельно нашим громадянам доведеться мати папірець із приписами лікаря. Зараз домовляємося з Міністерством охорони здоров’я — вони обіцяють поступово відмінити таке зобов’язання, — розповідає Юрій Назаров, радник київського міського голови, керівник проекту Kyiv Smart City. — Ми очікуємо, що не всі захочуть користуватися новою системою. Але все одно отримаємо єдину електронну базу рецептів, пацієнтів і ліків».

До кінця року команда Kyiv Smart City  хоче запровадити проект «Електронна реєстратура» — у пілотному районі. Щоб у лікарні людей ідентифікували за допомогою тієї ж «Картки киянина» й одразу бачили історію хвороби, аналізи, рекомендації лікарів.

ПІСЛЯСМАК

У проектах Kyiv Smart City часто згадується «Картка киянина». Ініціатори проекту радять усім жителям столиці мати таку посвідку. Це — електронна пластикова картка, що є носієм персональних даних власника і підтримує додатки, пов’язані з заходами соціальної підтримки, різними інформаційними сервісами та послугами. Оформити цей документ можуть люди, прописані у Києві, ті, хто працює тут або вчиться, і переселенці із зони АТО.

«Розумними» хочуть бути різні міста України. Команда Kyiv Smart City обмінюється досвідом зі Львовом та Вінницею. У напрямі smart щось планує створювати й Одеса. «Все, що ми робимо, є першим в Україні досвідом, яким ми із задоволенням ділимося», — акцентує Юрій Назаров.

Інформаційні технології можуть значно спростити життя киян. Але процес має бути двостороннім. Людям доведеться докласти зусиль, щоб розібратися з тим, як працюють нові ресурси. А такі механізми, як електронні петиції чи «Бюджет участі», діють, коли громадяни регулярно пропонують щось владі, пишуть і підписують звернення, голосують за розподіл кошторису. Тож як не крути, зробити наше життя зручним можемо тільки ми самі.