Акцент — на реформах

Наразі в Женеві триває 14-а сесія Ради ООН з УПО: 197 країн-членів ООН звітують про дотримання прав людини в державах. Національну доповідь представила і делегація з України, головою якої був уповноважений українського уряду у справах ЄСПЛ Назар Кульчицький. Під час засідання Україні, як і кожній державі, дали 3,5 години, які вмістили власне доповідь, зауваження представництв іноземних держав, відповіді на запитання представників країни, котра звітує. Основне в цій схемі — рекомендації зарубіжних колег, на це кожній країні відводили дві хвилини. У підготуванні цьогорічної доповіді взяли участь і громадські організації: експерти вважають це дуже непоганим виявом демократії (Міжнародна амністія, Українська Гельсінська спілка, Репортери без кордонів). Оскільки доповідь стосувалася всіх без винятку сфер життєдіяльності суспільства, то зрозуміло, що це — величезний обсяг узагальненої інформації, і неможливо навіть тезово зупинитися на всіх.

ПЛЮС ДЛЯ УКРАЇНИ — ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ПІДГОВУВАННІ ЗВІТУ

Згідно із спостереженнями, до позитиву, на який указували іноземні делегації, можна віднести ухвалення нового Кримінально-процесуального кодексу в Україні, створення інституту дитячого омбудсмена, ухвалення законодавства про громадські організації та протидію торгівлі людьми. Серед зауважень і рекомендацій країн-членів ООН найчастіше лунали ті, які стосувалися реформування судової влади, запобігання й викорінення тортур у місцях позбавлення волі, політично мотивованого правосуддя, захисту трудових мігрантів, гендерної рівності, торгівлі людьми, свободи висловлювання і свободи асоціацій, прав національних меншин (кримських татар, ромів тощо). Серед досить «нового» для нас — занепокоєння законом про заборону пропаганди гомосексуалізму, збільшенням кількості внутрівенних наркоманів, потребою захисту правозахисників. Також багато країн висловилися за необхідність захисту національних меншин в Україні.

— Я маю змогу протягом свого досить довгого професійного життя, пов’язаного з ООН, порівнювати такі речі. Кожна країна відчуває, що, якщо вона хоче успішно захистити свою національну доповідь, їй треба бути мобілізованою. Універсальний періодичний огляд — це надзвичайний механізм для того, щоб тримати в тонусі кожну країну-члена ООН. Нема жодної країни, яка випадає з цього процесу реформування правозахисного законодавства, — сказав «Дню» постійний представник України при відділені ООН та інших міжнародних організаціях Микола Маймескул. — У мене була можливість брати участь у представленні першої національної доповіді, сьогодні — другої. Рекомендацій і запитань було багато. Лунала і критика, це звичайні речі. Моя оцінка — позитивна. У розмовах зі своїми колегами, постійними представниками, послами з інших країн, особливо — ЄС, чув таке: у вас буде дуже багато рекомендацій, і це для вас має бути зрозумілим, тому що у вас — період серйозних реформ, досить непопулярних, важких для здійснення. Якби не було цих реформ, то не було б успішного захисту. Далеко не все у нас виходить, і ці блоки питань щодо реформи судової системи, трансформації в галузі торгівлі людьми, антидискримінаційного законодавства зрозумілі. Проте аудиторія наших колег не встигає за нами: вони не знають, що у вересні цього року Верховна Рада продуктивно попрацювала над ухваленням дуже важливих законодавчих актів... Хочу сказати, що доповідь України обговорювали вельми позитивно, конструктивно: критика й чимало рекомендацій потрібні країні, щоб рухатися вперед. До речі, як позитивний аспект зазначали те, що активне громадянське суспільство було залучено до підготування доповіді. Далеко не кожна країна може сказати, що як мінімум 33 міжнародні організації в галузі захисту прав людини, національні організації, групи в цій галузі взяли активну участь у підготуванні національного звіту. Я пропонуватиму виконувати рекомендації з активною участю громадського суспільства.

Крім офіційного звіту, міжнародні делегації мали змогу ознайомитися з думкою українських громадян щодо порушення їхніх прав. Для цього дві неурядові організації, такі як Центр інформації про права людини та Центр «Соціальна дія», провели опитування на вулицях та он-лайн під назвою «Права людини в Україні: твій голос важливий». Усього було опитано близько чотирьох тисяч осіб: 1800 — на вулицях і 2150 — в Інтернеті. Тут думка народу збігається з офіційною: найбільше, як гадають українці, у державі порушують права на справедливий суд, свободу від катувань і жорстокого поводження, право не бути дискримінованим.

«ВАЖЛИВЕ — НЕ ПРОСТО НОРМАТИВНЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ, А КОНКРЕТНІ КРОКИ І КОНКРЕТНІ РЕЗУЛЬТАТИ»

Є й така особливість: якщо й ухвалюють законодавство, то воно далеко не гарантує успішних змін. Про це наголосив уповноважений українського уряду у справах ЄСПЛ Назар Кульчицький.

— Найбільшим досягненням у напрямку захисту прав людини за останні роки став наш новий Кримінально-процесуальний кодекс, Закон України «Про безоплатну правову допомогу», Закон України «Про боротьбу з расовою і статевою дискримінацією». Вони дають нам чіткі відповіді на питання, як боротимемося з цим, — сказав «Дню» Назар Кульчицький. — Надзвичайно важливим є й те, про що говорили делегати, — не просто нормативне врегулювання, а конкретні кроки і конкретні результати, яких було досягнуто. Тому що ми знаємо: часто ухвалення нормативної бази не тягне за собою позитивних для громадян наслідків. Наприклад, якщо говорити про таку важливу проблему, як катування в місцях затримання, то реальні результати будуть, гадаю, через кілька місяців із моменту набуття чинності Кримінально-процесуального кодексу. На моє переконання, наші правоохоронці не катують людей через те, що це їм приносить задоволення. Для них це — найлегший спосіб дістати зізнавальні свідчення. Це був найпростіший спосіб. Враховуючи те, що, за новим Кримінально-процесуальним кодексом, суд може брати до уваги лише свідчення, дані в суді, то свідчення, які дано слідчому, не матимуть жодної юридичної сили. Відповідно, проблема розв’язується, коли зникає її підѓрунтя. Нам потрібне напрацювання практики. І ми дуже сподіваємося на позицію вищого спеціалізованого суду, який спрямовуватиме суди в цьому питанні. Це, безперечно, дасть сильний ефект.

Згідно з правилами, підраховувала зауваження та аналізувала їх попередньо визначена трійка постійних представництв (Камерун, Еквадор і Саудівська Аравія — за жеребом), яка спільно з Секретаріатом управління Верховного комісара ООН з прав людини зробила детальне узагальнення з особливим акцентом на рекомендаціях. Учора ця робоча група з універсального огляду презентувала проект доповіді, яка стосується України, — загалом було зроблено 145 зауважень. До наступної сесії ООН з прав людини, яка відбудеться в березні, Україна має визначитися, які зауваження прийняти (і працювати над ними), а які — відхилити. Тож і найближчими місяцями, і наступними чотирма роками Україні доведеться значно попрацювати і над законодавчими змінами, і над механізмами їхнього запровадження.

ОСНОВНІ ЗАУВАЖЕННЯ КРАЇН-ЧЛЕНІВ ООН

Канада рекомендувала Україні здійснити судову реформу, зокрема й кроки із прийняття скарг, які б стали початком розслідувань щодо тортур, також — провести реформу прокуратури.

Республіка Корея висловила сподівання на проведення в Україні вільних парламентських виборів, що, на думку цієї делегації, має утвердити демократію в Україні; рекомендувала створити систему незалежної прокуратури, вдосконалити систему досудового розслідування.

Іспанія висловилася за необхідність захисту біженців в Україні, ратифікації міжнародної конвенції щодо насильницьких зникнень.

Франція закликала поважати міжнародні зобов’язання у сфері основних прав, пов’язаних із недискримінацією, зокрема й за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.

Єгипет, Литва, Індонезія зупинилися на проблемі комплексного антидискримінаційного закону, закликали обновляти національні плани дій, для цього застосовувати практичні дії, необхідні для боротьби із злочинами на ґрунті ненависті, також рекомендували активізувати національні зусилля в боротьбі з торгівлею людьми.

Республіка Молдова закликала продовжувати роботу в напрямку викорінення всіх форм насилля щодо жінок.

Словаччина, Іспанія, Австрія, Польща порадили реалізувати ефективні заходи для забезпечення діяльності незалежної системи судів, зокрема створення прозорих процедур та критеріїв, які стосуються призначення та звільнення суддів.

Норвегія висловила стурбованість вибірковим правосуддям та обмеженням прав сексуальних меншин, також рекомендували план дій щодо репатріації кримських татар.

Індія, Італія, Куба, Ірландія, Фінляндія, Таїланд рекомендували надалі вдосконалювати механізми захисту прав дітей.

Чехія, США, Польща, Індія закликали розслідувати злочини щодо журналістів та захищати громадянські права.

Узбекистан, Іран висловили рекомендації захищати права людей на чисте довкілля.

Австралія, Швейцарія, Бельгія, Литва, Канада, Австрія та Польща зосередили увагу на порушеннях прав людини, на справедливому суді та політично мотивованих переслідуваннях.

Куба та Малайзія, Росія, Аргентина, Ірак, Чилі, Китай рекомендували підтримувати програми, спрямовані на боротьбу з расовою дискримінацією та ксенофобією.

Словенія, Австрія радили активізувати зусилля щодо запровадження ювенальної юстиції і практики покарання неповнолітніх порушників закону, яка була б альтернативою позбавлення волі.