«Антивірусні» гроші

Понад два місяці тому парламент вніс зміни до бюджету-2020 і створив так званий актиковід-фонд — «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками». Після перерозподілу бюджету та урізання деяких програм фонд отримав 64,7 мільярдів гривень. Передбачалося, що кошти підуть Міністерству охорони здоров’я на додаткові закупівлі та зарплати лікарям (3,1 мільярда гривень), на медичні закупівлі для лікарень (2 мільярди), допомогу дітям із родин-ФОП (1,6 мільярди), на фонди допомоги безробітним (6 мільярдів) та Пенсійному фонду (29,7 мільярди).

Загалом на медицину перепало усього п’ять мільярдів гривень. Останнім часом із регіонів надходять новини про те, що медичний сектор досі нічого не отримав на боротьбу з коронавірусом саме із спеціального фонду. Для чого ж він тоді створювався? Тим паче, що медичний сегмент займає його меншу частину.

Так, волинські ЗМІ повідомляють, що область не отримувала коштів із державного фонду боротьби з COVID-19. «Більшість масок, костюмів та ліків область купувала за кошти місцевих бюджетів та благодійників. Лише наприкінці травня держава надала комбінезони і маски Волинській обласній клінічній лікарні», — йдеться на каналі соціальних новин «Перший».

Про відсутність такого фінансування раніше повідомляла Вінниця та Хмельницький. Разом з тим Закарпаття отримало ще у квітні 113 мільйонів гривень. За яким принципом розподіляються кошти між регіонами, на що саме і в якій кількості — поки що загадка.

Прем’єрміністр Денис Шмигаль під час одного із урядових засідань теж звернув увагу на непрозору роботу фонду. «Це величезна сума від українських платників податків, і вони мають побачити, на що саме ідуть ці кошти. Тому доручаю Міністерству фінансів провести аудит витрат із фонду, відзвітувати і опублікувати цю інформацію. Вона має оновлюватися щотижня», — заявив глава уряду.

Також урядовець зауважив, що міністерства мусять публікувати заздалегідь проєкти рішень про надання коштів із фонду з обґрунтуваннями, чому ці гроші доцільно надавати на той чи інший напрямок. За даними Мінфіну, станом на 15 червня було надано 36,1 мільярд гривень із антиковід-фонду. Здебільшого гроші пішли на підтримку безробітного населення, до Пенсійного фонду, перепало навіть освіті.

Як ідеться на урядовому порталі, повертати гроші за пробне ЗНО, яке цього року відбувалося дистанційно, а не аудиторно, Кабмін буде саме із антиковід-фонду. Уряд уже затвердив порядок виплати коштів, загалом зі спецфонду на це буде витрачено понад 52 мільйони гривень.

В Асоціації міст України (АМУ) вважають подібні статті видатків нецільовим наданням коштів. Асоціація вже кілька разів готувала звернення до Кабміну та бюджетного комітету парламенту з проханням «забезпечити відкрите інформування в режимі реального часу про використання коштів фонду боротьби з COVID-19, на формування якого вилучили кошти із кожного місцевого бюджету». Також організація просить забезпечити належним фінансуванням у першу чергу медичних працівників, для цього, власне, і створювався фонд.

«Просимо не підтримувати і не ініціювати законодавчих змін, які передбачають «нецільове» використання коштів фонду та подальше зменшення доходів місцевих бюджетів, — додають в АМУ. — Подбати про зміцнення системи медичного забезпечення не лише сьогодні, а й на випадок повторної хвилі пандемії, зокрема передбачити формування резерву засобів індивідуального захисту; спрямувати нерозподілений залишок коштів на відновлення бюджетних програм, у тому числі й тих, які стосуються органів місцевого самоврядування. Українські громади — міста, селища, села, ОТГ — активно долучилися до протидії поширенню коронавірусу. Місцеве самоврядування надає кошти на реалізацію карантинних заходів, підвищення заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання COVID-19, закупівлю ліків, масок, тестів, обладнання, організовує підвіз медиків на роботу, доставляє продукти для літніх людей і соціально незахищених сімей. Із місцевих бюджетів вже витрачено понад два мільярди гривень на протидію COVID-19».

Тож і з фондом, який мав допомогти долати епідемію, не все так добре, як планувалося. У Рахунковій палаті України заявили також, що проведуть аудит антиковід-фонду — щоправда, після завершення епідемії. «День» зі свого боку розпитав регіональних чиновників із медичної сфери, то що ж перепало зі славнозвісного фонду на місця?

КОМЕНТАРІ

«ЛЕВОВУ ЧАСТКУ ВИДАТКІВ УЗЯЛИ НА СЕБЕ МІСЦЕВІ БЮДЖЕТИ»

Олена ЖИТАНСЬКА, заступниця директора департаменту охорони здоров’я Вінницької ОДА, начальниця управління фінансово-економічного забезпечення та організаційно-кадрової роботи з персоналом ДОЗ:

— Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, був створений змінами до державного бюджету на 2020 рік. Як і ви, так і я, знаємо, що його загальна сума становить майже 65 мільярдів гривень, а кошти надаються за рішеннями Кабміну і погоджуються комітетом Верховної Ради з питань бюджету. Станом на початок червня уряд схвалив рішення про надання із фонду понад 28 мільярдів гривень, що становить 44% усіх коштів на закупівлю товарів, робіт та послуг, включаючи закупівлю медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення. Також ці кошти підуть на додаткові виплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо залучені до протидії поширенню COVID-19, і на інші цілі. Тобто був розроблений порядок використання коштів фонду, який здійснюється за пропозиціями МОЗ. Вінницька область на сьогодні не отримувала жодних коштів із цього фонду.

Якщо говорити про нашу область, то на сьогодні оборону в протидії коронавірусній інфекції тримають усі ланки медицини. Перелік закладів охорони здоров’я першої хвилі для госпіталізації пацієнтів включає дев’ять лікарень. Ліжковий фонд має в розпорядженні 381 інфекційне ліжко для лікування COVID-19. У разі погіршення епідситуації можливо додатково розгорнути ще майже 600 ліжок. Станом на сьогодні зайнятість ліжок ковідними хворими становить 41,2%. Усі дев’ять опорних закладів уклали пакети з НСЗУ на стаціонарну допомогу з лікування гострої респіраторної коронавірусної інфекції. Відповідні пакети на послуги отримала й екстрена медична допомога. Первинний рівень уклав договори на забезпечення мобільних бригад. Їх наразі діє 79. Наразі заклади охорони здоров’я, відповідно до угод, отримали кошти за квітень і частково за травень. Найближчим часом планується завершити фінансування за травень.

Від початку боротьби з епідемією коронавірусу за сприяння Президента України централізовано отримано майже один мільйон одиниць різних засобів індивідуального захисту. Левову частку видатків взяли на себе місцеві бюджети. На запобігання виникненню та поширенню коронавірусної інфекції COVID-19 було надано 36 мільйонів 730 тисяч гривень. Заклади вторинного, третинного рівня та екстреної медичної допомоги за рахунок допомоги від депутатів і власних надходжень додатково отримали в натуральному виразі і придбали необхідні засоби за рахунок власних коштів на суму у 22 мільйони 295 тисяч гривень. Зараз депутати обласної ради розглядають можливість внести зміни до бюджету Вінниччини на 2020 рік і передбачити кошти на страхування медиків, які працюють з ковідними хворими, щодня ризикуючи своїм здоров’ям ба навіть життям.

«НА ЧЕРКАЩИНУ БУЛО НАДАНО ПОНАД ЧОТИРИ МІЛЬЙОНИ ГРИВЕНЬ»

Лариса КОШОВА, начальниця управління охорони здоров’я Черкаської облдержадміністрації:

— Черкащина — одна із кращих областей щодо забезпечення медиків та лікарень засобами індивідуального захисту. Нині засобами індивідуального захисту забезпечені не лише лікарні першої хвилі, які визначені для лікування хворих з COVID-19, а й інші медичні заклади області.

Загалом із державного фонду боротьби з коронавірусом на область було спрямовано 4 млн 750 тис. грн. В основному це було постачання засобів захисту: медичних масок, бахилів, експрес-тестів, ПЛР-тестів для лабораторного центру області й т. ін.

На Черкащині визначено шість лікарень першої хвилі, які лікують коронавірусних хворих. Це інфекційні лікарні в Черкасах та Умані, Черкаська, Золотоніська та Шполянська центральні районні лікарні, а також Черкаська обласна лікарня. Наразі працюють три лікарні — обласна, Уманська та Черкаська інфекційні лікарні. Адже згідно з наказом, якщо лікарні будуть заповнені пацієнтами на 75%, тоді відкриватимуться інші лікарні першої хвилі. Так ми заощаджуємо потенціал медичних працівників і утримуємо поширення коронавірусу. Важкі пацієнти лікуються в обласній лікарні.

Крім того, в забезпеченні лікарень нам допомагав і бізнес. Зокрема, щодо закупівлі апаратів ШВЛ. Значну допомогу нам надають також учасники проєкту «Спільнодія Черкащини», який об’єднав владу, бізнес та громадськість області для допомоги медичним закладам у боротьбі з COVID-19.

Завдяки їхній допомозі ми розподіляли засоби індивідуального захисту не лише на лікарні першої хвилі, а й на інші медзаклади.

Наразі браку засобів захисту немає — у нас існує запас ЗІЗ орієнтовно на три місяці наперед. Втім, за запитом міністерства наразі ми формуємо замовлення, щоб збільшити цей запас. Адже бригада медиків працює не більше, ніж п’ять годин: після цього захисний одяг проходить обробку та утилізацію, тож захисні засоби розходяться дуже швидко.