Гарячі теми:

Астроном Київської Русі

Про точну самоідентифікацію вченого зі світовим ім’ям Клима Чурюмова та місію «Розетти»

12 грудня, 09:59

У листопаді ім’я директора Київського планетарію, професора Київського університету ім. Т.Г. Шевченка Клима Чурюмова зазвучало на провідних світових телеканалах та на шпальтах світових ЗМІ. Якщо Клим Іванович раніше був добре відомим представником української науки в світовій спільноті, то цієї осені про нього дізналися навіть ті, що наукою особливо не цікавилися. 12 листопада космічний апарат «Розетта» спрямував на поверхню комети спускний апарат «Філи». За цим справді історичним моментом і ще одним величезним кроком на шляху до розгадки таємниці виникнення Сонячної системи в прямому ефірі спостерігали сотні тисяч людей. Комету, на яку приземлився «Філи» (Чурюмова—Герасименко) було відкрито у жовтні 1969 року Климом Чурюмовим і Світланою Герасименко.

До редакції «Дня» Клим Іванович прийшов зі зменшеною моделлю комети Чурюмова-Герасименко. «Вона менша, ніж оригінал, приблизно у 40 тисяч разів», — пояснив науковець. Він розповів, що попри недостатнє фінансування української науки у нас є великий потенціал. «Україна бідна, тому ми ніколи не мали підтримки. Я вже 25 років їжджу на конференції тільки завдяки грантам організаторів. І на поїздку в Дорнштадт також (де астрономи керували посадкою модуля на комету Чурюмова—Герасименко. — Ред.) наш університет не міг мені нічого дати. Навіть коли ми виїжджаємо у закордонні відрядження, то ці дні вираховують із зарплати. Треба писати спеціальну заяву, що це важливо для науки, для України, тоді, може, не вирахують», — розповідає вчений. А далі переходить на якісь дивовижні речі — про виникнення життя на Землі, наших сусідів у Всесвіті й те, як у майбутньому люди зможуть користуватися ресурсами комет. Адже коли йдеться про глобальні для людства питання, земні проблеми завжди можна вирішити.

В РУКАХ У КЛИМА ІВАНОВИЧА ГЛОБУС ЯДРА КОМЕТИ. ЦЯ МОДЕЛЬ У 40 ТИСЯЧ РАЗІВ МЕНША ЗА ОРИГІНАЛ, АЛЕ ПОВНІСТЮ ПОВТОРЮЄ ЇЇ РЕЛЬЄФ ТА НАДЗВИЧАЙНО ЦІКАВУ ЯК ДЛЯ КОМЕТИ ФОРМУ

«Що це таке? — Клим Іванович показує журналістам модель у своїх руках. — Це — ядро комети Чурюмова—Герасименко. Це своєрідний глобус ядра. Наша комета має дві частини, з’єднані перемичкою — маленьку і велику. Дослідники дуже здивувалися, коли побачили, що вона такої цікавої форми. Ці форми всім дуже сподобались — несподівані!

Завдяки космічному апарату, який наблизився до комети Чурюмова—Герасименко, усе сфотографував, і зараз продовжує це робити, отримано вже десятки тисяч знімків. Із різних боків можна бачити дуже детальний рельєф. Тут і гори, і кратери, і долини... Рельєф навіть нагадує земний. Якщо подивитися фотографії з близької відстані, то ось цей пейзаж (показує на моделі. — Ред.) мені нагадує Карпати, наприклад. Коли будуть давати найменування різним структурам, я напишу свою думку, тому що це типово українська комета. Я народився в Миколаєві, Світлана Герасименко — у Баришівці, недалеко від Києва. Ми з України, і потрібна українська топоніміка — кратери, гори назвати назвами українських міст, сіл, може, іменами видатних українців. Тут багато таких деталей. Я пропонував назвати місце, де посадили модуль «Філи», Києвом.

Загалом назви, які вже є, пов’язані з Єгиптом. Сама назва космічного апарату «Розетта» пов’язана з назвою «Розетського каменя». Це така брила, на якій було три однакових тексти різними мовами, один із них — єгипетськими ієрогліфами, які ніхто не розумів. Виникло питання: що за історія там зафіксована? Але той же текст був написаний давньогрецькою мовою, яку вже добре знали, тому ці ієрогліфи розшифрували. І ми дізналися цікаву історію Єгипту. Це було на початку XIX століття. Тобто «Розетта» — це ключ до розгадки великої таємниці.

Тому апарат і назвали «Розетта» — він теж полетів до невідомого об’єкта й буде «розшифровувати» його природу. Тобто, все частково пов’язано з Єгиптом. Наприклад, місце, де сів модуль «Філи», назвали Агілкея. Нікому не відома назва. Це маленький острів у дельті Нілу. Не знаю, чи він затоплений, чи існує і зараз. Тоді там був храм. Був конкурс. Багато людей проголосували за таку назву. Але я висловив протест, адже треба брати до уваги думку відкривачів, у першу чергу.

Тут є великі кратери — я б хотів, щоб один із них назвали на честь мого вчителя — професора Сергія Всехсвятського. Чому? Кратери є в жерлах вулканів. Всехсвятський вважав, що комети утворюються внаслідок виверження таких тіл. Тобто їхнє походження, на його думку, — це вулканічні процеси. Всехсвятський пропонував теорію, що на супутниках Юпітера є виверження, ніхто не вірив, а це підтвердилося космічними дослідженнями. На його супутниках є крижані тіла, а комети, це відсотків на 60—80 — водяна крига. Супутник Юпітера Європа взагалі складається з суцільного льоду. Це ніби заморожена крапля води...

Потім Всехсвятський сказав, що кільця є не тільки в Сатурна, а й у Юпітера, Урана. Ніхто не вірив до того, як полетіли космічні апарати. Але виявилося, що у всіх гігантів є кільця. І тому, коли йому виповнилося 100 років, ЮНЕСКО назвала 2005-й Роком Всехсвятського. Тобто це учений з України, відомий у всьому світі. Тому я пропонував би цей великий кратер назвати «Всехсвятський».

Інші об’єкти також можна назвати на честь українських місць. Я не заперечую, щоб називали й по-іншому, — тут багато різних структур, але головним чином повинні бути українські топоніми. Є спеціальна комісія з найменування структур та деталей на поверхнях космічних тіл. Це комісія Міжнародного астрономічного союзу. Назви затверджуються тільки з її згоди. Я звернуся до цієї групи, хай вона віддасть пріоритет відкривачам».

«ГОЛОВНА ЗАГАДКА — ВИВЧИТИ ПЕРВИННУ РЕЧОВИНУ. А ЦЕ І Є КОМЕТИ»

— Комети цікавлять учених, тому що це — первинна речовина. Це реліктова речовина, яка утворилася 4,6 мільярда років тому, коли не було ні Сонця, ні планет. Спочатку, п’ять мільярдів років тому, взагалі був пил. Пил і газ — велика хмара. За великої маси хмара починає стискатися, а при стисненні виникають такі, так би мовити, зародки комет. Маленькі тіла вбирають пил і утворюється об’єкти. І там цих зародків з газу і пилу були трильйони трильйонів, набагато більше, ніж піщинок на всіх пляжах Землі. Вони внаслідок зіткнень почали об’єднуватися й утворили спочатку планетні зародки, потім ці зародки виросли до розмірів планет. Планети-гіганти утворилися далеко від Сонця, тому що Сонце менше впливає на них своєю гравітацією, тому там, відповідно, зібрались великі маси.

КОСМІЧНИЙ АППАРАТ «РОЗЕТТА» БУЛО ЗАПУЩЕНО ЄВРОПЕЙСЬКИМ КОСМІЧНИМ АГЕНТСТВОМ 2 БЕРЕЗНЯ 2004 РОКУ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМЕТИ ЧУРЮМОВА—ГЕРАСИМЕНКО. 6 СЕРПНЯ 2014 РОКУ «РОЗЕТТА» ВИЙШЛА НА ОРБІТУ КОМЕТИ — ЦЕ ПЕРШИЙ КОСМІЧНИЙ АПАРАТ, ЯКИЙ ЗМІГ ЦЕ ЗРОБИТИ. А ВЖЕ 12 ЛИСТОПАДА СПУСКОВИЙ МОДУЛЬ АПАРАТА ПІД НАЗВОЮ «ФІЛИ» ЗДІЙСНИВ ПОСАДКУ НА ЯДРО КОМЕТИ. ВПЕРШЕ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА

Тільки чотири планети біля Сонця називаються планетами земної групи. Під дією Сонця вони втратили велику кількість маси особливо леткої речовини, тут є тепло і більше випромінювання. Тому й життя виникло на Землі, бо вона розташована в зоні, де тепло, є вода, кисень — а це якраз необхідні умови, щоб зародилося життя. Тобто, з таких «цеглинок» склалася Земля, склалися всі планети і Сонце.

На Землі діє сила тяжіння, виділяється багато тепла, все змінюється. Під час радіоактивного розпаду теж виділяється енергія, змінюються елементи, склад молекул, тобто все це змінена речовина. А от у кометних ядрах вона первинна. Головна загадка — вивчити первинну речовину. Це — ключ до розгадки. Ми вже орієнтовно розуміємо, як виникла Сонячна система, але знання треба весь час поліпшувати. А оця речовина, яка зараз вивчається, допоможе поліпшити нашу модель розуміння того, як виникло Сонце і як — Земля.

«КОМЕТИ ЗАСІЯЛИ ЗЕМЛЮ СКЛАДНОЮ ОРГАНІКОЮ, І ВОНА ПОЧАЛА РОЗВИВАТИСЯ»

— Звідки на землі з’явилася вода? Земля була гаряча, і жодної краплі води тут не було. Не було тут і органіки. Тоді Земля була розжарена, і вода просто випаровувалася б. Тобто, ніякого життя тут бути не могло. В атмосфері вода була, звичайно, але небагато. Основним чином вода на Землю попала з ядер комет, які на 60—80% — це крига. Мільйони, мільярди ядер комет падали як злива і на Землю, і на Місяць. Тому ми бачимо і на Місяці кратери — це результат цього бомбардування... На Землі стільки ж кратерів, але тут є атмосфера, вода, тому сліди стерлися. Лише Аризонський кратер зберігся в первісному стані — він молодий, йому десь 40 тисяч років лише. А так на землі з космосу можна побачити десь 200 таких кільцевих структур, як і на Місяці — вони вже покриті шаром ґрунту, під водою, вони називаються «зоряні рани».

Отже, коли падали кометні ядра, лід випаровувався і охолоджував Землю. А коли Земля охолола, цей лід вже не випаровувався, а в рідкому стані заповнив впадини. Це — наші океани і моря. Звідки ми це знаємо? У 2010 році космічний апарат Deep Impact, перейменований в Epoxi, наблизився до ядра комети Хартлі-2 на відстань 694 км. Коли дослідили ізотопний склад води на цих кометах, то виявилося, що він точно такий, як і в земних океанах. Отже, джерело води — це комети. Вони занесли на неї і органіку.

Зараз на кометі Чурюмова-Герасименко також відкриті складні органічні молекули — метанол, формальдегід, спирти — а це органіка. Ще раніше, коли апарат Stardust пролітав біля комети Вільда, він збирав частинки з її хвоста — порошинки. Їх дослідили і знайшли там складну молекулу гліцин. Це — амінокислота, без якої жодна жива істота існувати не може. Наприклад, людський мозок без гліцину не буде функціонувати. Ось такі складні молекули знайдені на кометах. На Землі їх не було. Комети заносили на Землю цю складну органіку, і потім з неї виникло життя. Це складна історія... Відомий астроном Йосип Шкловський пише, що ймовірність «появи» такої біологічної молекули, яка вперше почала ділитися і дала початок життя на Землі, така ж, якщо посадити мавпу за друкарську машину, і вона набере монолог Гамлета без помилок англійською мовою. Звичайно, ймовірність існує, але майже нульова. Комети засіяли Землю складною органікою, і вона почала розвиватися.

ЯК ВІДКРИЛИ КОМЕТУ ЧУРЮМОВА—ГЕРАСИМЕНКО

Треба сказати, що про відкриття нашої комети пишуть всілякі нісенітниці. «Вікіпедія» пише, що, нібито, на одній фотопластинці ми побачили якусь пляму, Герасименко хотіла викинути цю пластину... Це неправда. Це була експедиція Київського університету, спеціально спрямована на спостереження і пошук комет. Я вже тричі виїжджав на подібні експедиції, в мене вже був досвід, а Світлана Герасименко поїхала вперше — і зразу така удача!

АСТРОНОМИ СВІТЛАНА ГЕРАСИМЕНКО ТА КЛИМ ЧУРЮМОВ. ПІД ЧАС СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗА КОМЕТОЮ КОМАС СОЛА ВОСЕНИ 1969 РОКУ НА ФОТОПЛАСТИНАХ БУЛО ВИЯВЛЕНО ЩЕ ОДНУ КОМЕТУ, ЯКА ОТРИМАЛА НАЗВУ ЗА ІМЕНАМИ ПЕРШОВІДКРИВАЧІВ — КОМЕТА ЧУРЮМОВА—ГЕРАСИМЕНКО

Ми знімали відомі короткоперіодичні комети, які були в той час в яскравій фазі. І от, знімаючи короткоперіодичну комету 32P/Комас Сола, ми помітили на всіх п’яти пластинах невідомий об’єкт. Спочатку на першій зіпсованій пластині побачили в центрі пляму. Що це може бути? Дефект? Почали шукати підтвердження на інших пластинах. Комета, яку ми знімали, відома. Тому поміряли координати й дійшли висновку, що це щось інше. Адже показники нашого об’єкта відрізнялися від теоретичних (32P/Комас Сола) на 2 градуси, що неможливо для періодичних комет, адже нам відомі їхні чіткі положення орбіти. Подумали, можливо, це новий об’єкт або дефект. Якщо дефект, то однією пластинкою цього перевірити неможливо. Ми вивчили інші пластини. Тоді, 9 вересня 1969 року, ми зняли дві пластинки разом та дві пластинки 11 вересня Світлана зняла разом із лаборанткою. Потім Світлана Іванівна поїхала в Київ у справах, а я ще спостерігав. І це добре, бо 21 вересня я теж зняв планету Комас Сола — ще дві пластинки. І от ми дослідили пластинки від 9 вересня — невідомий об’єкт на краю пластинок. Й на моїх двох пластинках — на краю. А комета Комас Сола теж була на цих пластинках, але в центрі, тому що ми наводили телескоп на неї. Таким чином ми знайшли п’ять ідентичних зображень невідомого нам об’єкта. Було видно, що на послідовних пластинках він рухається. Тобто, це комета. Для підтвердження цього у нас було п’ять точних положень. За ними ми визначили орбіту. Якби не це — через місяць її б уже не знайшли. Ми передали дані, і за ними орбіту визначив мій друг, російський науковець Микола Бєляєв — відомий астроном, небесний механік. Він першим визначив, що вона рухається по еліптичній орбіті. Ми послали п’ять положень у США, щоб зафіксувати, що спостерігаємо об’єкт, але точно не знаємо, що це, бо в жодних довідниках даних про нього не було. Там працював професор Марсден Браєн. Він одразу визначив, що орбіта — еліптична і що це новий об’єкт. Нам прийшла телеграма, що ви відкрили нову комету. Треба було підтвердження. Точні положення невідомого дифузного об’єкта до кінця 1969 року у вигляді таблиці (ефемериди) небесних координат відправили в усі обсерваторії світу, які обчислив Марсден за визначеною ним орбітою комети, й астрономи на різних обсерваторіях сфотографували і знайшли цю комету. На честь відкривачів назвали її кометою Чурюмова—Герасименко. Ми можемо жартома сказати, що виконали наказ ректора вишу. Адже, пригадую, перед експедицією ректор сказав, що ви повинні спостерігати та відкривати комети. Й нам потім дали премію. В розмірі зарплати — 120 рублів. За відкриття комети.

ПРО ШАНС ДЛЯ МОЛОДИХ УЧЕНИХ

— Молоді вчені сьогодні закінчують Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка і хочуть займатися астрономією, зокрема кометами. У них є шанс себе реалізувати. Звичайно, нікуди не дінемось від бідності університетів, поганого фінансування. Молоді люди неохоче йдуть в аспірантуру... Я викладав у Вінницькому педагогічному, і там знайшлися два здібних молодих дослідники — Лариса Чубко, зараз кандидат наук, доцент Авіаційного інституту, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки для молодих учених і Василь Пономаренко, який уже закінчив аспірантуру, написав дисертацію і зараз буде її захищати.

Наразі ми регулярно проводимо спостереження, отримуємо важливий матеріал на спостережній станції Лісники астрономічної обсерваторії Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Там — невеликі телескопи. Звісно, для того, щоб отримати якісний матеріал, треба їхати закордон. Адже там значно потужніша техніка. Я проводив спостереження в Алма-Аті, Душанбе, був в обсерваторіях в Європі. Наша наука повинна бути в пріоритеті. Будуть в Україні гроші — збудуємо на Гавайях свій 15-метровий телескоп. І всі будуть до нас проситися. А ми будемо Всесвіт досліджувати та робити нові відкриття. Я в це вірю. Але треба фінансування. Сьогодні наукою займають ентузіасти. Малі зарплати, малі стипендії...

У мене захистилося 11 кандидатів, є один доктор наук. Ми розвиваємо науку. Але, повторюсь, треба фінансування. Адже дуже багато виїжджають — в США, Європу. Захистив кандидатську — шукає місце, де хороша зарплата. От у мене учень Григорій Поліновський, який ще зі школи спостерігав комети, вступив на кафедру астрономії, закінчив аспірантуру — і поїхав працювати в Берлін. Коли я поїхав до Центру управління польотами Європейського космічного агентства у Дармштадті, щоб спостерігати спуск модуля на ядро комети, він попросив мене провести його на цей захід. Я взяв його із собою. Зі мною, до речі, поїхали дві мої учениці — за свій рахунок. Їм було цікаво побачити вперше в історії людської цивілізації посадку та відділення модуля на ядро комети, яку відкрили в Україні. І вони молодці — побували на історичному астрономічному святі в Дармштадті — в центрі керування польотом Розетти Європейського космічного агентства, на власні очі побачили видатних дослідників комет із багатьох країн світу і навігаторів польотом Розетти. А ось представників українських ЗМІ там не було жодного, хоча з більшості розвинених країн світу — США, Англії, Канади, Італії, Франції, Нідерландів, Бразилії, Австралії та інших країн було багато журналістів відомих світових газет і журналів, ведучих численних каналів ТВ і радіомовлення.

Українських вчених у світі поважають, ми часто виступаємо на конференціях за кордоном. За 20 років особисто я зробив 250 доповідей. Перший раз виступав за кордоном 1989 року у Німеччині, з того і почалось міжнародне спілкування. До цього була «залізна завіса», неможливо було поїхати кудись, хоча й запрошували. Коли намагалися оформляти відрядження за кордон, викликали до КДБ, соромили, і на тому все закінчувалось.

1986 РІК. КЛИМ ЧУРЮМОВ (НА ФОТО — ПРАВОРУЧ) І ПРОФЕСОР СЕРГІЙ КАПІЦА ГОТУЮТЬСЯ ДО ПОПУЛЯРНОЇ НАУКОВОЇ ПРОГРАМИ «ОЧЕВИДНОЕ — НЕВЕРОЯТНОЕ», НЕЗМІННИМ ВЕДУЧИМ ЯКОЇ З 1973 РОКУ І ДО СВОЄЇ СМЕРТІ В 2012 РОЦІ БУВ КАПІЦА

Тепер Україна незалежна, хоча до повної незалежності ще далеко. У 1991 році ми вже могли вільно оформлятися і їхати, надсилати статті в іноземні видання. Раніше наші вчені тільки українською чи російською мовою друкувалися, і їхні роботи майже ніхто не читав. Випускати статті за кордоном у радянські часи було дуже важко. Зараз потрібно друкуватися тільки в іноземних виданнях, українських вчених знають тільки за закордонними публікаціями.

Україна — космічна держава. У нас є потужні ракети, які роблять у Дніпропетровську, раніше ми постачали їх до Росії. До розпаду СРСР у Радянському Союзі було 20 обсерваторій, із них десять — в Україні.

«НАЗИВАЙТЕ МЕНЕ ТОДІ ВЖЕ АСТРОНОМОМ КИЇВСЬКОЇ РУСІ»

— Я завжди повторюю, що є українцем. Для мене це принципове питання. Я народився в Миколаєві, Світлана — в Баришівці Київської області. Коли починалась війна, моя родина переїхала в Сибір, там ходив у школу, і м’яко говорив літеру «г». З мене навіть сміялися. А потім, коли приїхав у Київ, навчився говорити без акценту, а тут — говорять українською.

Це — абсолютно українська комета і досягнення України. Те, що в космосі сьогодні відбувається, показує: Україна в центрі подій. Мені дуже образливо, коли мене називають російським ученим. Чи радянським. Кажу, називайте мене тоді вже астрономом Київської Русі.

Під час посадки модуля всі іноземні медіа — США, Канада, всі країни Європи — називали комету українською, а нас, звичайно, — українськими відкривачами. Я давав інтерв’ю двом десяткам медіа. І всі про це писали. Це важливо.

«МОЖЛИВО, КОЛИСЬ БУДЕМО ДОБУВАТИ З КОСМІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ СИРОВИНУ»

— Позаземне життя існує. Екзопланет гігантів і земного типу — мільярди в нашій Галактиці — Чумацькому Шляху. Але поки що в основному відкриваються великі екзопланети, такі, як Юпітер і навіть важчі, ніж Юпітер. Хоча вже відкрито декілька планет, близьких за розмірами до нашої Землі. А це означає, що життя у Всесвіті — розповсюджене. На екзопланетах земного типу біля інших зір, таким же чином, як на Землі, повинна була бути занесена складна органіка з ядер екзокомет. Космогонія планет біля інших зірок в загальних рисах повинна бути подібною до космогонії планет Сонячної системи. Я вважаю, що життя можна знайти крім Землі й на інших тілах Сонячної системи. Припускаю малі форми життя на Марсі — певні мікроорганізми. Для розвитку вищих форм життя потрібні шикарні умови, які склались на Землі: кисень, сонце, теплі і холодні зони. Колись це було й на Марсі. Зараз якісь мікроорганізми там можуть розвиватися, але треба полетіти та перевірити. Чи просто послати на Марс зонд, який забере речовину для досліджень.

Або взяти супутник Юпітера — Європу. Це тіло, вкрите шаром криги товщиною у 100 км, потім йде шар води, а у центрі — ядро, де, можливо, є радіоактивні елементи, які розпадаються і нагрівають воду. На Європі можуть бути не тільки мікроорганізми, а й риби. Там стільки риби може плавати, що вистачить прогодувати людство на мільйони років. Взагалі, можливо, колись будемо добувати з космічних об’єктів і сировину. На Землі закінчаться нафта й вугілля, а на астероїдах і кометах є органіка, вуглеводні молекули. І космонавти будуть відпочивати на ядрах комет — там і водою зможуть запастися, і вуглеводнями, робитимуть з них паливо. Можна буде летіти через всю Сонячну систему, і на кометах і астероїдах робити з вуглеводнів паливо за допомогою розроблених для цього невеликих приладів.

У Сонячній системі вищі форми існування є тільки на Землі. Але у Всесвіті, безсумнівно, існують і більш розвинені, і менш розвинені спільноти.

«ТАКІ ФІЛЬМИ — ЧИСТА ФАНТАСТИКА»

— Не люблю голлівудські фантастичні фільми про космос. В основному, такі фільми — чиста фантастика, події у них не сходяться з тим, що наука показує у житті. Також є лженауки, які збивають людей з пантелику. Наприклад, астрологія. Це — шарлатанство. Астрологія-лженаука робить злочинну справу, підриваючи віру в раціональність справжньої науки. Тобто достатньо, як вони вважають, мати свій особистий гороскоп і слідувати його порадам — не займатись, наприклад, бізнесом, особистими, кар’єрними та іншими справами в якісь несприятливі дні, і в вашому житті все буде гаразд. Нісенітниця! А люди вірять шарлатанам і віддають їм свої гроші. Є сучасна наука і не варто вірити в екстрасенсів, гороскопи, гадання та іншим шарлатанським порадам.

«МІЙ ПЕРШИЙ ВЧИТЕЛЬ — СТАРШИЙ БРАТ»

— У мене старший брат був дуже начитаний. Розповідав мені, малому, про зорі. Від брата я вперше почув, що біля Сиріуса є зірка, білий карлик, горошина з речовини якого важить декілька тонн! Старший брат, за освітою філософ, був моїм першим вчителем. Як я навчився читати? У нас була політична карта світу, і брат показав на ній усі країни, міста, острови. Досі пам’ятаю: Великі Антильські острови — Куба, Гаїті, Ямайка, Пуерто-Ріко. Малі Антильські острови — Домініка. Мартиніка, Сент-Люсія, Барбадос, Сент-Вінсент, Гренада, Тринідад і Тобаго та інші, ще більше десятка островів. Досі можу перелічити. По цій карті й вивчився читати. Вже у чотири роки читав. Звісно, у такому віці мене цікавили казки і життя тварин за Бремом. Коли підріс, почала цікавити фантастика: Жуль Верн, Уеллс, Єфремов, Бредбері, Шеклі та ін. От з Робертом Шеклі я познайомився згодом у Києві, розповів йому про «Розетту», і він дуже здивувався. Сказав: «От ми, фантасти, постійно щось вигадуємо, а тут фантастична реальність збувається. Те що ми вигадуємо, це вже, може, навіть і не актуально порівняно з тим, що робиться людськими руками».

Я і сам написав декілька книжок для дітей: «Математика для малят», «Малятам про тварин», «Малятам про човни», «Малятам про фахи», «Малятам про Зодіак», «Пригоди динозаврика Діно» та інші. Вони розійшлися, і зараз їх не знайдеш.

Наприклад, із книги «Математики для малят»:

Чотири в світі сторони —

Називаються вони:

Північ, південь, захід, схід.

Всім важливо знати світ.

Північ — то морози люті,

Кригою всі річки скуті.

Південь — море, пальми, квіти

Ось, де краще відпочити.

Навіть райські є птахи,

Що літають навкруги.

Дикий захід — це ковбої: