Бджоляр-подвижник не хоче бути «в тіні»

Пам'ятаєте, влітку 1989 року, після страшного вибуху на газопроводі потрапили у вогненний смерч два зустрічні пасажирські поїзди. 500 чоловік загинуло. На допомогу потерпілим обпеченим людям, за власним бажанням, поспішив О. Канівець. З тонною меду і своїм бальзамом. Тоді за особистим розпорядженням М. Рижкова у київському аеропорту йому виділили позаплановий літак. З 30 безнадійних хворих видужали всі. Ретрогради-медики погрожували йому позбавленням волі до 3-х років, але після перемоги — зіллям почали лікувати в семи палатах Уфимської лікарні № 18.

А 27 лютого 1992 року Канівцю подякувало командування 1-го воєнізованого гірничорятувального загону (Горлівка) за лікування постраждалих при ліквідації аварії на шахті імені Гагаріна. Лікував він і постраждалих при недавньому вибуху метану на донецькій шахті ім. Засядька, про що вже писав «День».

Родом бджоляр-подвижник з Донбасу. А переїхав звідти 34 роки тому, бо з дитинства любив бджіл, а між териконами їм не так комфортно, як в Закарпатті. Основи професії перейняв від свого діда, розстріляного в роки окупації фашистами разом з батьком, братом і дядьком, коли Олексій Мойсейович був на фронті.

До складу «бальзаму від Канівця» увійшли найцінніші продукти життєдіяльності бджоли — прополіс, маточкове молочко і композиція з олій. Він виліковував у неймовірних випадках — при 90 % опіків тіла. Слідів не залишалося.

У свої 78 років він мріє про одне — вийти з тіні, офіційно лікувати людей, маючи в активі до 6000 випадків «чарівного» зцілення, багаторазового повернення з того світу.

«Не слухають мене тут, — зауважив він. — Може, Лукашенку написати... Дивись, «бацька» й почує, якщо нашим ватажкам український народ до лампочки...»

До речi, позавчора в Українi вiдзначили професiйне свято бджолярiв — День пасiчника.