Бережiть дельфiнiв!

Дельфінарій в Артбухті — візитівка Севастополя. Його мешканці — усмішливі дельфіни, безтурботні морські котики, чорні австралійські лебеді та галасливі папуги. Екскурсію для «Дня» провів науковий керівник севастопольського дельфінарію в Артбухті Олександр ЖБАНОВ.

Олександр Васильович одразу з гордістю зазначив: «Ми можемо із втіхою сказати про те, що у нас торік народився дельфін, морський котик і в нас народжуються чорні австралійські лебеді, що свідчить про те, що умови утримання тварин на належному рівні». Дельфіненя назвали Севою на честь рідного міста. Сева — вже п’ятий народжений у дельфінарії. Зараз маляті п’ять місяців. Поки що дитинча харчується молоком мами і потроху їсть рибку.

Науковий керівник севастопольського дельфінарію в Артбухті розповів: «Наш дельфінарій є одним з виконавців державної науково-практичної програми, яка називається «Дельфін». Затверджена десять років тому, вона є безстроковою. Разом з Карадазьким природним заповідником, Академією наук України, підприємством «Лабораторія Брема», Євпаторійським дельфінарієм ми займаємося вивченням дельфінів з метою збереження їхнього генофонду. У цьому напрямі ми досягли значних результатів: і на Карадазі, і в Євпаторії організовано рятувальні загони з надання допомоги тваринам, що потерпають, випустили плакати з телефонами і роздали від Карадагу до Євпаторії всім організаціям, які розташовані ближче до берега. Від них, а також від мешканців Севастополя ми отримуємо сигнали про те, що дельфінам потрібна допомога. Багато тварин, виявляється, заплутуються у водоростях, в обривках сіток, потрапляють на мілководдя. Наші фахівці звільняють тварин, якщо є рани, обробляють. І після ін’єкцій, що стимулюють діяльність серця та інших органів, відбуксовують їх на глибоке місце. На жаль, вилучати дельфінів, що потерпають, з природи ми не маємо права». Олександр Жбанов каже: «У порятунку дельфінів є одне невирішене питання: ми інколи натрапляємо на дельфінів, які в дуже поганому стані, і наші фахівці бачать, що вони не виживуть. У таких випадках слід вбивати дельфіна, так робиться в країнах Європи, пострілом з рушниці в голову. Але ми цього робити не можемо, ніхто нас на це не уповноважував, і, на жаль, після рятувальних операцій з такими дельфінами ми відбуксовуємо їх на глибокі місця, але зрозуміло, що вони загинуть». Проте такі випадки поодинокі, здебільшого дельфінів, що потерпають, вдається врятувати. Науковий керівник севастопольського дельфінарію в Артбухті стверджує: «Щороку ми рятуємо близько десяти дельфінів».

Також небезпеку становлять камбальні сітки, здебільшого для азовок — найменших дельфінів. Олександр Васильович пояснює: «Дельфіни заплутуються у сітках і гинуть, а навесні та влітку, коли триває народження дельфінів, як тільки мати застряє в цих сітках, то без мами гине народжене дельфіненя. З цього становища вихід є: вкривати сітки особливою сумішшю, аби вони були помітними для дельфінів. Але на це потрібні кошти, державне фінансування — його поки що немає, тому загибель дельфінів у камбальних сітках триває».

Фахівці дельфінарію розробили механізм відлякування дельфінів від сіток. Це гідроакустичні випромінювачі з автономним джерелом живлення, тобто своєрідні маячки: дельфін чує цей сигнал і не підпливає до цього місця. Але знову ж таки бракує фінансування.

Олександр Жбанов також розвіяв міфи деяких громадян, які ратують за скасування дельфінаріїв. «Якщо дельфіни утримуються в гарних умовах, вони живуть довше, ніж на волі. На волі вони живуть близько тридцяти-сорока років, а в гарних умовах дельфінарію — п’ятдесят і більше». У сучасному світі життя китоподібних під загрозою: викиди нафти, гуркіт суден, мала кількість риби... Тому в севастопольському дельфінарії китоподібним живеться комфортніше, ніж на волі. «Ми годуємо дельфінів сімома сортами риб, зокрема й лососевими, окрім того, ми ще їм даємо кальмарів та вітаміни», — розповідає Олександр Жбанов. Улітку середній дельфін їсть близько десяти кілограмів риби на день, взимку його енергетичні потреби зростають і він з’їдає 15 кілограмів. «Ми відкриваємося 1 травня і закриваємося 1 листопада. За ці сто днів нам треба заробити на корм дельфінам і на хліб тренерам, тому що годувати і тих і других треба цілий рік», — усміхається Олександр Жбанов.

Нині в дельфінарії мешкає четверо дельфінів і вісімнадцять морських котиків, працює тридцять співробітників, серед яких є й ті, що цілодобово чергують, щоб у разі сигналу SOS прийти на допомогу дельфінам, які потерпають.

Співробітники дельфінарію звертаються до читачів: якщо ви побачили дельфіна, якому потрібна допомога, — телефонуйте до служби порятунку дельфінів: Євпаторія (06569) 2709946235; Севастополь (0692) 559955; Ялта (0654) 350028; Феодосія (06562) 26204; Сімферополь (0652) 514272.