Без зірок

«Соціально-економічна структура Карпатського регіону страждає однобокістю: три чверті працюючих зайняті у виробничій сфері. Господарство в цілому є екологонебезпечним, а деякі галузі із застарілими технологіями взагалі несумісні з природою краю. Загострення соціальної ситуації, пов’язаної з безробіттям населення, посилюється тим фактом, що тут уже давно спостерігається надлишок трудових ресурсів», — висновки, зроблені учасниками Проекту PAUCI (Польсько-американсько-української ініціативи про співпрацю), нехай і не претендують на статус відкриття, однак і актуальності найближчим часом позбавлені не будуть. Якщо, звичайно, зусилля центральної та місцевої влади цілком і повністю не будуть спрямовані у бік розвитку в регіоні «бізнесу без труб» — туристичної сфери, яка, за переконанням фахівців, має стати головною альтернативою нинішньої моделі господарювання. З метою здійснити моніторинг ситуації і намітити план подальших дій із розвитку туристичної інфраструктури Карпат представники Державної туристичної адміністрації, місцеві керівники і Рада з туризму Карпатського регіону нещодавно провели в Івано-Франківську всеукраїнську нараду.

На даний момент туристичним бізнесом на території Західної України займається трохи більше ніж 200 фірм, однак у масштабах України частка турпідприємств одного із найпривабливіших у туристичному плані регіонів становить всього 8%, а «покриття» карпатських областей їх послугами нерівномірне: в деяких районах фірми практично зовсім відсутні. Існує, на думку фахівців, дефіцит кваліфікованих менеджерів, а населення, життя якого довгий час вимірювалося кубометрами лісу, не має про підприємницьку діяльність ніякого уявлення. Представники PAUCI відзначили у своєму звіті і «відсутність широкого, відповідного світовим стандартам і нормам асортименту продуктів харчування», «зародковий стан інформаційного забезпечення турбізнесу», не кажучи вже про «класичну» проблему поганих доріг, невідповідність нормам 90% матеріальної бази туристичної сфери і напружену екологічну ситуацію — наприклад, в екологічно небезпечних умовах знаходяться навіть курорти і курортні місцевості рівнинної та передгірної зон.

Однак такі невтішні на сьогодні висновки покликані конкретизувати обсяг необхідних західноукраїнським областям змін. Пропозиції від карпатського регіону та Держтурадміністрації в даний момент розглядаються в Кабінеті Міністрів, і однією з поворотних, за словами глави турадміністрації Валерія Цибуха, повинна стати ідея спеціального інвестиційного режиму — звільнення від оподаткування будь- якої діяльності, пов’язаної з будівництвом або реконструкцією готелів. Що допоможе залучити як внутрішнього, так і західного інвестора — останні, «прикинувши на калькуляторі» обсяг витрат на виплату податків, нерідко відмовляються працювати на нашому ринку.

Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська та Львівська області, які об’єдналися в Раду з туризму Карпатського регіону, тільки за останній рік взяли участь у 18- ти європейських виставках, і, за словами голови Ради, заступника голови Львівської облдержадміністрації Богдана Матолича, бренд організації вже добре знайомий відомим турфірмам Заходу. Питання підготовки кадрів, говорить він, також поступово вирішується — тільки у Львівській області 16 закладів різного рівня акредитації готують студентів за спеціальністю «туризм». Підійшли і до проблеми сертифікації туристичних послуг — у минулому році омріяні «зірки» отримали, наприклад, 16 львівських об’єктів розміщення. Іншим пояснюють, якої планки обслуговування потрібно дотримуватися — аж до того, що підприємцям розповідають, які матеріали повинні використовуватися в оформленні інтер’єрів, щоб «дотягнути» готель до певного стандарту. Сама Рада виступає в ролі консультанта, контролера та спостерігача, однак, уточнює Б. Матолич, мета адміністрування підприємств не переслідується: такий підхід на даному етапі дасть негативний ефект, який відчують, насамперед, самі туристи.

На цей рік Радою заплановано низку конкретних заходів. Наприклад, автобусні тури «з» і «у» бік Росії, Казахстану, Туркменістану, Киргизстану, підготовка до участі у щорічній Берлінській туристичній виставці. На Львівщині знаходиться так звана «золота підкова» замків ХIV — ХV століть — в поточному році продовжать, а в деяких «точках» почнуть їх реконструкцію, на яку буде кинуто сили студентських бригад: у кожному із замків заплановано проведення феєричного шоу.

Рада за два роки свого існування змогла отримати кілька вдалих грантів, один із яких — реалізація спільного проекту розвитку Карпат для Польщі, Словаччини та України. В цілому програму розвитку туризму в регіоні кожна із західноукраїнських областей вже намітила. Залишилося переконати інвестора в доцільності розвивати турбізнес в Україні: тільки для Львівщини програма обійдеться в 325 млн. гривень, із яких 85% коштів планується залучити ззовні.

…«Іграшковий» локомотивчик, пихкаючи, пробирається вздовж чергової гірської річки у бік гір: поки що «вузькоколійка», побудована ще у часи австро-угорського правління і декілька десятків кілометрів якої збереглися в регіоні досі, працює на деревообробні підприємства — возить ліс. Однак нині всерйоз розглядається ідея перевести мініатюрні ешелони на «служіння» туристичній сфері і розробити кілька відповідних маршрутів — відновити частину вузькоколійки, наприклад, в одному із районів Івано-Франківської області з тим, щоб, діставшись на цьому «дитячому» поїзді до певного населеного пункту, турист міг пройти пішки до однієї із найяскравіших карпатських перлин — Синевірського озера... Говорять, що залізничники Уельсу, які гостювали тут і поставилися, було, до вузькоколійки зі скептицизмом, залишилися від поїздки на ній у повному захопленні...

Подібних планів — безліч. Керівники Долинського району Івано-Франківської області, які приймали столичну делегацію, наприклад, запропонували перевести традиційне сходження на гору Яворину, де розташований бункер крайового провідника УПА Роберта (Ярослава Мельника) і кладовище вишколу «Олені» з розряду заходу обласного в розряд заходiв загальнонаціонального значення, знову-таки, задіявши «вузькоколійку» — для того, щоб ширше приймати тих, кого приваблює історичний туризм. Інші перспективні варіанти для цього району — перекваліфікація лісництв, що не використовуються за призначенням, у невеликі кемпінги для прийому мисливців у відкритий сезон та популяризація сходження на так звані скелі Довбуша для пішохідних туристів. Очевидно, що одним із головних «козирів» регіону є його гірськолижні бази. Однак якісних, оснащених за європейськими мірками трас, як зазначає начальник вiддiлу розвитку туризму Івано-Франківської облдержадміністрації Григорій Мельник, одна-двi — і все: одні підйомники вимагають ремонту, інші мають застарілу конструкцію, і навіть власники «пристойних» баз не зважають на окремі «дрібниці», наприклад, забувають оснастити спуск захисною боковою сіткою.

«Розмови про великі можливості регіону ведуться на всіх нарадах різних рівнів. Але для того, щоб робота в потрібному напрямі все ж пішла, необхідно створити підрозділи відповідальних фахівців із туризму в кожному районі регіону», — відзначив Г. Мельник. На слові «фахівці» робиться особливий акцент: одна справа — розмірковувати про потенціал, наприклад, Манявського Скиту (монастир ХVII століття) або розташованого неподалік 16-метрового Манявського водоспаду (найбільшого із понад двадцяти, розташованих на території Івано-Франківської області) і зовсім інша — грамотно спланувати тут інфраструктуру: наприклад, необхідність прокласти до водоспаду дорогу довгий час не виходить із розряду теоретичних питань.

«Ми грунтовно продумуємо програму по Карпатському регіону, — говорить В. Цибух. — Аж до того, що плануємо звозити місцевих чиновників подивитися, наприклад, Словаччину — щоб вони безпосередньо на місці пересвідчилися в тому, як слід розвивати турбізнес». Ще один важливий момент, який, в принципі, актуальний для всієї України — багатьох об’єктів розміщення офіційна статистика «не бачить»: через невідповідність співвідношення «ціна—послуга» в більшості об’єктів розміщення туристи вважають за краще користуватися послугами приватних осіб. Паралельно із запланованим розвитком в регіоні сільського зеленого туризму цей перекіс будуть виправляти. Останній вид туризму взагалі повинен стати для регіону одним із головних напрямів, вважають фахівці, що піде на користь і місцевому населенню. Справа за «малим» — умовити державу кредитувати розвиток цієї сфери за мінімальною процентною ставкою.