«Безпартійні» дерева і безсистемне сміття

Загазоване повітря, іржава вода, вирубані дерева і тонни не переробленого сміття останніх десять років не сходять зі сторінок газет. На додаток до цього, днями увечері Верховна Рада ухвалила постанову «Про інформування громадськості з питань навколишнього середовища». Постанова зобов’язує Кабмін стежити за тим, щоб раз на квартал широкий загал міг через ЗМІ ознайомитися з «топ-10» найбільших забруднювачів навколишнього середовища в національному масштабі, і раз на рік — з інформацією про сотню таких забруднювачів. Місцеві органи влади мають раз на квартал інформувати про забруднювачі своєї ділянки, про техногенні катастрофи і інші пригоди, що викликають негативні наслідки для здоров’я людей.

Поки Верховна Рада приймала вищезазначену постанову, ще раз поговорити про екологічні проблеми зібралися за «круглим столом» чиновники з Київміськадміністрації, громадські організації і незалежні експерти. Представникам цих трьох груп було запропоновано по черзі розповісти про бажану і дійсну екологічну ситуацію у Києві.

З бажаним визначитися було нескладно — здорові люди і інші живі істоти. Проте здоров’я людське і «інших живих істот» нерозривно пов’язані. Як зазначає керівник всеукраїнської екологічної громадської організації «Жива планета» Світлана Берзіна, згідно з соціологічними дослідженнями, сьогодні у Києві мешкає більше 100 тисяч домашніх тварин. А майданчики для дресирування і зони вигулу відсутні. У результаті, за 2003 рік сталося тільки зареєстрованих більше 5 тисяч укусів людей, з них 1200 дітей. Всім відомо, від чого собака буває кусючим...

Відносно новою екологічною проблемою залишається переробка сміття. Хоч як парадоксально, але знаменується ця тема спогадами про «світле комуністичне минуле»: «Раніше для того, що б купити кефір, ви брали з собою порожню пляшку, без якої кефір не давали, — розповідає Світлана Берзіна. — І кульків у нас було дуже мало, один кульок з написом «пепсі- кола» ставав щастям на все життя, що залишилося, з ними навіть в школу ходили». Макулатуру здавали, здавали брухт... Загалом, відходів було значно менше. Тепер же, коли з’явилося безліч різних упаковок, середньостатистична родина щодня «виробляє» мішок сміття. Причому сміття різного, і для урегулювання цієї проблеми в Україні ще не створено нормативно-правової бази. Наприклад, у Німеччині існує чотири види упаковок, і якщо хтось хоче виробляти п’яту, він має розробити повний цикл її переробки. Не існує в нашій країні також жодного сміттєпереробного заводу. У трьох районах столиці торік на гроші датчан проводили експеримент.

Під час експерименту мешканцям давали різнокольорові мішки, в які вони мали б сортувати своє сміття. Кияни зі своїм завданням впоралися, але різнокольорові мішки все одно забирала одна й та ж машина... А після закінчення терміну експерименту, мешканці, що звикли до порядку, мимоволі змушені були знову повернутися до буденної неохайності.

«Жива планета» провела невелике соціологічне опитування серед 546 мешканців Шевченківського району столиці, під час якого з’ясувалося, що крім звичних забруднень води-повітря киян дуже хвилює зменшення площі зелених насаджень. Існують нормативи заповнення зеленого фонду, що, на думку експертів, абсолютно не виконуються. Цікавою виявилася позиція влади в цьому питанні: «Зносять дерева, яким по 20 і 60 років, а саджають маленькі кущики і деревця. Цього просто ніхто не помічає, але вам цього все одно не зрозуміти», — заявив радник КМДА з питань екологічної політики Володимир Доброван, звертаючись до «екологічно настроєних» громадських організацій. Захистити дерева від незаконної вирубки могла б паспортизація. Тобто, якби кожне дерево рахувалося на папері, позбутися його було б набагато складнішим. Паспортизація нам найближчим часом не світить, зате КМДА планує потихеньку затверджувати межі парків. Перший на черзі — Сирецький яр. Як зазначає заступник начальника управління охорони навколишнього середовища КМДА Віктор Токаренко, на затвердження меж одного парку потрібно близько 100 тисяч гривень, і «винесення до натури» всіх паркових утворень Києва має розтягнутися років на п’ять-шість.

Дуже бракувало «на круглому столі» бізнесменів. Адже, наприклад, на Заході за ту ж можливість переробляти сміття підприємці б’ються між собою. Отож головним ворогом навколишнього середовища було визнано відсутність комплексного підходу. За словами Віктора Токаренка, бізнес, влада і громадськість тягнуть віз екології як лебідь, рак і щука. Підприємства зливають відходи виробництва в Дніпро, влада ущільнює житлові райони в центрі за рахунок зелених насаджень, а громадяни ні за що не викинуть свій джип, щоб поїхати на роботу на екологічно чистому велосипеді.