Перейти до основного вмісту

Ботаніка — це креативно!

Ентузіасти створюють великий онлайн-атлас рослин України
11 жовтня, 16:37

У дитинстві було цікаво розглядати довідник лікарських рослин, родзинку книжкової етажерки дідуся та бабусі. Практично кожна рослина була підписана латиною, ілюстрацій небагато. Деякі рослини намагалася знайти на сільському обійсті чи за його межами, і не завжди це вдавалося. Якби тоді вже існував науково-волонтерський проект «Флора України», можливо, мої пошуки були б результативніші.

Група науковців щодня публікує на фейсбук-сторінці «Флора України» фотоальбом про певну квітучу рослину, з її коротким описом, назвами латиною та українською, з даними, де росте та чи є рідкісною. Уявіть, уже опубліковано тисячу таких альбомів! Це п’ята частина усіх видів судинних рослин, що є в Україні. Востаннє офіційне видання «Флора України» публікувалося в 1960-х роках. А збором воєдино саме ілюстрацій усіх рослинок взагалі ще ніхто не займався.

«ЦЕ ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ НАУКИ ТА ЗНАНЬ»

Натхненниками проекту стали кандидат біологічних наук Микита Перегрим, який працює в Університеті прикладних наук імені Кароля Естерхазі (Егер, Угорщина), та кандидат біологічних наук Олеся Безсмертна, співробітниця Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Олеся виконує обов’язки куратора проекту, доки Микита за кордоном.

«Можемо бачити, що якась травинка росте біля нашого під’їзду. Ще й іноді подібна, але вже не така, трапляється на нашій дачі. Можемо зауважувати, що якихось кущів стає більше в нашому парку, а якісь навпаки всихають і зникають. Іноді нам цікаво, чи можна купувати такі чудові букети з блакитними та рожевими квіточками навесні в переходах, чи екологи налякають нас Червоною книгою? Такі ситуації виникають у нашому житті майже щодня. І це все тому, що ми любимо рослини, звертаємо на них увагу, але часто-густо не знаємо про них нічого, навіть назви, не кажучи вже про природоохоронний статус, користь чи шкоду від них», — так обґрунтовують появу проекту Олеся та Микита (детальніше з ним можна ознайомитися за посиланням https://www.facebook.com/groups/floraofukraine/).

НЕЧУЙВІТЕР ОРАНЖЕВО-ЧЕРВОНИЙ (HIERACIUM AURANTIACUM)  ГОРА ПІП ІВАН МАРМАРОСЬКИЙ. МАРМАРОСЬКИЙ МАСИВ КАРПАТСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА

 

Ботаніки почали працювати над проектом понад два роки тому. Сьогодні їхня команда — це 21 науковець із Києва, Одеси, Умані, Хмельницького, Рахова, Івано-Франківська, Луцька, Первомайська, Херсона, Львова, Чернівців, Черкас, Сум, Харкова та Дніпра. 

«Це була спонтанна ідея, яка стала проектом. Він унікальний тим, що немає наразі такої збірки, де було б зібрано усі види флори України, — розповідає Олеся Безсмертна. — Тож, з одного боку, це популяризація науки, бо з існуючих п’яти тисяч видів квітучих рослин у нас уже опублікована тисяча, а ми хочемо зібрати всю колекцію. З другого — це популяризація знань, бо ми видаємо ілюстрації, латинську та українську назву, кожен може знайти за ключовими словами інформацію, яка його цікавить, або погортати альбом про певний вид».

Також у групі розміщують інформацію про певні наукові цікавинки, конференції, новинки природоохоронної діяльності, інформацію про експедиції модераторів та їхню діяльність. «Звичайно, ключова частина роботи орієнтована на більш професійне коло осіб, але ми стараємося подавати такий матеріал, щоб було цікаво усім», — каже Олеся.

УСІ ФОТОГРАФІЇ — АВТОРСЬКІ

Дещо завуальована мета проекту — довести усім, що ботаніка — це цікаво, важливо та креативно. Як додає Олеся, ученим хочеться, щоб слово «ботаніка» мало не лише негативне забарвлення. Тож викладаються на всі сто, щоб це довести. Сьогодні спільнота «Флора України» стала платформою для спілкування професійних ботаніків та екологів, на її сторінках обговорюють важливі природоохоронні питання. А це цікаво і професіоналам, і аматорам, тож це ще й шпаринка у світ науковців.

Між модераторами проекту існує розподіл обов’язків. Кожен із них щотижня відповідає за наповнення сторінок та підготовку фотоальбомів. До речі, усі світлини — авторські, зроблені під час експедицій чи інших наукових вилазок.

ASTRAGALUS AUSTRIACUS JACQ. НА СТЕПОВИХ ДІЛЯНКАХ ПОБЛИЗУ СМТ РАУХІВКА БЕРЕЗІВСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ, 9 ЧЕРВНЯ 2017 РОКУ

 

«Коли проект став більш масштабним, коли було опубліковано сотий вид, стало зрозуміло, що в двох людей немає можливостей усе охопити, тому виникла ідея залучати спеціалістів-колег, — зауважує Олеся. — Вирішили, що це будуть фахівці з різних куточків України, бо є види специфічні для Карпат, для сходу, півдня тощо. Сподіваємося розширюватися, бо ще не всі регіони охоплені. Також є можливість змінювати обкладинку групи — це робить модератор, який працює на тижні, він публікує пейзажі зі свого регіону. В науковців є великі пласти фотографій, які просто лежать, а участь у проекті дає можливість показати свої доробки».

ДОПОМОГА В ОХОРОНІ ПРИРОДИ

Під час проекту з’явилася рубрика для тих, хто полюбляє мандрувати, з хештегом #мальовничаУкраїна. Щотижня з’являються фотографії з різних цікавих куточків на території країни, звичайно, пов’язані з природою. Учені ставлять собі за мету опублікувати весь зібраний матеріал.

«У нас є фотографії рідкісних видів, які мало хто бачив. Є окремі види, які внесені до Червоної книги України, але мало відомо про їх поширення. Щоб досліджувати та знати, де та що росте, ми й намагаємося цю інформацію висвітлити. Таким чином збирається базова інформація про поширення видів. А на підгрунті цього можна організовувати певну природоохоронну діяльність, вивчати популяцію, створювати заповідні території, але це наступні етапи», — пояснює Олеся Безсмертна.

SILENE LATIFOLIA POIR. БІЛЯ ДОРОГИ, С. ВЕЛИКА РУСАВА ТОМАШПІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ, 23 ВЕРЕСНЯ 2018 РОКУ

 

«Звісно, варто було б перевидати книгу «Флора України», бо з 1960-х років ситуація змінилася, щось додалося, щось зникло, — продовжує науковиця. — Тим паче, європейські країни мають багато напрацювань у ілюстративному матеріалі, є атласи рослин певних регіонів. Наші провідні установи працюють у цьому напрямі, але наразі немає можливості це реалізувати. А наш проект не вимагає жодних затрат, крім зусиль і часу».

Досліджуючи життя рослин, науковці знають усі проблеми щодо їх збереження. Це недосконалі закони, брак коштів на науку та необізнаність громадян, які виривають із корінням декоративні лілії, орхідеї чи рябчики. Але своїм прикладом засновники проекту доводять, що зміни можливі, якщо є спільна ідея та бажання.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати