«Бойкот» прозорих аргументів

Про історію конфлікту між Міністерством охорони здоров’я та Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця скоро можна писати книжку. Але спочатку варто розібратися у причинах конфлікту та спробувати спрогнозувати фінал. Наразі ніхто з освітніх, медичних чи політичних експертів не наважиться це зробити. Принаймні доти, доки обидві сторони не розкриють усі карти.

«НЕОБХІДНО ПРИПИНИТИ ПОЛІТИЧНІ СПЕКУЛЯЦІЇ»

«День» розповідав, що Мінздоров’я вирішило усунути від посади ректора НМУ імені О.О. Богомольця Катерину Амосову за те, що вона не змогла вчасно підготувати та провести ліцензійний інтегрований іспит «Крок 1. Стоматологія». Зокрема, не підписала від імені університету необхідні договори з Центром тестування МОЗ. А це вже зрив навчальної програми, що, на думку міністерства, є підставою для звільнення.

Зараз у виші працює спеціально створена комісія. Вона з’ясовує причини зриву іспиту та вивчає ситуацію в навчальному закладі загалом. Очолює комісію заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський, з яким у ректорки було чимало непорозумінь через «Крок» та інші аспекти співпраці НМУ та МОЗ.

Катерина Амосова спільно з юристами підготувала позов до суду про протиправні дії МОЗ, оскільки за законом про вищу освіту відомство не має права усувати ректора закладу і призначати виконувачів обов’язків, якщо не йдеться про новостворений заклад. Також Катерина Амосова переконує, що у зриві тесту університет не винен. Просто Центр тестування відмовився брати участь у тендері на проведення тесту, вимагаючи від вишу оплати за старою договірною системою.

За тиждень конфлікту його учасники встигли дати по кілька прес-конференцій та опублікувати з десяток заяв. Зауважмо, аргументи юридично обґрунтовані й у МОЗ, і в НМУ. Крім цього, студенти пікетували міністерство у знак незгоди з діями МОЗ, не впускали до ректорату в. о. ректора Михайла Захараша. Від нього наразі немає жодних офіційних заяв. Лише опублікований на сайті вишу наказ про те, що в. о. ректора  має право підписувати необхідні для роботи закладу документи. «День» надіслав Михайлу Захарашу запит, щоб дізнатися його бачення ситуації та способів вирішення конфлікту.

В університеті провели засідання наглядової ради, котра висловила довіру Катерині Амосовій. До речі, голова наглядової ради НМУ Юрій Щербак назвав ситуацію з відстороненням ректора політизованою. «У даній ситуації необхідно припинити політичні спекуляції навколо ВНЗ, який нормально і продуктивно працює, — коментує він. — Стався конфлікт двох господарюючих суб’єктів. Подані відповідні заяви в правоохоронні органи, і суд встановить істину. А ті деструктивні сили, які намагаються політизувати ситуацію, намагаються реалізувати виключно свої корисливі задуми».

ДАВНЯ БИТВА ЗА РЕКТОРСЬКЕ КРІСЛО

Нагадаємо, свою посаду Катерина Амосова отримала у непростий для університету період. До неї заклад очолював Віталій Москаленко. На початку 2014 року МОЗ створило спеціальну комісію (нічого не нагадує?), котра перевірила діяльність ректора протягом 2010—2013 років. Такий аудит від міністерства виявив низку порушень. Зокрема, Віталія Москаленка звинуватили у зловживанні службовим становищем і привласненні 56 мільйонів гривень. Завищені ціни на закупівлях, тисячі гривень на фоторамки, фіктивний ремонт у гуртожитках і лабораторіях... Дехто з викладачів був шокований масштабами махінацій екс-ректора. Студенти вимагали від МОЗ нових виборів та реформи навчального процесу. Частина викладачів — ті, хто не побоявся тиску Москаленка — підтримала студентство. Після корупційного скандалу університет чекав позитивних змін і реформ.

Мінздоров’я розірвало контракт із Віталієм Москаленком, проти нього відкрили кілька кримінальних проваджень, справи досі розглядаються у судах. Згодом в університеті відбулися вибори ректора, доволі демократичні та прозорі. Кожен із восьми кандидатів міг представити студентам і колективу свою програму розвитку закладу, спілкуватися з електоратом тощо. У підсумку 36% голосів отримала Катерина Амосова. Крім якісного навчання, вона обіцяла подолати корупційні схеми попередника. Частково це вдалося. Наприклад, університет повернув з оренди власні приміщення, котрі винаймала похоронна контора. ВНЗ вважав це нецільовим використанням площі.

Розколотий перед виборами колектив вдалося об’єднати, в університет знову ринули абітурієнти. Здавалося, виш повернувся до нормальної роботи.

СТРАЙК ЧИ САБОТАЖ?

Уже 26 лютого цього року студенти оголосили безстроковий страйк і звернулися до Президента та прем’єр-міністра, щоб ті втрутилися у ситуацію. Одна з вимог — щоб МОЗ скасував наказ про усунення з посади Катерини Амосової.

«Ситуація, яка склалася в університеті імені Богомольця, це не страйк студентів і викладачів, а саботаж деяких членів адміністрації та деканів, — прокоментувала в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. — Прошу не плутати два кардинально різні явища — самоорганізований студентський рух і спущену згори ініціативу зриву навчального процесу, в заручниках якої опинилися тисячі майбутніх лікарів. Студенти НМУ — вільні люди, які хочуть навчатися, і це підтверджує їхнє щире обурення кайданами на дверях до навчальних корпусів».

Частина студентів обурюється в соцмережах, що їхньої думки про страйк ніхто не запитав, що їм важливо закінчити навчальний рік. Особливо це стосується тих, хто вчиться на контракті. Дехто побоюється, що за період страйку доведеться платити, бо в університеті діють платні відпрацювання пропущених занять. 

«Мені зрозумілі думки студентів, які висловлюються категорично проти такого заходу, особливо тих, хто не дуже стежив за ситуацією і йому в принципі байдуже, доки не «бахне» вже зовсім поряд, — висловився у «Фейсбуці» інтерн НМУ імені О.О. Богомольця Володимир Моторний, котрий брав участь у студентських протестах проти ректора Віталія Москаленка. — Щоб зрозуміти ситуацію, варто уявити випадок, коли нинішньому керівництву МОЗ заманеться попрати безпосередньо ваші права. Потім офіційний речник із папірця зачитає вам, що ви якісь «незрозумілі люди», а заступник міністра на пропозицію поспілкуватись мовчки посміхнеться і втече. Згадайте, як минулого року Центр тестування взяв у заручники випускників НМУ. Тоді я наївно сподівався, що МОЗ накаже негайно припинити безчинство і сприятиме пошуку якогось виходу із ситуації. Але ні. Цього разу вони змовились, зірвали іспит і переклали відповідальність на адміністрацію НМУ. Якщо не сказати своє «фе» зараз — гірші приниження ще попереду».

З НАДІЄЮ НА АНТИКРИЗОВИХ МЕНЕДЖЕРІВ

Необдумані кроки робить і МОЗ, і НМУ. Узяти хоча б поширену у соцмережах інформацію, що виш планує витратити три мільйони  гривень на піар-кампанію закладу щодо об’єктивного висвітлення подій, і начебто займається цим прес-секретарка Амосової — Олена Громницька, яка раніше працювала з Леонідом Кучмою. Дії команди МОЗ теж не завжди виглядають логічно, хоча вона вважається демократичною та реформаторською, хоча б у спробах створювати нову систему медицини. Не всі до кінця розуміють, як працюватиме медреформа, але зрозуміло одне: випускники медичних вишів працюватимуть в інакшій системі і лікуватимуть нас із вами.

Тому втручання МОЗ у роботу провідного медичного ВНЗ країни «на світанку» медреформи, ще й зупинка навчального процесу за ініціативи нібито студентства — не робить честі ані міністерству, ні НМУ. Згадайте, як обурювалися студенти деяких вишів з приводу вимушених зимових канікул і дистанційного навчання. Експерти вважали це імітацією навчального процесу, що позначиться на кваліфікації майбутніх інженерів і програмістів. У даній ситуації йдеться про лікарів. Скандал шкодить і рейтингу вишу, і репутації його випускників. Емоції відійдуть на другий план, а університету доведеться жити з післясмаком конфлікту.

«Ситуація неоднозначна з моменту призначення Амосової на посаду. У 2015 році була велика кількість студентських заворушень, аудит у виші виявив порушення на мільйони гривень. Студенти вимагали розірвання контракту, — нагадує Світлана Благодєтєлєва-Вовк, голова ради громадської організації «Точка росту: освіта і наука». — Коли в МОЗ прийшла Уляна Супрун, до неї теж надходили звернення з цього приводу. Ситуація виглядала як така, що не вирішується. А тут раптом через «Крок» Амосову змістили з посади. Зараз це виглядає як привід. Хоча, можливо, цей привід і використали, щоб вижити Амосову, а в МОЗ є високі цілі. Ситуація непроста, я думаю, її використовуватимуть проти Супрун, щоб вивести її з уряду. Зараз конфлікт нагадує ситуацію, коли сторони ідуть одна проти одної стінка на стінку. Але треба рухатися реформаторським курсом. Ситуація позначається насамперед на репутації навчального закладу. Я б радила Супрун залучити найкращих антикризових менеджерів. Не знаю, наскільки нині призначений в. о. цьому відповідає... У цьому конфлікті бракує демократії та прозорих аргументів, бо все дуже заплутано. І так само заплутано все буде розгортатися».

«День» стежить за розвитком ситуації.

ПРЯМА МОВА

«УНІВЕРСИТЕТ — ЦЕ САМОВРЯДНА ОРГАНІЗАЦІЯ, ДЕ ЧИНОВНИКИ НЕ МОЖУТЬ КЕРУВАТИ»

Юрій ЩЕРБАК, голова наглядової ради НМУ імені О.О. Богомольця, Надзвичайний і Повноважний Посол України, Посол миру міжрелігійної та міжнародної федерації Світового миру, постійний автор «Дня»:

— На засіданні наглядової ради був заслуханий звіт про роботу ректора університету, її визнано позитивною. Друга частина стосувалася того, що відбувається у виші. На погляд членів наглядової ради, це рейдерська операція, нахабна та безкомпромісна, щодо усунення легально обраного ректора. Так просто вирішило МОЗ. Студенти не пустили на засідання цих самозванців.

Також ми розглядали трагічну ситуацію зі студенткою з Туркменістану (Мукаддас Насирлаєвою. — Ред.), поки немає повідомлень про її загибель. Але з’ясувалося, що студентка порушила правила перебування на території України, це справа правоохоронних органів. Ми радили деканату по роботі з іноземцями посилити контроль, у тому числі з боку Міністерства внутрішніх справ, бо зрозуміло, що сам по собі департамент є корупційним, при чому часто студенти самі пропонують гроші. Декан розповів, що зустрівся з батьками зниклої дівчини, вони ніби не звинувачують деканат ні в чому.

Щодо тестування «Крок», як ми зрозуміли, МОЗ перевищило свої повноваження. Заступник міністра Олександр Лінчевський прийшов на засідання наглядової ради, але його не впустили, і ми не можемо ламати опір студентів, бо не можна  перетворювати засідання на з’ясування стосунків. Студенти теж виступали і говорили, що їм все це нагадує спробу реваншу тих сил, проти яких вони стояли на Майдані. Але суперечка буде вирішуватися в суді.

На засіданні ми винесли рішення про підтримку Катерини Амосової, бо існує правовий шлях: якщо хочуть усунути ректора, то замість нього ставлять першого проректора, а не професора з третього десятка. Я цього не розумію. Нехай  той, хто хоче захопити це місце, скаже про це чесно. Але які підстави? Є контракт між ректором та МОЗ. Університет — це самоврядна організація, де чиновники не можуть керувати.

Вважаємо, що треба цю суперечку вирішувати шляхом розслідування правоохоронних органів, а не одразу навішувати на ректора провини.

Щодо страйку студентів, то у мене таке враження, що це крайній захід, щоб привернути увагу суспільства та держави до того, що відбувається рейдерське захоплення такої великої і чутливої установи.