Божество, валюта та ліки,

Цибуля ріпчата (Allium від лат. lilium – як лілія, all – пекучий) дуже поширений овоч у всьому світі. Вона була відома уже за 4 тисячі років до н. е., її розведенням займались в Індії, Персії, Східній Азії. На слов’янських землях вона з’явилась в XII-XIII столітті.

В древності цибулю дуже шанували в Єгипті, їй поклонялись, як божеству, над цибулею клялись у суді в доказ своєї правоти.

У Древньому Римі після завершення десятирічного грабіжницького правління Нерона казна зовсім спустіла. Імператор Тит Веспасіан, що правив після Нерона, щоб поповнити казну, став продавати державні посади. Якось до нього з’явився молодий патрицій, напахчений парфумами. Веспасіан був роздратований цими ароматами. «Краще б було, якби ти наївся цибулі» – сказав імператор та посаду все ж таки продав.

Англійський король Річард I – (Річард Левине Серце) носив на шиї амулет із цибулі, бо вважалось, що цибуля попереджує будь-яке захворювання і приносить перемогу.

За смаком зараз розрізняють гостру, напівгостру та солодку цибулю. Чим вона гостріша, тим більше в ній вміст цукру та ефірних масел. На сьогодні існує понад 300 видів цього овочу.

Найцінніше, чим наділена цибуля, це наявність у ній фітонцидів – особливих летючих речовин, які здатні вбивати хвороботворні молекули. Всередині кожної клітини цибулі водяний тиск перевищує 24 атмосфери. Якби такий тиск був у котлі паровоза, то вибух був би невідворотним. Тому цибуля настільки цілюща, що її фітонциди вбивають не тільки звичайні хвороботворні бактерії, а навіть такі сильні, як золотистий стафілокок та дифтерійну паличку.

Найбільше в цибулі вітаміну С, а ще вона містить – В1, В2, РР. Багата також цибуля і мінеральними речовинами – залізом, кальцієм, фосфором, калієм.

Сучасною медициною установлено, що сік цибулі здатен розчиняти не тільки нирковий пісок, а навіть камінці, знижувати рівень цукру в крові.

Ще Гіппократ, Діоскорид, Парацельс та Галлер — великі лікарі древності — лікували цибулею десятки різних захворювань: застуду, рани, цингу, печінкові хвороби, щитовидну залозу, обмороження, атеросклероз.

Тож недаремно в часи хрестових походів за вісім цибулин можна було викупити полоненого.