«Бронебійна публіцистика» як засіб пізнання мовного питання

Нещодавно на базі філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся Х Всеукраїнський соціолінгвістичний семінар. На заході зустрілись українські та закордонні науковці, а також студенти з одинадцяти вищих навчальних закладів України.

«В Україні соціолінгвістика, на жаль, ще не зовсім поширена. Це доводить і практика нашого семінару — з 11 університетів курс соціолінгвістики є лише в чотирьох. Однак, як на мене, не викладач, а саме студенти повинні давати запит на вивчення дисципліни, як це було у разі з нашим університетом. У нашій мовній ситуації це дуже важливо, хоча непросто, адже під тиском дуже потужної російської традиції ми можемо втратити власну. Саме тому нам потрібно наповнювати категорійну базу української соціолінгвістики, — розповідає Галина Мацюк, керівник семінару, професор кафедри загального мовознавства Львівського національного університету ім. І. Франка. — На сьогодні наше суспільство ще не громадянське, і соціолінгвістика — це така навчальна дисципліна, яка могла би посприяти формуванню такого типу суспільства. Розвинувся би зв’язок «викладач — студент», але студент — як транслятор цих ідей у суспільство. Це те, що робить газета «День». Вона акумулює найцікавіші речі та посилає їх у соціум, намагається його об’єднати. Подібними є завдання й соціолінгвістики. Ми мусимо готувати сильного філолога, бо таким є запит мовної ситуації в Україні, запит нашого суспільства, яке ще не знає, що відбувається з ним. А головна проблема, що цим мовним питанням керує політичний чинник, а не людина». Саме тому однією з центральних подій на соціолінгвістичному семінарі був круглий стіл «Бронебійна публіцистика» як засіб пізнання мовного питання в сучасному суспільстві». Під час заходу студенти намагались проаналізувати 15 праць найвидатніших українських публіцистів під кутом зору соціолінгвістики. Учасники дискусії висловлювали думки, що видання «Бронебійна публіцистика» — надзвичайно важлива джерельна база з історії української соціолінгвістики, а також осередок формування змісту таких соціолінгвістичних категорій, як «суспільні функції мови», «держава», «нація», «народ», «соціальні групи» та «культура». Упродовж години молоді науковці, базуючись на книжках із «Бібліотеки газети «День», шукали відповідь на питання, якими ж є перспективи взаємодії мови та суспільства. Більшість учасників зійшлись на думці, що стан сучасної української мови та культури вимагає таких видань, як «Бронебійна публіцистика». Важливими є також активні громадські обговорення та аналіз здобутків українських істориків і публіцистів, адже, як відомо, історії властиво повторюватися.

Крім того, за програмою семінару відбувся також ІІ тур Всеукраїнського конкурсу студентських досліджень із соціолінгвістики. Під час представлення робіт студенти дискутували про стан і статус української мови, її роль в історичних процесах розбудови держави і націєтворення. Розглядали такі соціолінгвістичні категорії, як «мова села», «мовна ідеологія», «мовна дискримінація» та «мовне право». Не оминули молоді науковці у полеміці й проблеми мови українських ЗМІ, адже медіа є важливим чинником у формуванні бачення безлічі суспільних проблем, серед них і мовних. Активним обговоренням супроводжувалися висвітлені проблеми засилля сленгу та білінгвізму на території України.

«Соціолінгвістика — якраз та наука, яка займається мовною політикою, і це логічно, що саме вона має впливати на становлення й розвиток української нації. Фактично в кожній європейській державі усіма процесами мовної політики і державотворення займаються соціолінгвісти, тобто ті люди, які добре ознайомлені зі взаємодією мови та суспільства. Такими питаннями повинні займатися фахівці, а не ті люди, які в нас ухвалюють мовні закони», — розповідає переможець конкурсу Мар’яна Салецька, студентка IV курсу філологічного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка.