«Булінг» чи недбалість педагогів?

У Дніпрі школярі цькують однокласника-переселенця із Донбасу. П’ятикласники знущаються з хлопця, і мати змушена була звернутися з проханням перевести його до паралельного класу. Однак і там конфліктні ситуації продовжували виникати. Як розповідають, у листопаді хлопця штовхнули, він упав зі сходів, пошкодив ногу. Потім один зі школярів у нецензурній формі образив Сергія та його родину. Це стало причиною словесної перепалки. Розповідають, що був випадок, коли у хлопця жбурляли камінням. А нещодавно ситуація загострилася до критичної. «Мені дитина зателефонувала, він плакав і кричав: «Матуся рідна, забери мене, будь ласка, з цієї школи!» Запитую його: що трапилося? «Діти написали петицію і під час перерви тикали мені її у ніс: «Тепер тебе точно виженуть із класу!» — розповіла журналістам Вікторія Іванова, мати Сергія. Зараз хлопчик, після відвідування лікарів, сидить удома. У п’ять років Сергій через травму переніс інсульт. Дається взнаки й те, що родина пережила в Донбасі на початку війни.

2014 року багатодітна сім’я Іванових переїхала з міста Торецьк до Дніпра. У сім’ї п’ятеро дітей. Двоє хлопців учаться у школі № 52, яка розташована в житловому масиві «Тополя-1». Коли мати звернулася до вчителя, то не знайшла розуміння. Нарешті Вікторія Іванова написала про ситуацію з сином у мережі «Фейсбук», прохаючи про допомогу. Після розголосу в ситуацію втрутилися шкільні офіцери. Поліцейські відвідали школу і провели бесіду зі школярами. «Ця дитина навчалася в одному класі — її цькували. Керівництво школи вирішило перевести до іншого класу. Там ситуація змінилася: нібито хлопець проявляв агресію до своїх однокласників, і як відповідь — вони почали ставитися до нього зверхньо, цькувати», — розповідає начальник відділення зі зв’язків із громадськістю управління патрульної поліції Павло КАРМАНОВ.

Відвідування поліцейськими школи обурило батьків інших дітей. На шкільних зборах за участю представників поліції вони нарікали на те, що діти прийшли додому налякані — чи варто було так травмувати дитячу психіку? У школі винним у всьому схильні вважати і самого Сергія. Класний керівник навіть завела для нього індивідуальний щоденник поведінки. Зараз учителька на лікарняному, але телефоном поспілкувалася з журналістами. «Ці дрібні проблеми вирішуються у класі. Там нічого не було серйозного, я вважаю. Часто діти один на одного скаржаться, потім миряться», — каже Галина БУЛЬГА, класний керівник Сергія Іванова.

Шкільний психолог Вікторія АМОСОВА вважає, що педагоги робили все, що могли. «До мене зверталися керівництво класу і батьки. Всі були згодні, що ми вирішили цю проблему, і ми продовжували роботу з класним керівником. Але коли ми все владнали, в соціальних мережах з’явилася неперевірена інформація. З дитиною працювати я не мала права, бо мені мати не дала дозволу на роботу, і тому я працювала з класом. Суть проблеми в цьому класі — це стосунки дітей. Справа в тому, що агресія була і з боку дітей до цього хлопчика, і з боку хлопчика до дітей. Я бачила після нашої роботи з класним керівником, що стосунки були доброзичливі й гарні», — каже психолог.

Батьки однокласників теж вважають, що цю історію сильно роздули. «Ми усі навчалися у школі, і в нас були конфлікти. Це було ще восени, і кидались вони не камінням, а каштанами. Він їм кидав у спину, а вони у нього кидали. Це просто дитячий конфлікт — такий, як буває у школах. І дитина ця абсолютно нормальна. Будь-яка мати любить свою дитину — мамі просто треба навчитися визнавати, що її дитина теж може когось ображати», — каже мати одного з однокласників. Батьки п’ятикласників запевняють — ніхто не ображав хлопця та його родину через те, що вони є вихідцями з Донбасу. Дорослі обурюються ще й тим, що їхню зустріч з представниками поліції було знято на відео та розміщено в інтернеті. «Хочеться, щоб скоріше все минулося. Через звичайні збори роздули НП на всю країну. У нас у класі не один Сергій із Донбасу. Тут ще троє таких дітей. Ця стаття у «Фейсбуці» мене просто вбила — ніби ми принижуємо права переселенців. Я так зрозуміла, що Сергій скривдив дітей, і вони написали петицію. Не хочуть, щоб він вчився в їхньому класі. Діти скаржаться на нього, а поліцію викликала його мати», — каже ще одна мама.

Спроби поспілкуватися з самими дітьми педагоги вважають недоцільним — навіщо долучати до цих розбірок неповнолітніх. Утім, двоє хлопців з іншого класу підтвердили: Сергія школярі таки ображали, і кричали, що він «бидло з Донбасу». Звідки це йде — з родин, з вулиці або з телебачення та інтернету, зрозуміти важко. Та й чого приховувати — мова ненависті під час війни, що триває на сході, іноді просто зашкалює, і це не може не впливати на дітей. У багатьох родинах із Дніпра є ті, хто воював у Донбасі. Є й поранені та вбиті. Практично на всіх навчальних закладах висять меморіальні дошки на вшанування пам’яті колишніх учнів, що загинули під час АТО.

Намагаються розібратися у тому, що сталося у звичайній школі, й освітяни-чиновники. На сторінці департаменту гуманітарної політики Дніпровської міськради, відкритій у «Фейсбуці», з’явився дуже емоційний виклад цієї історії. «Жертвою цькування у школі може стати будь-яка дитина» — так розпочинається цей пост, що миттєво розлетівся багатьма новинними сайтами. Причому не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Самі представники влади називають цькування хлопця новомодним словом «булінг». Заступник начальника управління освіти департаменту гуманітарної політики міськради Юрій СЕМЧУК однозначно вбачає порушення — і педагогічної етики, і посадових обов’язків. Департамент обіцяє розібратися детально і продовжує наполягати на тій версії подій, яку одразу виклали в інтернеті. Мовляв, конфлікт таки пов’язаний з походженням родини з Донбасу, бо саме в цьому в нецензурній формі школярі звинувачували Сергія.

Юрій Семчук, сам колишній боєць АТО, на зустрічі з пресою розповів: «Хлопчик сюди приїхав з-під бомбардувань, для мене ця історія насправді страшна. Коли бомбардували Торецьк 22 липня, вони прийняли спільне рішення загинути разом... А коли виїжджали, перед ними машину танком збило. Вони в Дніпро приїхали, але досі дитині не надано якихось медичних обстежень, дитина ходить «з гранатою в голові»...» За його словами, історія з п’ятикласником Сергієм Івановим не є винятковою. Цькування учнів однокласниками з різних приводів останнім часом почастішали. Представник міськради зачитав журналістам цілий список подібних НП, що відбулися в навчальних закладах. Минулого року тільки у Дніпрі було зафіксовано дев’ять подібних випадків. Тому не можна залишати їх поза увагою, вважає він.

Наразі Юрій Семчук обіцяє особисто проконтролювати офіційне розслідування. Для цього вже створена спеціальна комісія. Директора школи відсторонили від посади і призначили іншого до проведення конкурсу. Класна керівниця — на лікарняному. Сергій — сидить вдома, мама каже, що в нього нервовий зрив, проте збирається повернути сина в той самий клас, коли той одужає. Вона сподівається, що ситуацію, яка виникла через байдужість педагогів, буде нарешті врегульовано. Вікторія Іванова дуже вдячна громадськості та владі Дніпра за всебічну підтримку. «Коли я написала про ситуацію у «Фейсбуці», стільки людей підтримали мене та запропонували свою допомогу! Взагалі, коли ми приїхали з Донбасу до Дніпра, то зустріли дуже багато добрих людей. Нам допомагали і звичайні громадяни, і благодійна організація «Допомога Дніпра». Я дуже вдячна цьому місту та його жителям», — розповідає вона. Мама Сергія каже, що виховує своїх синів справжніми чоловіками, які будуть не тільки чуйними та доброзичливими до людей, але й, у разі потреби, зможуть захищати свою країну.