Бути «жертвою» доброї реклами — приємно й корисно
На їхньому фоні скромна експозиція із зібрання Музею реклами України виглядала б абсолютно безмодною, якби її не було розміщено на шляху до місць нагальної життєвої потреби. Тим часом, саме звідси й треба було б розпочинати знайомство з виставкою, щоб простежити історичний поступ її величності Реклами не за шість, а майже за 100 років.
Ось зразок упаковки тютюну й парфумерії початку століття — простенько, але скільки смаку й витонченості. Ось крикливі агітки часів громадянської війни з розпачливим закликом Дем’яна Бєдного «Чтоб мироедам всем дать правильный ответ, узнайте правду всю из книжек и газет!» А який же гарний, аж душу проймає, плакат «Жах дезертира», виданий ВЦВК 1919 року! У голодні тридцяті радянська «інквізиція» рекламу, як явище викорінила, хоча в американських ЗМІ товари з країни Рад активно рекламувалися. Шістдесяті були представлені лозунгом на агітаційно-просвітницький кшталт барвистою афішею про раціональне харчування: «Вегетаріанство — запорука міцного здоров’я, довголіття і працездатності!» Що ж, це вельми актуально й понині. Утім, юні створіння, що проходили повз унікальну колекцію, звернули увагу на яскраво-червоні заклики до птахівниць, доярок і свинарок брати приклад із передовиків. Яке в цьому пуття, їм було невтямки і, посміявшись із безглуздої вигадки «предків», дівчата перейшли до споглядання сучасних рекламних плакатів.
Триптих, що трактує образ самої виставки, також видався мені цікавим. Якщо «Рекламу-96» репрезентували сучасний атлант із мобільником і спокуслива напівроздягнута каріатида, разом підтримуючи «склепіння» проблем, то наступного року ця сама пара вже чимдуж мчала, об’єднавшись у тандем на велосипеді, — мабуть, за мінливим птахом успіху. А нинішнього року спільну справу кували бізнесмен і міс-реклама.
— Два перших фотоплакати ми робили в студії, — розповів один із авторів образу виставки, незмінний її учасник, директор агентства «Blank Art Group» Сергій Гайдай. — Але з другим виникла несподівана проблема. У пошуках тандему об’їздили весь Київ і чудом відшукали його в товаристві сліпих. Образ «Реклами-98» уперше відзняли в справжній кузні на Подолі. Колеги з Одеської студії «Кінограф» паралельно робили ролик на 15 і 30 секунд. Вісім годин без усіляких перекурів працювали ми над втіленням задуманого. Сім потів із нас зійшло, а модель «Лінії-12» Юлія Блохіна ще й справжнім молотом розмахувала. Трохи пізніше Юля призналася, що вона в «цікавому» стані, але чого не зробиш з любові до мистецтва.
До речі, якщо очолювана Сергієм студія розробляла візуальний і графічний стиль виставки, втілений в афішах, запрошеннях, календарях, обкладинці каталогу, фірмовій папці, то «Гайдай-студія», якою керує його брат Ігор, безпосередньо символічний образ виставки передала фарбами світла...
«Ковалів», фотозображення, що кують золоті червінці, один мій знайомий «не сприйняв»: занадто прямолінійно й трохи вульгарно. Напевно, у своїй думці він не самотній. Щоправда, це помітне явище ніколи ще не викликало загального «одобрямса». Як помітив менеджер із маркетингу Winner Group Ukraine Ігор Пирог, «будь-яка реклама добра, коли на неї звертають увагу». З другого боку, бути «жертвою» доброї реклами завжди приємно й навіть корисно. Особливо, коли вона «рухає якісний вітчизняний товар».
№179 19.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
