Битва за феросплави

Яка б критика не звучала сьогодні на адресу Фонду держмайна, на який фактично покладено відповідальність за зрив торішньої програми приватизації, його важко звинуватити в закритості і прагненні уникнути дискусій. Явно на користь Фонду свідчить і його веб-сайт, за допомогою якого «уболівальники» приватизаційного процесу останнім часом могли бути в курсі всіх новин, враховуючий етапи роботи над затвердженою нині урядом для подання в парламент програмою приватизації на 2003—2008 роки. Як кажуть, у наявності прагнення ФДМУ врахувати висунені претензії.

Разом із тим не можна не відзначити і прагнення настояти на своєму, що базується, очевидно, як на силі аргументів, так і на підтримці зверху. (Не будемо забувати, що на початку цього року голова Фонду Олександр Бондар, який подав заяву про відставку, але її поки не розглянули, отримав із рук Президента високу державну нагороду). Про це можна судити з початку процесу приватизації ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» (Дніпропетровська обл.). Говорячи про це підприємство, що займає монопольне становище на загальнодержавних ринках з виробництва електроферомарганцю вуглецевого і силікомарганцю, перший заступник глави Фонду Михайло Чечетов порівняв його місце в приватизації «з вершиною Еверест» і сказав, що фіскальна складова у цьому процесі не повинна закривати очі на те, «що буде потім». Він виступив за прописану в новій програмі приватизації «ретельну діагностику наслідків продажу». Після того, як підприємство буде продане, воно, на думку Чечетова, повинно працювати краще. Для цього Фонд орієнтується на те, щоб нові власники, увійшовши на підприємство, забезпечили йому насамперед розвиток. «Нехай мене критикує уряд, Верховна Рада, — сказав Чечетов, — але я говорив і говоритиму, що під час приватизації стратегічних об’єктів ми не повинні ставити за головне тiльки фіскальну складову, а й бачити перспективу». Цієї ж думки дотримуються і в Міністерстві промислової політики. За словами заступника держсекретаря міністерства Сергія Грищенка, «Для держави, для гірничо-металургійного комплексу важливо не просто продати НЗФ і отримати кошти в бюджет, а бути впевненими в успішній подальшій діяльності цього підприємства. Гарантувати це зможе тільки ефективний власник».

У дещо спрощеному вигляді такий підхід ФДМУ до Нікопольського феросплавного полягає в тому, що переможець конкурсу з продажу 25%-го пакета акцій (стартову ціну збiльшено в 2,7 разу до 53 млн. грн.) отримує ще один такий пакет (25% плюс одна акція) в управління, а за результатами діяльності може або позбутися всього, або отримати додатковий приз: право придбати у власність і другий пакет (за ціною, встановленою в результаті експертної оцінки — Чечетов вважає, що після того, як на підприємстві попрацює успішний інвестор, ціна продажу істотно зросте порівняно з нинішньою). Цю схему минулого місяця уряд узгодив відповідним розпорядженням.

Важливою складовою умов конкурсу щодо Нікополя є відбір його учасників. Чечетов наполягає, що при цьому «базу конкуренції» не було надмірно звужено, але визнає, що «відсікали» дрібних інвесторів, з якими складно пов’язувати серйозне покращання роботи підприємства, зате не можна виключити «великі ризики погіршення... після продажу». Згідно з умовами конкурсу претендент повинен щонайменше три роки ефективно управляти (на підставі права власності або за договором доручення) контрольним пакетом акцій підприємства, яке виробляє 350 тис. тонн електроферосплавів на рік. Зі слів заступника голови Фонду, дуже важливо, щоб на конкурс прийшли учасники не тільки вітчизняні або з близького зарубіжжя, але й з «далекого». Чечетов розповів про інтерес до конкурсу ряду зарубiжних претендентiв, серед яких французька компанія Eramet, якій належить вісім феросплавних заводів по всьому світу i делегацiя якої у груднi вiдвiдала завод. За інформацією Фонду, НЗФ може зацікавити також бразильських і південноафриканських виробникiв феросплавів. Можливість участі в приватизації НЗФ розглядає і корпорація «Індустріальний Союз Донбасу». Агентство ділової інформації «Контекст», посилаючись на прес-аташе ІСД Вікторію Лобко, повідомляє, що «у ради директорів корпорації є висновки аналітиків стосовно цього підприємства і пропозиції від менеджменту розглянути питання про участь у конкурсі». Крім того, за повідомленнями інформагентств, можливість своєї участі в конкурсі розглядає і корпорація «Інтерпайп».

Кожному з них, безумовно, під силу представити дані про свою відповідність умовам і перерахувати організаторам конкурсу відповідну фінансову гарантію (5,3 млн. грн.). Критерієм відбору переможця стане найвища (не нижча за стартову) запропонована ціна за пакет акцій і згода з всіма умовами конкурсу. Якщо два або більше учасників представлять однакові пропозиції, то переможцем стане той, хто подав їх першим (як повідомили «Дню» у відповідному відділі Фонду, конфлікту тут бути не може, оскільки претенденти здаватимуть документи безпосередньо до канцелярії, де на них проставлятимуть дату і час подання).

Фонд сподівається, що пілотний проект з продажу пакета акцій НЗФ створить хорошу базу для залучення іноземного капіталу в українську приватизацію. Серед головних аргументів — відсутність політичних ризиків, стабільна політико-економічна ситуація, зняття санкцій FATF, просування України на шляху до вступу до СОТ, майбутнє затвердження в парламенті програми уряду і програми приватизації. «Все це — стабілізуючі чинники, що лягають у скарбничку інвестиційної привабливості України», — впевнений Чечетов. З його слів, Фонд хоче зробити у це і свій внесок, орієнтуючись на серйозних покупців, а не тих, хто «поуправляв усього три дні».