Бюджети нацпарків урізали – «задля АТО»

Скорочення видатків у нинішні часи спіткало й об’єкти природно-заповідного фонду. Міністерство фінансів надіслало відповідного листа Міністерству екології і природних ресурсів, а звідти відповідні вказівки отримали адміністрації національних парків. Відомства повідомляють, що відповідно до закону про зміни до бюджету на 2014 рік, адміністрації повинні скоротити обсяги своїх видатків на 70%. Аж до кінця року. Така вимога стосується більшості державних установ. Кошти мали б іти на забезпечення потреб армії та проведення антитерористичної операції. Активісти Національного екологічного центру України звернулися до Мінфіну за роз’ясненнями, які саме об’єкти природно-заповідного фонду зобов’язані скоротити свій бюджет, бо для них таке урізане фінансування може обернутися на катастрофу. І що цікаво, у переліку об’єктів, наданих Міністерством фінансів, немає жодного із природно-заповідного фонду. Екологи дивуються, бо національні парки свої видатки скоротили, а кошти ділися невідомо де.

— Виходить дуже дивна ситуація. У законі про зміни до бюджету, який є на сайті Верховної Ради, йдеться, що упроваджується відрахування коштів, зокрема і від національних парків, на потреби АТО. Але в листі від Мінфіну немає переліку цих парків. Це може бути якась технічна помилка з одного боку, або маніпуляція з грошима. Думаю, на місцях наказ Мінприроди про скорочення видатків уже виконують. Хоча ці гроші, які вимагають від нацпарків, насправді навіть не були передбачені в їхньому бюджеті. Через таку ситуацію персонал буде звільнятися, на охорону території коштів не буде, а це спричинить зростання браконьєрства. Одним словом, без грошей національний парк працювати не буде.

Тепер природозахисники вимагають від Міністерства фінансів, Міністерства екології і природних ресурсів, щоби ті розслідували, куди ж саме і на які потреби перераховуються кошти об’єктів природно-заповідного фонду. А ще екологи схвильовані, чому саме з національних парків намагаються витиснути додаткові суми, коли фінансуються вони за залишковим принципом, а того, що виділяє держава, на всі потреби не вистачає. Більшість експертів сходяться на думці, що об’єкти природно-заповідного фонду — це не ті категорії державних структур, на які зараз можна тиснути фінансово.

Еколог з Одещини, який опікується заповідними об’єктами свого краю, Іван Русєв розповідає, що від дирекції Нижньодністровського національного парку чув нарікання, що бюджет скорочуватимуть і що навіть без такого рішення влади вижити паркові було б непросто.

— У нацпарків і без цього скрутне становище. У них не було ні на що коштів, крім як на зарплату. Не було ресурсів, щоб проводити моніторинг на території і найголовніше — охороняти цю територію. Навіть якщо насправді ці гроші віддають на АТО, то урізання бюджету цих об’єктів зруйнує саму ідею природно-заповідного фонду, — пояснює Іван Русєв. — Бо територія без охорони, без моніторингу просто буде роздерта на шматки. Скільки таких ласих шматків є для тих, хто тільки чекає, щоб позбавити сили ці природно-заповідні організації. Я вважаю, що АТО треба допомагати, гроші треба шукати і затягувати паски. Але національні парки та інші об’єкти природно-заповідного фонду завжди отримували копійки, а якщо зараз у них забрати і ці кошти, це буде катастрофа. А якщо з’ясується, що ці гроші пішли десь на сторону, то це просто злочин.

Такими діями можна зруйнувати систему природно-заповідного фонду, переконані фахівці. Оскільки коштів на утримання парків бракувало, чимало з них мають борги за отримані, але непроплачені товари та послуги. Через це проти деяких адміністрацій тривають судові процеси. Плюс — частина нацпарків орендує адміністративні приміщення, на що теж потрібні кошти.

До того ж Україна зобов’язана до кінця цього року збільшити удвічі площу природно-заповідних територій (відповідно до Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2010 — 2015 роки, що виконується при фінансуванні ЄС). За словами Івана Русєва, ніхто цієї вимоги не виконує. На прикладі Нижньодністровського парку пояснює, що тут частину території намагаються позбавити статуту заповідної, щоби зводити на цьому місці лінії електропередачі. Хоча звітувати перед представниками ЄС доведеться: чому кількість заповідних об’єктів не зростає, а ті, що існують, лишаються напризволяще.