Чому нас «трясе»?

Фахівці Інституту геології Російської академії наук (РАН) констатують стрімке зростання кількості природних, техногенних та екологічних катастроф у світі і, зокрема, в Росії. За даними МНС Росії, щорічно кількість надзвичайних ситуацій природного характеру в країні в середньому становить 280 подій, притому, що ще 10 років тому це число було менше на 60. Як повідомляє Інтерфакс-Україна, вчені пов’язують цей факт із низкою глобальних процесів у соціальній, природній і техногенній сферах. На думку директора Інституту геології РАН академіка Віктора Осипова, найважливішими причинами збільшення кількості природних катастроф є «зростання населення планети, збільшення техногенного впливу на природне середовище та його деградація, а також глобальне потепління клімату». Академік також відзначив, що «багато розвинених країн, такі як Японія, вже зараз змушені витрачати на боротьбу з природними катастрофами близько 5% свого річного бюджету, що становить $23 — 25 млрд.

Чи стурбовані в Україні окресленими тенденціями і чи справді взаємозв’язок природних катастроф і людської діяльності настільки очевидний, — «День» поцікавився у вчених.

Олександр КЕНДЗЕРА, заступник директора з наукових питань Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України:

— Унаслідок збільшення техногенного навантаження на середовище виникає враження, що кількість природних катастроф збільшується. Насправді це не так. Вони просто чіткіше проявляються на тлі розширення території забудов і будівництва висотних споруд. Адже в нас будують за таким принципом: якщо раніше на цій території нічого не відбувалося, то, отже, і не відбудеться. Але якщо стихійні лиха траплялися на незаселених територіях, їх просто ніхто не помічав. Або там стояли маленькі будиночки, які переносять, наприклад, землетруси краще, ніж «висотки». Крім того, сьогодні при будівництві, як правило, не дотримуються багатьох технічних і екологічних нормативів. Ті ж хмарочоси, військові склади, дамби, водосховища можуть руйнуватися через невеликий підземний поштовх.

Причина катастроф криється в людській неакуратності. Наприклад, через активне будівництво доріг і підрізки їхніх схилів грунт починає повзти. Переривання струмків призводить до того, що вони змінюють своє русло — це зменшує несучі властивості грунтів.

Володимир БОРЕЙКО, директор Київського еколого-культурного центру:

— Насамперед, ситуацію, що виникла, екологи пов’язують із збільшенням кількості запуску космічних кораблів і великих ракет. Одна балістична ракета або космічний корабель здатні «з’їсти» стільки кисню, скільки всі ліси України півроку виробляють. Таким чином, створюється екологічний дисбаланс. Крім того, вся ця космічна техніка має властивість вибухати. Вибух — це також величезне споживання кисню, що позначається на атмосфері, — якщо в одному куточку світу вибухне ракета, то в протилежному серед літа може випасти сніг, пройти тайфун, ураган.

Ще дуже шкодить планеті масована вирубка лісів — джерел кисню. Порушується природний баланс, що часто є причиною екологічної катастрофи.

Віталій МЕЖЖЕРІН, головний науковий співробітник Інституту навколишнього середовища і ресурсів при Раді національної безпеки:

— Катастрофа — це швидкий вихід за межі норми, вона пов’язана з імпульсним викидом енергії. Замість того, щоб боротися за виживання, доглядати за природою, як сказано в Біблії, людина посилює негативні явища в навколишньому середовищі. Періодично відбувається стиснення Землі, вона розігрівається зсередини і вимушена виводити надлишки тепла. Якщо людина виживе при глобальному потеплінні, потім їй доведеться боротися з глобальним похолоданням, на зразок того, яке спостерігалося за часів сходження льодовика.