Чому Євромайдан оф-лайн?

Недільна сутичка активних мітингувальників з правоохоронцями, що відбулася у Києві на вулиці Грушевського, стала черговим випробуванням для українського телебачення на профпридатність. Не більше не  менше. В той час як десятки журналістів самовіддано працювали на «передовій лінії» та фіксували хід протистояння, ризикуючи власним здоров’ям та навіть життям, для більшості глядачів країни оперативно знайти об’єктивну інформацію чи принаймні «картинку» з місця подій виявилося проблемою. У пошуках достовірної інформації сотні тисяч глядачів з різних регіонів України та закордону хаотично перемикали кнопки, але жоден центральний канал у зв’язку з масштабною збройною сутичкою не змінив сітки мовлення для позапланових сюжетів та прямих включень з місця подій. Більше того — у час, коли в центрі столиці, ніби на війні, проливалася кров, горіли автомобілі та зривалися світло-шумові гранати, на деяких каналах йшли розважальні концерти.

«Для країни в центрі Європи те, що жоден центральний телеканал не перервав свої ефіри заради марафонів, репортажів з місця подій, — це теж вирок. А гумористи та концерти на деяких з них — це вже і цинізм», — написала на своїй сторінці у «Фейсбук» медіа-експерт, шеф-редактор «Телекритики» Наталія ЛІГАЧОВА.

ПОЗА ЕФІРОМ

Відчувши брак інформації в режимі он-лайн, українські глядачі чекали на вечірні новини, щоб дізнатися більше. Утім, одну з головних топ-тем у світі — заворушення в Києві — далеко не всі наші канали показали повністю. Так, Перший Національний про Народне віче та нічні сутички «детально» розповів у сюжеті, тривалістю в 1,23 хв.! Не змінивши сітки мовлення, з 18:25 до 20:25 — фактично в пік загострення конфлікту, — державний канал показував глядачам концертну програму Андрія ДЕМИДЕНКА. «Насолоджуйтесь красою української пісні. Адже всі твори Демиденка — надзвичайно глибокі та душевні», — йдеться в анонсі програми.

Окремою темою в оцінках обурених «інформаційним вакуумом» глядачів стали підсумкові новини на «Інтері» «Подробиці тижня», які після звільнення ведучого Дмитра АНОПЧЕНКА уперше провів Андрій ДАНИЛЕВИЧ (до цього він вів аналогічний підсумковий тижневик «Событий недели» на ТРК «Україна»). До слова, напередодні «Інтер» призначив і нового шеф-редактора програми «Подробиці тижня» Олександра ЛУК’ЯНЕНКА. Вже з перших хвилин програми ведучий наголосив на тому, що сутичку спровокували учасники мітингу. На «Інтері» розповіли про доцільність поспіхом прийнятих у четвер нових законів, мовляв, більшість із них давно діють в Європі. Зокрема журналісти наголосили, що «за поширення екстремістських матеріалів, наприклад, закликів до повалення чинної влади та масових безпорядків, — загрожує позбавлення волі до трьох років».

Далі Данилевич запустив в ефір сюжет про те, як тисячі киян вимагають, щоб Майдан нарешті розійшовся. «Майдан, як явище, дуже змінився і багатьох розчарував. Минулого тижня відбулося відразу кілька акцій з вимогою розійтися та прибрати за собою», — так анонсував сюжет ведучий. Крім цього, глядачі «Інтера» побачили спеціальний сюжет про один день із життя бійців «Беркуту». В яких умовах вони працюють, скільки отримують і як «відкривають душу» у бесідах із психологами, коли доводиться  застосовувати силу проти мирних людей. Загалом цікавий сюжет частині аудиторії неприємно було дивитися. І про це глядачі відверто писали у соціальних мережах. Було болісно читати ці коментарі та розуміти, як у країні одних українців протиставляють іншим. Зробивши непоганий сюжет про «Беркут», канал обрав не найкращий час його трансляції. Натомість журналісти не звернули уваги на те, звідки у людей така нетерпимість загалом, і щодо людей у формі зокрема. А нетерпимість та радикалізм великою мірою викликані ухваленими минулого четверга законами, які суттєво обмежують права та свободи людей. До речі, про це заявила уповноважений із прав людини Валерія ЛУТКОВСЬКА, назвавши рішення ВРУ від 16 січня «каталізатором насильницьких дій». Хтось із журналістів запитав у авторів закону Вадима Колесніченка і Володимира Олійника, чи задоволені вони тим, що відбувається в країні? Чи готові взяти відповідальність на себе? Значно простіше мітингувальників протиставити міліціонерам, не запропонувавши об’єктивного аналізу та збалансованого погляду на конфлікт.

Із традиційних каналів найповнішу інформацію (прямі включення, спеціальні репортажі та коментарі авторитетних експертів) можна було побачити в ефірах з «5-го», «каналу 24» та ТВі.

«Те, як провідні телеканали, а також більшість комерційних ФМ-радіо висвітлюють Віче 19 грудня та протистояння на вул. Грушевського, свідчить про непоступливість влади, а відповідно, наближених до неї олігархів у плані будь-якого компромісу з Майданом. Ці ЗМІ створюють паралельну реальність, у якій існує «стабільність», «слов’яно-православна єдність», «вітчизняне» кіно, музика, передусім шансон і попса. Контрольовані владою ЗМІ упевнені, що таким «заколисуванням» їм вдасться зберегти критичну масу пасивних людей, — зауважив у коментарі «Дню» медіа-експерт Роман КАБАЧІЙ. — Але зміни в державі не робить пасивна більшість, а якраз критична кількість активної меншості. Утім для тих  та інших бракувало достовірної інформації. Тому навряд чи традиційне ТБ справилося зі своїм завданням».

Відчувши запит на інформацію, якої в режимі он-лайн бракує, заповнити нішу спробували журналісти інтернет-каналів, зокрема «Громадське ТБ», «Еспресо ТБ» та «112. Україна». Ці мовники транслювали хід протистояння фактично у режимі нон-стоп, що, між іншим, забезпечило їм рекордну кількість переглядів. Наприклад, свій власний рекорд побила команда «Громадського ТБ», яку в ніч з неділі на понеділок дивилося понад 133 тисячі людей. Утім, інтернет-канали у країни, де половина населення немає доступу до мережі, залишаються малодоступними платформами для отримання інформації.

ЦІНОЮ ЗДОРОВ’Я

Після подій 1 грудня минулого року, коли понад 50 журналістів зазнали побиття і переслідувань під час висвітлень Євромайдану, столичні події минулої неділі стали другим за масштабами актом протидії співробітникам ЗМІ.

Виконуючи редакційні доручення під час сутички на Європейській площі і вулиці Грушевського 19 січня було поранено чимало журналістів. Так, ушкоджень зазнали кореспонденти «5-го каналу», «1+1», кількох он-лайн видань, зокрема координатор і стрімер Spilno.TV Галина Садомцева, два оператори Spilno.TV, журналіст «Радіо Свобода». Кілька світло-шумових гранат вибухнули неподалік фотокореспондентів «Дня». Утім, частина журналістів не зверталася за медичною допомогою. Деяких колег затримали правоохоронці, зокрема, як повідомила «Радіо Свобода» їхнього журналіста Дмитра Баркара та оператора Ігоря Ісхакова було затримано разом із протестувальниками. Дані про потерпілих та затриманих медійників, які на вул. Грушевського виконували свої професійні обов’язки, постійно оновлюються.