Чи зів’яне «Колос»?

Цей мистецький колектив народжений був у далекому вже 1951 році у містечку Торчин на Волині, і цього року мав би відзначати 70-річний ювілей. Та ось чи доживе, доіснує до нього?.. На Волині ансамбль пісні і танцю «Колос» — найстаріший самодіяльний колектив. Колектив-легенда, який виступав з гастролями, презентуючи Україну і українське мистецтво, по всьому світі, від Конго до В’єтнаму, відвідав понад півсотні країн, активно виступаючи і у волинських селах. Не тільки у клубах, а й часто під відкритим небом, бо нема такого приміщення, яке б могло вмістити усіх шанувальників на Волині «Колоса».

Крапка в існуванні такого знаного колективу може бути поставлена вже через пів року. Бо саме стільки часу пропонують ще утримувати «Колос» в обласній комунальній власності. А далі, як заявили під час недавніх бюджетних слухань у Волинській обласній раді, треба розглядати «можливість передати утримання ансамблю місцевій громаді». Так само лише пів року обласний бюджет готовий утримувати й музей історії сільського господарства Волині — скансен у селі Рокині під Луцьком. Але з музеєм ситуація трохи інша. Його директор Олександр Середюк, втомившись роками випрошувати кошти на заклад, який є туристичною родзинкою краю, просить депутатів визначитися, чи буде далі облрада підтримувати музей. Якщо ні, якщо Волинська обласна рада вийде із засновників, то йому буде легше знайти інвестора.

А з «Колосом», треба розуміти, альтернативи нема, і його хочуть банально «скинути» на громаду. І це не перший такий «дарунок», який отримує Торчинська громада. Нині вона утримує відомий далеко за межами Волині Торчинський народний історичний музей імені Григорія Гуртового. Це один з перших музеїв Волині, заснований на громадських засадах відомим краєзнавцем Григорієм Олександровичем Гуртовим, це унікальне надбання, яке нараховує більше 10 тисяч оригінальних історичних пам’яток, це сучасна експозиція, яку високо цінують не лише екскурсанти, а й самі музейники за фаховість.

Як каже тепер Юрій Кревський, голова Торчинської громади, кого тільки не бачили у цьому музеї, яких великих людей, які високі речі тут промовляли, цінуючи музейне надбання... А помер Гуртовий, і нікому той музей вже не треба... Газета «День» (18 червня 2019 року) у тексті «Торчинська дилема» писала про проблеми, з якими стикнувся як колектив музею, так і сама громада. «Ми будемо утримувати музей, бо ми розуміємо його важливість», — говорив у коментарі «Дню» Юрій Кревський, Але водночас він веде, як висловився, переговори з народними депутатами від Волині, аби музей, врешті, забрали від них. Бо це сумно, каже він, коли такі колективи, як народний історичний музей та заслужений народний ансамбль пісні і танцю «Колос», скидають на громаду. Бо це колективи не містечкового масштабу, а значно вищого.

Про це Юрію Кревському за життя не раз говорив й Олександр Огородник, багаторічний керівник «Колоса». Як передбачливий менеджер, він багато років тому перевів колектив в обласну комунальну власність. «Огородник був авторитетний чоловік, він продовжував життя знаному колективу. Але він, на жаль, вже відійшов від нас у вічність... А на прикладі музею я бачив, що ось, помер Гуртовий, і нікому той музей не став потрібний. Помер Огородник — і нікому той «Колос» не стає потрібний. Якщо на музей ми витрачаємо з бюджету громади 500 тисяч, то «Колос» у рік потягне щонайменше мільйон. Громада не має можливості на такі витрати. У «Колосі» вже більшість учасників — лучани, наші люди не дадуть «добро», аби утримувати «луцьких». Бо в громаді є куди, самі розумієте, витрачати кошти. Тим більше, повторюся, що як музей, так і «Колос» — не суто торчинські, в них інший зовсім масштаб», — каже Юрій Кревський.

Взагалі останні бюджетні слухання у Волинській обласній раді показали одне: бюджет наполегливо позбавляється творчих колективів. Як то музеї, театри, художні колективи, які ще в обласній комунальній власності, училища, що готують фахівців для культури і т.д. Їм настійно рекомендують «заробляти», шукати меценатів і т.д. І це вихід також. Але найперше обранцям, як кажемо, громади треба шукати можливості наповнювати бюджет. І не безкінечним скороченням «на місцях». Наприклад, багато списів було зламано з приводу створення в області підприємства, яке мало добувати бурштин. Обіцяли золоті потоки в обласний бюджет. Підприємство, врешті, працює, два рази успішно продало бурштин на відкритих торгах. Особливих же «золотих потоків» поки не спостерігається. Можливо, вони будуть, і такому підприємству треба «розкрутитися». Але навряд чи до того часу доживе ансамбль «Колос», якщо його виключать з обласної комунальної власності...