Чиста вигода і філантропія

Результати дослідження, проведеного ООН в Україні, свідчать, що майже 75 відсотків опитаних представників бізнесу впевнені в необхідності соціальної відповідальності своєї діяльності. Хоча саме визначення «соціальна відповідальність» ще не є у нас чітко означеним. Та наразі ясно одне — найбільшим інвестором ініціатив соціальної відповідальності стають переважно представники великих національних та представництва міжнародних компаній. І саме вони в Україні першими поставили свої підписи під Глобальним договором, приєднавшись до мережі, що працює для сталого розвитку суспільства.

Загалом ініціатива, що отримала назву «Глобальний договір» була започаткована Генеральним секретарем ООН Кофі Аннаном у 1999 році. Її мета — зробити 10 принципів, що стосуються прав людини, стандартів праці, боротьби з корупцією та охороною навколишнього середовища, частиною стратегії діяльності ділових кіл у всьому світі, а також допомогти розвитку партнерства між приватним сектором та урядами, агенціями ООН, професійними та громадськими організаціями задля спільних дій у вирішенні найгостріших проблем у світі. Сьогодні Глобальний договір ООН став міжнародною мережею, до якої входять компанії, уряди, організації ООН у 52 країнах світу. За п’ять років з експериментальної ідеї Глобальний договір перетворився на рух, члени якого визнають, що ділові кола повинні підтримувати та поважати захист міжнародних прав людини в сферах їхнього впливу; не бути причетними до порушення прав людини; підтримувати свободу зібрань та ефективне визнання права на колективний договір; сприяти ліквідації усіх форм примусової праці, ліквідації дитячої праці, дискримінації при прийомі на роботу та у професійній діяльності; застосовувати зважений підхід до питань захисту навколишнього середовища, вживати заходів на підтримку посилення екологічної відповідальності, заохочувати розвиток та розповсюдження екологічно безпечних технологій. І що немаловажне, — ділові кола повинні боротися з будь-якими проявами корупції, включаючи здирництво та хабарництво.

Офіційна Презентація Глобального договору в Україні відбулася у квітні 2006 року, коли 34 компанії підписалися під цим документом. Треба чесно визнати, що з цього часу небагато представників бізнесових кіл виявили своє бажання приєднатися до Глобального договору — лише 13. Можливо, дається взнаки необізнаність з цим питанням? І тому було прийнято рішення провести різного рівня зустрічі та презентації угоди. У жовтні цього року відбулася презентація компанії Тетра Пак, що представила на суд громадськості свою програму соціальної відповідальності, зокрема у сфері збору та переробки відходів. А перша регіональна презентація Глобального договору пройшла на форумі корпоративної соціальної відповідальності, що відбувся у Львові. (Наступного року такі презентації пройдуть по всіх регіонах України.) Ініціатором та одним з організаторів презентації Глобальної програми в місті Лева стала Львівська торгово-промислова палата, яка, до речі, першою поставила свій підпис під угодою на теренах Львівщини.

Під час презентації Глобального договору Бьорді Найтлі, спеціаліст Глобального договору в Україні, підкреслювала, що для ділових кіл в Україні сьогодні важливо, як ніколи раніше, надати стимул для розширення розвитку широко поширеної у світі практики соціальної відповідальності бізнесу та зробити свій внесок у вирішення найгостріших проблем в країні. Однак не можна закривати очі і на те, що все ще має місце скептицизм щодо реальної вигоди для бізнесу вкладання коштів в проекти, позначені посиленням соціальної відповідальності. Компанії та фірми розглядають це як «внутрішні заходи» (страхування, навчання персоналу, оздоровлення і таке ін.) Благодійні ж ініціативи мають разовий характер, націлений на покращення репутації компанії та підтримання добрих стосунків із владою.

Остання теза набула реальності під час зустрічі у Львові, коли підприємці відверто запитували: а що я буду мати від участі в угоді? Звичайно, можна зверхньо кепкувати з цього приводу: як це ставити на одну рейку чисту вигоду і філантропічні ініціативи — ти ж працюєш на благо громади, дуже часто — для найбільш незахищених її верств? Та і в цивілізованих країнах, де соціальні ініціативи та благодійність стали дуже поширеною традицією, бізнесмени теж задають подібні питання і отримують на них відповіді у вигляді податкових пільг.

— Звичайно, ми ще не маємо вироблених етичних принципів ведення бізнесу, — сказав, коментуючи ситуацію, президент Львівської торгово-промислової палати Дмитро Афтанас, — Однак чимало компаній вже визнають, що у зростаючому конкурентному середовищі української економіки ефективність діяльності підприємства можна підвищити за допомогою дотримання принципів соціальної відповідальності. Розуміння розумінням, проте, щоб надати означеній діяльності широкого розповсюдження, треба, щоб і закони в нашій державі «пішли назустріч» підприємствам, які працюють на благо громади і практично зі своєї кишені підтримують чимало соціальних проектів. Навіть проведення відомих вже економічних форумів та інвестиційних ярмарків було б неможливим без підтримки бізнесменів. І це теж стає свідченням їхньої соціальної відповідальності. Законодавча база нашої держави повинна, нарешті, сприяти і благодійності, і тому, що фірми, які вчасно виплачують зарплату, дбають про здоров’я працівників, покращують екологію місцевості, де розташовано їхнє підприємство, мають реальне право дістати відповідне пошанування громади та урядових структур.

Цікавило українських підприємців і таке питання: чи так легко поставити підпис під угодою: лише заповнити зразок листка і відправити його на адресу представництва ООН в Україні, що знаходиться в Києві на Кловському узвозі? А хто перевірятиме — чи відповідає діяльність підприємства висунутим вимогам? Пояснення було таким — заповнити і працювати два роки без жодної звітності, а на третій відправити звіт з виконання програм соціальної відповідальності. Однак «наші люди» добре знають, що скласти звіт ні для кого не складає проблеми — дайте лише тему, а ми вам «намалюємо». Тому цілком доцільним буде укладання переліку представників українського бізнесу, що дійсно активно впроваджують принципи Глобального договору, і подальшу презентацію такої діяльності. Таку Директорію-довідник буде надруковано в Україні вперше орієнтовно у травні 2007-го року. Проект отримав фінансування від ISC-UCAN, до партнерства будуть запрошені також лідируючі бізнес-асоціації, зокрема Американська торгова палата, Європейська бізнес асоціація, Торгово-промислова палата України.