«Дайте нам нормально походити»

Голова експертної групи з питань протезування Громадської ради при Фонді соціального захисту інвалідів Олексій Краснощоков заявляє, що Міністерство соціальної політики, Державне підприємство «Центр сертифікації технічних засобів реабілітації» та Український науково-дослідний інститут протезування, використовуючи різні схеми, наживаються сьогодні  на людях з інвалідністю.

— Ми проаналізували діяльність цих органів влади і відомств і виявили низку нестиковок та порушень. Особливо це стосується питання незаконної сертифікації комплектуючих, яку Мінсоцполітики, згідно з Наказом №756, в обов’язковому порядку застосовує для протезних підприємств, — говорить Олексій Краснощоков. — Ця сертифікація є незаконною, адже в основному всі протезні вироби в Україні виготовляються із комплектуючих, які завозять з-за кордону і вже мають сертифікати відповідності світовим та європейським зразкам. Такі маніпуляції з законами та нормативно-правовими актами в цій галузі призводять, за нашими оцінками, до значних втрат бюджетних коштів — від 8 до 60 мільйонів. У результаті зростає в рази вартість готового протезного виробу, яка відшкодовується коштами державного бюджету. При цьому на офіційному сайті  інституту на сьогодні розміщено 418 сертифікатів на 1611 видів комплектуючих. Якщо помножити цю кількість на 1500 гривень за сертифікат, то отримуємо 2,5 мільйона гривень без урахування вартості лабораторних досліджень.

За словами експерта, представники його організації неодноразово зверталися до міністра Мінсоцполітики Павла Розенка із проханням провести службове розслідування, але офіційна відповідь: у структурі міністерства корупцію подолано, ринок виготовлення продукції є відкритим, а сертифікація існує для того, щоб протезні підприємства конкурували в якості.

Олена Чинка, яка понад 16 років ходить на протезах, розповіла на своєму прикладі, як складно сьогодні забезпечити себе якісними протезами (згідно з нашими нормами, кожні 4,5 року їх мають замінювати).

— Я — працюючий інвалід, багато ходжу. Держава не може забезпечити комплектуючі для активної мобільної людини, а гарні протези потрібні, щоб зберегти здоров’я. Знаю випадки, коли людині роблять такий неякісний протез, що вона ним не користується, бо це просто неможливо. У нас — багато підприємств, але тільки на пальцях можна перелічити майстрів, які роблять це добре і індивідуально підходять до кожного випадку, — говорить Олена Чинка.

Відмова від непотрібної дорогої сертифікації — одна зі змін, які потрібно зробити у протезній галузі. І гроші, які вивільняться, можна спрямувати на підвищення якості продукції. Слід зауважити, що Експертна група з питань протезування спільно з Українським центром реабілітації ветеранів Афганістану звернулися в Антимонопольний комітет України, Мінекономрозвитку та Державну регуляторну службу з відповідним зверненням.