Де загубились гроші для незрячих

До директора Будинку звукозапису та друку Українського товариства сліпих Степана ФІЛІПА ми звернулися із зовсім іншого приводу. Але керівник єдиної у країні друкарні, де виходять у світ книжки шрифтом Брайля, попросив редакцію про допомогу. Річ у тім, що очолюване ним підприємство уже півроку очікує кошти від Міністерства соціальної політики, щоб розпочати свою основну роботу — друк спеціалізованої літератури для незрячих. На листи від організації із запитанням, коли почнеться фінансування, чіткої відповіді відомство не дає. Тож «День» надіслав міністерству редакційні запити — аж двічі, з інтервалами у п’ять днів. Інколи журналістська допитливість та громадський розголос зрушують камінь з місця. Однак пояснень від міністерства ми досі не отримали.

БЮДЖЕТНА ОДІСЕЯ

Спочатку з розповіді Степана Філіпа склалося враження, що цього року держава взагалі не надала коштів на друк спеціалізованої літератури. Але ні — кошторис прописаний, ще й утричі більший, ніж торік. «Минулого року на програму друку книжок шрифтом Брайля ми мали один мільйон 980 тисяч гривень, на 2017 рік — шість мільйонів, — розповідає директор Будинку звукозапису та друку УТОС. — Книжка виходить дуже дорога, адже спочатку триває процес адаптації звичайної книжки для шрифту Брайля, над цим працюють п’ятеро людей. Далі — сам друк, теж громіздкий процес (між іншим, книжки, котрі у звичайному вигляді мають 100 — 120 сторінок, у перекладі на Брайль збільшуються втричі. — Авт.). Я очікував фінансування цієї програми хоча б із 1 липня, але цього точно не буде. Бо гроші досі на рахунках Міністерства соціальної політики».

Процедура така, що, крім ухвалення бюджету, де теж ідеться про фінансування згаданої програми, дозвіл на друк книжок має дати Мінсоцполітики. Відомство затверджує тематичні плани, тобто перелік запланованих для друку видань. Нині це 42 книжки шрифтом Брайля, вони мають розійтися по 74 бібліотеках, які спеціалізуються на літературі для незрячих громадян. Але навіть цих крихт можуть не дочекатися люди з проблемами зору. А можливостей прочитати книжку у них значно менше, ніж у зрячих. До того ж, є у списку тематичних планів 200 книжок для озвучення. Але все це поки що плани.

«Ми не можемо розпочати друк книжок, бо чиїм коштом це буде зроблено, якщо раптом Мінсоц так і не перерахує нам бюджетних грошей? — запитує Степан Філіп. — Після погодження тематичних планів ми готуємо пакет документів, подаємо його до Фонду соціального захисту інвалідів, його регіональних та всеукраїнського офісів, до Київської міської держадміністрації, яка проводить комісійне засідання, і це ще десь місяць. Мерія видає відповідне розпорядження, після чого документи повертаються до київського відділення фонду соцзахисту, потім до Фонду соцзахисту інвалідів, і вже після цього — до Мінсоцу, на розгляд робочої групи. Торік мені вдалося подати документи 10 серпня, 1 жовтня зібралась робоча група в Мінсоцполітики, а 30 листопада гроші дійшли на наш рахунок. Ми змогли освоїти лише їхню частину».

«КОШТИ СПРЯМУЮТЬ НА ПРЕМІЇ МІНІСТЕРСТВУ»

З огляду на таку складну і довготривалу процедуру узгодження документів, Степан Філіп упевнений, що освоїти надані з держбюджету шість мільйонів гривень не вдасться. Просто не встигнуть. Хоча тематичні плани на 2017 рік УТОС підготував для Мінсоцполітики ще у вересні минулого року. У березні було підписано бюджетний паспорт, а далі почалися незрозумілі речі: прохання дирекції Будинку звукозапису та друку УТОС внести зміни та доповнення до тематичних планів відомство відхилило, вимагаючи додаткових погоджень від профільних органів.

«Це формальні причини, щоб відтягувати фінансування, — вважає Степан Філіп. — Якщо ми не використаємо цих грошей, наступного року нам просто зменшать фінансування. До мене дійшли чутки — від кого, на жаль, імені назвати не можу, — що всі невикористані кошти будуть повернуті до бюджету міністерства й підуть на заохочувальні премії його працівникам. А ми ж єдина друкарня, яка друкує Брайлем на промисловому обладнанні. Планували видати дитячу літературу, книжки для читачів з різними інтересами — романи, фантастику, публіцистику. Наприклад, за програмою 2016 року видали літературну панораму із сучасних книжок. У нас на підприємстві над цим переліком працює ціла редакційна група. Ці тематичні плани узгоджуються з іншими громадськими організаціями, які займаються проблемами людей з вадами зору».

Поки ж Будинок друку і звукозапису УТОС виживає за рахунок комерційних замовлень, але там не впевнені, чи надовго вистачить цих грошей. Бо оплату комунальних послуг, видатки на зарплати й інші поточні потреби розраховували покривати саме коштом держави.