«День» цікавий власним обличчям

— Як ви загалом оцінюєте стан медіа-простору України, які характерні риси здаються вам примітними й особливими? У якому напрямку йде розвиток?

— Стан медіа-простору України багато в чому визначають ті ж правила гри, які домінують у суспільному й економічному житті країни. При цьому формальна наявність єдиних правил для всіх учасників медіа-процесу аж ніяк не означає їхнього дотримання, а, скоріше, навпаки. Відповідно, сторонами, що постійно програють, залишаються власне споживачі інформації й ті журналісти, для яких збереження незалежності є основоположним у їхній професійній діяльності.

Однією з найболючіших проблем у медіа-просторі залишається проблема взаємовідносин медіа з владою. В принципі, немає нічого поганого в тому, що влада хоче бути постійно представленою у засобах масової інформації. Більше того, постійне висвітлення діяльності органів державної влади, конкретних посадових осіб є просто необхідною умовою для формування відкритого громадянського суспільства. Зло в іншому — наша влада хоче диктувати медіа умови й форми висвітлення результатів своєї діяльності. Цей диктат здійснюється на всіх рівнях, при цьому на регіональному рівні в більш потворних формах, ніж у центрі. І якщо чесно, багато журналістів не витримують, вони приймають правила гри, що їм нав'язуються. Однак було б необачно перекладати на них усю відповідальність, бо суспільство не лише не в змозі забезпечити їм професійну незалежність, а й не може захистити їх від фізичної розправи.

Проте до небагатьох позитивних моментів у медіа- просторі України я б зарахував збереження, не зважаючи ні на що, в журналістському співтоваристві хай невеликої, але професійно добросовісної й активної її частини. Слова правди, які вони несуть, дають суспільству надію на видужання.

— Що, на вашу думку, є причинами такого становища? Хто винен? Що слід зробити?

— Як мені здається, з безлічі причин, які визначають деформований стан медіа- простору України, слід особливо виділити ті, що призводять до неподільного диктату з боку тих, хто фінансує засоби масової інформації. Зрозуміло, що в наших умовах, коли і в економіці йде гра без правил, добитися цього практично неможливо. Отже, якщо ми хочемо позитивних змін у медіа- просторі країни, ми повинні говорити загалом про зміни в суспільстві.

— Яке, на вашу думку, місце займає газета «День» у цьому просторі і якою є її роль у цих процесах? Як ви оцінюєте «День» щодо рівня професіоналізму, авторитету та впливу на громадську думку?

— Вашу газету я читаю з перших днів її виходу. Тому вважаю, що моя постійність щодо вас дає мені право говорити з вами відверто.

Професіоналізм журналістів газети «День» залишається на високому рівні — тут ви вигідно відрізняєтеся від багатьох інших видань.

Добре, що у вашої газети немає заборонених тем. Інша річ, порівняно з першими роками становлення газети, в частині ваших матеріалів, особливо в політичній аналітиці загальноукраїнських подій, стала помітна недомовленість. Ви можете назвати це зваженістю, але я вважаю, що це надмірна обережність.

На високому рівні подаються спеціальні матеріали — історичні, культурологічні. Хочу особливо відзначити толерантність у висвітленні релігійних процесів в Україні. Сподіваюся, що й інші читачі погодяться зі мною й у тому, що на сторінках газети «День» досить цікаво подаються регіональні події.

Мені здається, колектив газети перебуває в достатній професійній формі й робить свій відчутний внесок у розвиток українського суспільства. Газета «День» має, якщо можна так сказати, власне обличчя, й цим ви цікаві нам, читачам…