«Держава хоче економити, але...»
Про перші півроку роботи Національної служби здоров’яПонад 12 мільйонів українців уклали договори з сімейними лікарями, терапевтами та педіатрами, а близько 600 закладів охорони здоров’я отримують кошти напряму від Національної служби здоров’я України. Це проміжні результати роботи НСЗУ за перші півроку діяльності.
На нову модель фінансування, коли держава не утримує медичні заклади, а сплачує послуги, надані конкретному пацієнту, перейшла половина медичних установ. Що буде з тими, хто досі не підписав договори з Нацслужбою, і чого очікувати пацієнтам, які не змогли чи не захотіли підписати декларації зі своїми лікарями? Якщо раніше в Міністерстві охорони здоров’я запевняли, що перехідний період фінансування, з підтримкою старої і нової схем роботи, триватиме до 2021 року, то тепер риторика інша. Усі заклади, а відповідно, і пацієнти, повинні визначитися, чи підтримують нову модель фінансування, уже до кінця цього року. «День» проаналізував із експертами переваги та ризики такого поспіху.
ЛІДИРУЮТЬ НЕВЕЛИКІ МІСТА
Заклади, які підтримали нову модель співпраці лікаря та пацієнта на первинній ланці, отримали удвічі, а то й утричі більше коштів. Вони на свій розсуд вирішують, як преміювати лікарів, які набрали найбільшу кількість пацієнтів, як переоснащувати свій медичний заклад та як ставати зручнішими. «День» нещодавно спілкувався з керівниками медичних закладів Полтави та містечка Селидове Донецької області, де одними з перших підтримали реформу. Лікарі розповідали, що зарплати персоналу однозначно зростуть, вони планують доробити ремонти, створити комфортні зони для дітей, які чекають у черзі, а самі черги більшість закладів переводить у режим он-лайн, дехто навіть запустив власну гарячу лінію для консультування пацієнтів.
У звіті Національної служби здоров’я йдеться, що лідерами за рівнем підписання декларацій із пацієнтами стали міста Червоноград Львівської області (там декларації підписали 73% жителів), Овруч на Житомирщині (68%), Вінниця (65%) і Покровськ Донецької області (65%). За цими пацієнтами на рахунки медичних закладів уже надійшло 819 мільйонів гривень. Крім того, більш ніж 50 тисяч українців обрали своїх лікарів у приватних медичних закладах, що отримали від НСЗУ понад один мільйон гривень.
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
«Результати перших шести місяців роботи НСЗУ засвідчили: сьогоднішні зміни в українській медицині тектонічні та незворотні, — цитує прес-центр служби голову НСЗУ Олега ПЕТРЕНКА. — Проплати, які отримали медичні заклади, показали, що укладати договір із НСЗУ та переходити на нову систему фінансування вигідно. І це сигнал для тих закладів, які ще не долучилися до змін: разом із місцевою владою підготуватися, укласти договір до кінця року та отримувати кошти від держави за новим принципом».
«МЕДИЧНІ БЕЗПРИТУЛЬНІ»
«Третя хвиля» укладання договорів безпосередньо з Нацслужбою стартує в листопаді. Точну дату обіцяють оголосити найближчим часом. До речі, першу хвилю укладання договорів повністю проігнорували заклади з Волинської, Луганської та Тернопільської областей. Тому ці регіони не отримали жодних виплат за третій квартал за новою моделлю фінансування. Це наука тим, хто не встигне в потяг навіть до кінця року.
«Що це? Бажання зекономити на громадянах України? Адже це створить категорію медично безпритульних громадян та категорію закладів, де держава не гарантує медичну допомогу, — прогнозує розвиток ситуації Костянтин НАДУТИЙ, керівник департаменту менеджменту Української асоціації сімейної медицини. — Відповідальність тепер на головному лікареві та органах місцевої влади. Якщо припинять фінансування закладів, які не уклали договори до 2019 року, це буде пряме порушення Конституції. Відстрочка можлива, якщо лікарі почнуть про це говорити. Але держава хоче економити».
Костянтин Надутий додає, що Україні на перехідному етапі варто було б лишити дві моделі фінансування первинної ланки. Приміром, у Португалії, де реформа медицини почалася 18 років тому за аналогічною схемою, 7% громадян досі не вибрали собі лікаря, тож держава залишила обидва фінансові механізми.
За прогнозами сімейного лікаря Руслана ДОБРОВОЛЬСЬКОГО, заклади, які не підпишуть договори з НСЗУ, залишаться в програші, якщо медики разом із пацієнтами не стануть на захист своїх прав. Звісно, це не прямий заклик до мітингів, хоча на 17 жовтня цього року медичні профспілки готують всеукраїнську акцію протесту. Вимоги — підвищити зарплати медикам та не скорочувати персонал у зв’язку з автономізацією закладів та утворенням госпітальних округів.
«ПІДКУП» ЛІКАРІВ
«Ті, хто підписав декларацію, не отримають нічого більше, ніж гарантоване їм Конституцією право на медичні послуги. До мене зверталося багато пацієнтів, яких примушували підписувати декларації навіть при потраплянні в стаціонар, хоча це вторинна ланка. Тобто вся начальницька машина в системі охорони здоров’я працює на примусове підписання декларацій», — продовжує Руслан Добровольський. Позитивні відгуки своїх колег, що уклали договори з НСЗУ та заявляють про збільшення фінансування, медик пояснює тим, що МОЗ підкуповує лікарів.
«Наприклад, є два села з населенням у тисячу осіб у кожному. В одному випадку підписали декларації та отримали 500 гривень за пацієнта, а те село, яке не укладало договорів, отримало 240 гривень. А де поділися 260 гривень, які вони могли б отримати, якби підписали декларацію? Це те, чим підкуповують лікарів, щоб вони взяли на себе зобов’язання держави в охороні здоров’я населення. Але гроші потрапляють не до лікаря, а до директора центру первинної медико-санітарної допомоги, центр створюється на 50—80 тисяч населення, тобто один-два центри на район. Якщо раніше була поліклініка зі штатом адміністрації, то сьогодні це центри первинної допомоги при поліклініках зі своїм штатом адміністрації. Тобто оптимізація відбувається в множенні адміністраторів», — зазначає Руслан Добровольський.
Олег Петренко наразі не пояснює, чи залишиться державна субвенція для закладів, які не укладуть договори з НСЗУ. Пацієнти практично не бачать зворотного боку медалі, через що важко розібратися, які вигоди отримає кожен із нас. Приміром, коли виникла потреба звернутися до обраного нами терапевта, виявилося, що він на курсах перепідготовки. Як захворіла донька, довелося консультуватися з педіатром телефоном. Варіант «прийти в поліклініку з хворою дитиною» не підходить, а виклик лікаря додому більше не практикують.
Водночас позитивних прикладів реформи в дії стає дедалі більше. МОЗ нещодавно розповідав про сімейного лікаря Ігоря Заставного, який зміг перетворити амбулаторію в селі Краковець, що на Львівщині, на сучасний, комп’ютеризований, енергоефективний та затребуваний заклад медичної допомоги. Але таких лікарів — одиниці, тоді як пацієнтів — мільйони.