Держава вимагає високого базового рівня знань абітурієнтів. Але чи дає вона можливість його здобути?

Цього року абітурієнти й місцеві університети знову потрапили під «реформаторський» коток нашої держави. «День» уже писав про новини вступної кампанії-2012 у №112 від 3 липня. На нещодавній прес-конференції відповідальні секретарі приймальних комісій чотирьох херсонських університетів поділилися першими враженнями від нових правил і умов набору абітурієнтів.

БАЛОМ — ПО АБІТУРІЄНТАХ

Перше, про що заговорили, — високий прохідний бал із профільних предметів. Згідно з розпорядженням Міністерства освіти, віднині мінімально допустимий прохідний бал — 140 (нагадаємо, раніше було 124). От як відгукуються про новину представники вишів Херсона.

Юрій КИРИЛОВ, відповідальний секретар приймальної комісії Херсонського аграрного університету:

— Ми дуже стурбовані тим, що цього року підвищили прохідний бал. Не можна було все це робити на загальнодержавному рівні. Необхідно зважати на специфіку регіону. У Херсоні непогані школи, у дітей високий рівень знань і з біології, і з математики. Але ж вони не підуть вчитися до аграрного університету на фахи, безпосередньо пов’язані з сільським господарством. Діти з сіл зацікавлені в здобутті такого фаху, але вступити не зможуть: із профільних предметів у них — 139,5 бала. Таких абітурієнтів дуже багато. Створюється враження, що з цими оцінками за ЗНО щось не в порядку: вийшло розпорядження про 140 балів — і в багатьох дітей, особливо з сільської місцевості, з’явилися такі дивні оцінки. Це спонукає до певних роздумів.

Ельвіра ФАТЄЄВА, яка репрезентує Херсонський державний університет, погоджується з колегою:

— Ми також зіткнулися з цим феноменом. Хочемо звернутися до Міністерства освіти з проханням дозволити набирати абітурієнтів із меншим профільним балом хоча б на комерційній основі. Адже за такого високого бала багатьох добрих хлопців і дівчат позбавляємо можливості здобути освіту. Інколи доходить до абсурду: один із абітурієнтів — член збірної України, вступає за фахом «Фізичне виховання». Профільний предмет — біологія, а в нього лише 139,5 бала. Ми його навіть на комерційній основі зарахувати не можемо. А він би міг стати прекрасним учителем фізкультури, тренером. Лише через те, що в дуже багатьох наших сільських школах недостатній рівень знань, діти опиняються за бортом.

Марина РАСТОРГУЄВА, Херсонський національний технічний університет:

— У Міністерстві освіти вважають, що якщо абітурієнт претендує на здобуття вищої освіти, він повинен мати високий рівень базових знань. Це правильно. Але спочатку цим високим рівнем бази необхідно забезпечити всіх дітей. Адже його немає. Одне — школи у великих містах і обласних центрах, а зовсім інше — у глибинці. І там є чудові педагоги, талановиті діти. Але вони не завжди мають можливість розвивати свій потенціал. І через брак ресурсів, слабку матеріально-технічну базу, кадровий голод, та й через віддаленість від обласного центру. Хоча в нас із тими, хто має невисокі бали з профільних предметів, простіше — пропонуємо поступити до нашого економічно-правового технікуму. Там бал із профільних предметів має бути не нижчим за 124.

Валентина ЧЕРНЕНКО, Херсонська державна морська академія:

— Ми теж не дуже задоволені високим балом. Але нам набагато легше: в академії є і ліцей, і коледж. Тож пропонуємо абітурієнтам вибір залежно від рівня їхніх оцінок ЗНО. До академії зараховуємо, як і належить, тих, у кого бал не нижче 140. Із балами від 124 до 140 рекомендуємо вступати до нашого коледжу. Є в нас абітурієнти, в яких бали і 103, і 109. Їм ми пропонуємо вступати до ліцею. І ці діти не залишаться без фаху.

ГРОШИМА — ПО ВИШАХ

Відповідальні секретарі скаржилися не лише на високий рівень прохідного бала, а й на якість роботи Єдиної державної електронної бази. Як виявилося, вона поки що працює зі значними перебоями. Дані про абітурієнтів працівникам приймальних комісій доводиться вносити чи не до півночі.

Та й фінансовий бік питання не зовсім прозорий. Навчальні заклади (насамперед це стосується вишів ІІІ — ІV рівня акредитації) мають бути долученими до Єдиної бази. Одне робоче місце в ній (без власного підключення) — 744 гривні, кожне додаткове — 477. Підключення власної системи коштуватиме вищому навчальному закладові трохи більше ніж дев’ять тисяч гривень плюс вартість одного робочого місця (744 гривні). Окрім усього іншого, виші оплачують послуги ЄДЕБ протягом усього року: щокварталу за кожного студента вносять плату в розмірі 0,36 гривні. Важливий аспект. Державне підприємство «Інфоресурс» у квітні цього року укладало договори зі всіма навчальними закладами І — ІV рівнів акредитації. Згідно з цими документам, на підключення до ЄДЕБ оплату вносять за всіх студентів згідно з показниками на 1 жовтня 2011 року. Фахівці були здивовані таким «раціональним» підходом, адже є виші, які випускають фахівців і в грудні, і в лютому. Але найцікавіше навіть не це, а позиція «Інфоресурсу». Його працівники стверджують, що це не їхня примха, а ухвала Міністерства освіти, молоді і спорту, яку було доведено до відома керівників ВНЗ 4 травня 2012 року (?). Щось Міністерство з державним підприємством у датах явно наплутали. А відповідати за це будуть ректори, які підписали договори до прийняття міністерської ухвали. Це ж прекрасна зачіпка для перевіряльників із фінінспекції.

Наразі провідні університети Херсона не скаржаться на брак абітурієнтів, але... підозрюють, що держава не дуже налаштована підтримувати регіональні навчальні заклади. Принаймні якщо не зміниться ситуація з прохідним балом із профільних предметів, то бажаної кількості студентів на контрактній основі можуть і не набрати.